Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Рослинництво»Український хліб прогодує не лише українців
АТУ»Рослинництво»Український хліб прогодує не лише українців

    Український хліб прогодує не лише українців


    alt  Департамент ринків рослинництва Мінагрополітики по праву вважається найголовнішим виробничим главком.         Саме тут розро***ються стратегія і концепнія посівної та збиральної кампаній. Тут народжується та технологічна поведінка в рослинництві, яка допомагає селянам забезпечити сталі й високі врожаї сільгоспкультур. Тут, без перебільшення, знають про хліб насущний більше, ніж будь-де.       Що вдалося зробити і з якими показниками аграрії зустрічають своє професійне свято, нам розповів директор департаменту Олександр Демидов. - Олександре Анатолійовичу, здається. цього року селяни зібрали чи не найбільший врожай... - Так. І може рано радіти, та цьогорічний врожай перевершив усі наші сподівання. Таких показників українські аграрії не отримували за всю історію незалежної нашої країни. І хоча на сьогодні зернові та зернобобові культури обмолочено з 94% площ, вже отримано 51,4 млн. тонн зерна. До того врожайність вища у 1,6 рази, ніж минулого року: 35,3 ц/га проти 22,9 центнерів торік. Сьогодні вже маємо прогнози з регіонів: загальний валовий збір зернових і зернобобових культур у заліковій вазі очікується на рівні 50 млн. т, зокрема пшениці - 25,8 мільйонів. А якщо проаналізувати дані з 1913 року, тільки у 1989 і 1990 роках валовий збір зернових перевищував 50 млн. тонн. Тоді отримали відповідно 51,2 і 51,0 млн. тонн хліба. Дуже добре спрацювали хлібороби ряду регіонів. Так, в господарствах Одеської області зернових зібрано 3796 тис. т, Харківської - 3768 тис. т, Дніпропетровської - 3651 тис. т, Полтавської - 3623 тис. т, Вінницької - 3398 тис. тонн. Ці області перевищили 3-мільйонний рубіж виробництва зерна! А от найвищої врожайності зернових досягнуто у Черкаській (45,6 ц/га), Вінницькій (43,2 ц/га), Полтавській (42,7 ц/га), Київській (41,4 ц/га) і Харківській та Чернівецькій (по 40,2 ц/га) областях. Є і такі досягнення як у СВК АФ «Перемога» Кагарлицького р-ну Київської області: тут урожайність ранніх зернових культур з площі 505 гектарів становить 88,9 ц/га, з них врожайність пшениці - 98,7 ц/га, ячменю - 88,7 ц/га, гороху - 57 центнерів з гектара. У ФГ «Коньшина В.Д.» Круп'янського р-ну Харківщини врожайність пшениці на площі 950 га становить 87 центнерів з гектара. 
    - Завдяки чому, на Вашу думку, досягнуто таких показників? - Як не парадоксально це звучить, та цьогоріч були хороші погодні умови. Серед позитивів також дотримання технологічних умов та інтенсифікація галузі. Не менш важливе значення мала й належна державна підтримка виробництва продукції рослинництва. Наприклад, на 1 га посіву озимих та ярих культур Держбюджетом у 2008 році передбачено 1008 млн. гривень. І селяни активно користуються цією допомогою. Розподілами на підставі даних Держкомстату вже затверджено 995,7 млн. грн., з них на озимі - 595,45 млн. грн., на ярі - 400,2 млн. гривень.
    -
     Високі врожаї отримано тільки по ранніх зенових? - Не лише. Цього року можна порадіти високій врожайності всіх зернових. Наприклад, кукурудза на зерно. Зібрано її лише з 64% прогнозованих площ, а одержано вже 7,2 млн. т зерна при врожайності 44,6 ц/га (торік відповідно 6,7 млн. т і по 40,1 ц/га).  