- На Київщині засіяно 89% озимих зернових та 100% озимого ріпаку
- На Львівщині намолотили 830 тис. тонн зерна
- У засіках – 32,7 млн. тонн ранніх зернових і зернобобових
- Вже є 32 мільйони
- Майбутній урожай формується сьогодні
Український хліб прогодує не лише українців
Департамент ринків рослинництва Мінагрополітики по праву вважається найголовнішим виробничим главком. Саме тут розро***ються стратегія і концепнія посівної та збиральної кампаній. Тут народжується та технологічна поведінка в рослинництві, яка допомагає селянам забезпечити сталі й високі врожаї сільгоспкультур. Тут, без перебільшення, знають про хліб насущний більше, ніж будь-де. Що вдалося зробити і з якими показниками аграрії зустрічають своє професійне свято, нам розповів директор департаменту Олександр Демидов. - Олександре Анатолійовичу, здається. цього року селяни зібрали чи не найбільший врожай... - Так. І може рано радіти, та цьогорічний врожай перевершив усі наші сподівання. Таких показників українські аграрії не отримували за всю історію незалежної нашої країни. І хоча на сьогодні зернові та зернобобові культури обмолочено з 94% площ, вже отримано 51,4 млн. тонн зерна. До того врожайність вища у 1,6 рази, ніж минулого року: 35,3 ц/га проти 22,9 центнерів торік. Сьогодні вже маємо прогнози з регіонів: загальний валовий збір зернових і зернобобових культур у заліковій вазі очікується на рівні 50 млн. т, зокрема пшениці - 25,8 мільйонів. А якщо проаналізувати дані з 1913 року, тільки у 1989 і 1990 роках валовий збір зернових перевищував 50 млн. тонн. Тоді отримали відповідно 51,2 і 51,0 млн. тонн хліба. Дуже добре спрацювали хлібороби ряду регіонів. Так, в господарствах Одеської області зернових зібрано 3796 тис. т, Харківської - 3768 тис. т, Дніпропетровської - 3651 тис. т, Полтавської - 3623 тис. т, Вінницької - 3398 тис. тонн. Ці області перевищили 3-мільйонний рубіж виробництва зерна! А от найвищої врожайності зернових досягнуто у Черкаській (45,6 ц/га), Вінницькій (43,2 ц/га), Полтавській (42,7 ц/га), Київській (41,4 ц/га) і Харківській та Чернівецькій (по 40,2 ц/га) областях. Є і такі досягнення як у СВК АФ «Перемога» Кагарлицького р-ну Київської області: тут урожайність ранніх зернових культур з площі 505 гектарів становить 88,9 ц/га, з них врожайність пшениці - 98,7 ц/га, ячменю - 88,7 ц/га, гороху - 57 центнерів з гектара. У ФГ «Коньшина В.Д.» Круп'янського р-ну Харківщини врожайність пшениці на площі 950 га становить 87 центнерів з гектара.
- Завдяки чому, на Вашу думку, досягнуто таких показників? - Як не парадоксально це звучить, та цьогоріч були хороші погодні умови. Серед позитивів також дотримання технологічних умов та інтенсифікація галузі. Не менш важливе значення мала й належна державна підтримка виробництва продукції рослинництва. Наприклад, на 1 га посіву озимих та ярих культур Держбюджетом у 2008 році передбачено 1008 млн. гривень. І селяни активно користуються цією допомогою. Розподілами на підставі даних Держкомстату вже затверджено 995,7 млн. грн., з них на озимі - 595,45 млн. грн., на ярі - 400,2 млн. гривень.