Тішать результати по круп'яних культурах. Так, гречку обмолотили на 274 тис. га (98% до прогнозу) і вже маємо 294 тис. т зерна (+17% до відповідного періоду 2007 р.) при урожайності 10,7 ц/га (8,3 ц/га торік). Просо зібрали з 97% прогнозованих площ (136 тис. га), валовий збір - 234 тис. т, урожайність - 17,2 ц/га (торік відповідно 84 тис. т і по 10,4 ц/га). Одержано 110 тис. т зерна рису при врожайності 60,3 ц з гектара. Високі показники і по соняшнику. Його вже зібрано з 4,1 млн. га (97% площ), маємо в засіках 6,5 млн. т зерна. Це на 35% більше, ніж минулого року. І врожайність становить 16,0 ц/га, а не 13 ц, як торік. Валовий збір сої становить 716,2 тис. т (на 10% більше, ніж 2007 р.) при врожайності 15,7 ц/га (торік - 12,4 ц). Радіємо ми і ситуації на буряковому полі, адже солодкі корені вже викопано на 360 тис. га (93%). Аграрії отримали 13,1 млн. т цукросировини при урожайності 365 ц/га (2007 р. - відповідно 16,2 млн. т і по 287 ц). Вивезено на цукрові заводи 11,4 млн. т (87% від накопаних). А найкращі показники у цій галузі - у Хмельницькій та Полтавській областях, де з 1 га отримують по 424 та 420 ц буряків.
    - Тож аграрії вже переконані у збільшенні обсягів виробництва? - Безумовно. В усіх категоріях господарств обсяги виробництва продукції рослинництва зросли на 15,1% у порівнянні з минулим роком, зокрема в сільгосппідприємствах цей показник сягнув 35%, у господарствах населення - 4%. Суттєвого збільшення виробництва досягли у 21 регіоні, серед яких - агроформування Миколаївської (72,0%), Одеської (66,4%), Херсонської (49,9%), Кіровоградської (41,9%), Черкаської (31,7%), Запорізької (24,4%) областей і АР Крим (22,6%). Завдяки тому, що селяни отримали високий врожай зернових і зернобобових культур, проблем із забезпеченням внутрішнього ринку (для продовольчого споживання) та експорту зерна не передбачається. До речі, протягом січня - вересня експорт зернових культур уже зріс на 69% (до відповідного періоду минулого року) і становить 2,6 млрд. доларів США. Високі виробничі показники також дозволили аграріям на 40% збільшити надходження податкових платежів до зведеного бюджету та на 60% - до Пенсійного фонду.
    - Ще не повністю завершено збір урожаю 2008 року, та вже час закладати підвалини врожаю майбутнього... - Так, і в нашому департаменті досить оптимістичні прогнози. Адже під урожай 2009 року закладено добру основу. Селяни дотримались наших рекомендацій і в оптимальні агротехнічні строки завершили посів озимих культур на 7,9 млн. гектарах. Це більше altпрогнозованих нами обсягів (105%). Зокрема, озимих пшениці та тритікале посіяно 6,2 млн. га (99%), жита - 451 тис. га (101%), ячменю - 1092 тис. гектарів (157%). Озимого ріпаку посіяно 1,3 млн. га (101%).
             На цей час в Україні ще утримується переважно суха і тепла погода, завдяки достатньому вологозабезпеченню впродовж жовтня в цілому склалися задовільні агрометеорологічні умови для початкового росту й вегетації озимих культур. До початку листопада ми мали температуру повітря вдень 13-15
    0, на півдні - 18-210, що вище за норму та минулорічні показники на 3-40. А сума ефективних температур вище +50, накопичена з початку вересня, перевищує норму на 50-900. Спостереження показують: на всіх площах озимини, посіяної до 15 жовтня при сприятливих погодних умовах, з'явилися сходи. На більш пізніх посівах насіння проросло і при утриманні теплої погоди сходи очікуються у найближчі дні. Спостерігається інтенсивний приріст вегетативної маси. Перерослих посівів поки що немає, та якщо тепла погода триватиме, вони можуть з'явитись на площах, посіяних в першій половині вересня. На думку вчених, нині проходить нормальне наростання і сегментація конуса зачаткової осі колоса й утворення вторинних вузлових коренів, накопичуються цукри, що сприятиме підготовці до перезимівлі рослин. У озимого ріпаку відмічається утворення листкової розетки. Стан посівів також добрий та задовільний. Тож ми вважаємо: поки що є всі підстави і у наступному році розраховувати на щедрий врожай.                                                                                                                     