- Високі врожаї отримано тільки по ранніх зенових? - Не лише. Цього року можна порадіти високій врожайності всіх зернових. Наприклад, кукурудза на зерно. Зібрано її лише з 64% прогнозованих площ, а одержано вже 7,2 млн. т зерна при врожайності 44,6 ц/га (торік відповідно 6,7 млн. т і по 40,1 ц/га). Тішать результати по круп'яних культурах. Так, гречку обмолотили на 274 тис. га (98% до прогнозу) і вже маємо 294 тис. т зерна (+17% до відповідного періоду 2007 р.) при урожайності 10,7 ц/га (8,3 ц/га торік). Просо зібрали з 97% прогнозованих площ (136 тис. га), валовий збір - 234 тис. т, урожайність - 17,2 ц/га (торік відповідно 84 тис. т і по 10,4 ц/га). Одержано 110 тис. т зерна рису при врожайності 60,3 ц з гектара. Високі показники і по соняшнику. Його вже зібрано з 4,1 млн. га (97% площ), маємо в засіках 6,5 млн. т зерна. Це на 35% більше, ніж минулого року. І врожайність становить 16,0 ц/га, а не 13 ц, як торік. Валовий збір сої становить 716,2 тис. т (на 10% більше, ніж 2007 р.) при врожайності 15,7 ц/га (торік - 12,4 ц). Радіємо ми і ситуації на буряковому полі, адже солодкі корені вже викопано на 360 тис. га (93%). Аграрії отримали 13,1 млн. т цукросировини при урожайності 365 ц/га (2007 р. - відповідно 16,2 млн. т і по 287 ц). Вивезено на цукрові заводи 11,4 млн. т (87% від накопаних). А найкращі показники у цій галузі - у Хмельницькій та Полтавській областях, де з 1 га отримують по 424 та 420 ц буряків.
- Тож аграрії вже переконані у збільшенні обсягів виробництва? - Безумовно. В усіх категоріях господарств обсяги виробництва продукції рослинництва зросли на 15,1% у порівнянні з минулим роком, зокрема в сільгосппідприємствах цей показник сягнув 35%, у господарствах населення - 4%. Суттєвого збільшення виробництва досягли у 21 регіоні, серед яких - агроформування Миколаївської (72,0%), Одеської (66,4%), Херсонської (49,9%), Кіровоградської (41,9%), Черкаської (31,7%), Запорізької (24,4%) областей і АР Крим (22,6%). Завдяки тому, що селяни отримали високий врожай зернових і зернобобових культур, проблем із забезпеченням внутрішнього ринку (для продовольчого споживання) та експорту зерна не передбачається. До речі, протягом січня - вересня експорт зернових культур уже зріс на 69% (до відповідного періоду минулого року) і становить 2,6 млрд. доларів США. Високі виробничі показники також дозволили аграріям на 40% збільшити надходження податкових платежів до зведеного бюджету та на 60% - до Пенсійного фонду.
- Ще не повністю завершено збір урожаю 2008 року, та вже час закладати підвалини врожаю майбутнього... - Так, і в нашому департаменті досить оптимістичні прогнози. Адже під урожай 2009 року закладено добру основу. Селяни дотримались наших рекомендацій і в оптимальні агротехнічні строки завершили посів озимих культур на 7,9 млн. гектарах. Це більше 
прогнозованих нами обсягів (105%). Зокрема, озимих пшениці та тритікале посіяно 6,2 млн. га (99%), жита - 451 тис. га (101%), ячменю - 1092 тис. гектарів (157%). Озимого ріпаку посіяно 1,3 млн. га (101%).
На цей час в Україні ще утримується переважно суха і тепла погода, завдяки достатньому вологозабезпеченню впродовж жовтня в цілому склалися задовільні агрометеорологічні умови для початкового росту й вегетації озимих культур. До початку листопада ми мали температуру повітря вдень 13-150, на півдні - 18-210, що вище за норму та минулорічні показники на 3-40. А сума ефективних температур вище +50, накопичена з початку вересня, перевищує норму на 50-900. Спостереження показують: на всіх площах озимини, посіяної до 15 жовтня при сприятливих погодних умовах, з'явилися сходи. На більш пізніх посівах насіння проросло і при утриманні теплої погоди сходи очікуються у найближчі дні. Спостерігається інтенсивний приріст вегетативної маси. Перерослих посівів поки що немає, та якщо тепла погода триватиме, вони можуть з'явитись на площах, посіяних в першій половині вересня. На думку вчених, нині проходить нормальне наростання і сегментація конуса зачаткової осі колоса й утворення вторинних вузлових коренів, накопичуються цукри, що сприятиме підготовці до перезимівлі рослин. У озимого ріпаку відмічається утворення листкової розетки. Стан посівів також добрий та задовільний. Тож ми вважаємо: поки що є всі підстави і у наступному році розраховувати на щедрий врожай.
Продовження розмови читайте у наступному номері.