    Спілкувалася Оксана ШАПОВАЛ
    Продовження розмови читайте у наступному номері. 





    Схожі новини
  • Вже є 32 мільйони
  • На Львівщині намолотили 830 тис. тонн зерна
  • Майбутній урожай формується сьогодні
  • У засіках – 32,7 млн. тонн ранніх зернових і зернобобових
  • На Київщині засіяно 89% озимих зернових та 100% озимого ріпаку

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Український хліб прогодує не лише українців

09 грудень, Розділ Рослинництво, переглядів 4 127

alt  Департамент ринків рослинництва Мінагрополітики по праву вважається найголовнішим виробничим главком.         Саме тут розро***ються стратегія і концепнія посівної та збиральної кампаній. Тут народжується та технологічна поведінка в рослинництві, яка допомагає селянам забезпечити сталі й високі врожаї сільгоспкультур. Тут, без перебільшення, знають про хліб насущний більше, ніж будь-де.       Що вдалося зробити і з якими показниками аграрії зустрічають своє професійне свято, нам розповів директор департаменту Олександр Демидов. - Олександре Анатолійовичу, здається. цього року селяни зібрали чи не найбільший врожай... - Так. І може рано радіти, та цьогорічний врожай перевершив усі наші сподівання. Таких показників українські аграрії не отримували за всю історію незалежної нашої країни. І хоча на сьогодні зернові та зернобобові культури обмолочено з 94% площ, вже отримано 51,4 млн. тонн зерна. До того врожайність вища у 1,6 рази, ніж минулого року: 35,3 ц/га проти 22,9 центнерів торік. Сьогодні вже маємо прогнози з регіонів: загальний валовий збір зернових і зернобобових культур у заліковій вазі очікується на рівні 50 млн. т, зокрема пшениці - 25,8 мільйонів. А якщо проаналізувати дані з 1913 року, тільки у 1989 і 1990 роках валовий збір зернових перевищував 50 млн. тонн. Тоді отримали відповідно 51,2 і 51,0 млн. тонн хліба. Дуже добре спрацювали хлібороби ряду регіонів. Так, в господарствах Одеської області зернових зібрано 3796 тис. т, Харківської - 3768 тис. т, Дніпропетровської - 3651 тис. т, Полтавської - 3623 тис. т, Вінницької - 3398 тис. тонн. Ці області перевищили 3-мільйонний рубіж виробництва зерна! А от найвищої врожайності зернових досягнуто у Черкаській (45,6 ц/га), Вінницькій (43,2 ц/га), Полтавській (42,7 ц/га), Київській (41,4 ц/га) і Харківській та Чернівецькій (по 40,2 ц/га) областях. Є і такі досягнення як у СВК АФ «Перемога» Кагарлицького р-ну Київської області: тут урожайність ранніх зернових культур з площі 505 гектарів становить 88,9 ц/га, з них врожайність пшениці - 98,7 ц/га, ячменю - 88,7 ц/га, гороху - 57 центнерів з гектара. У ФГ «Коньшина В.Д.» Круп'янського р-ну Харківщини врожайність пшениці на площі 950 га становить 87 центнерів з гектара. 
- Завдяки чому, на Вашу думку, досягнуто таких показників? - Як не парадоксально це звучить, та цьогоріч були хороші погодні умови. Серед позитивів також дотримання технологічних умов та інтенсифікація галузі. Не менш важливе значення мала й належна державна підтримка виробництва продукції рослинництва. Наприклад, на 1 га посіву озимих та ярих культур Держбюджетом у 2008 році передбачено 1008 млн. гривень. І селяни активно користуються цією допомогою. Розподілами на підставі даних Держкомстату вже затверджено 995,7 млн. грн., з них на озимі - 595,45 млн. грн., на ярі - 400,2 млн. гривень.
-
 Високі врожаї отримано тільки по ранніх зенових? - Не лише. Цього року можна порадіти високій врожайності всіх зернових. Наприклад, кукурудза на зерно. Зібрано її лише з 64% прогнозованих площ, а одержано вже 7,2 млн. т зерна при врожайності 44,6 ц/га (торік відповідно 6,7 млн. т і по 40,1 ц/га).  Тішать результати по круп'яних культурах. Так, гречку обмолотили на 274 тис. га (98% до прогнозу) і вже маємо 294 тис. т зерна (+17% до відповідного періоду 2007 р.) при урожайності 10,7 ц/га (8,3 ц/га торік). Просо зібрали з 97% прогнозованих площ (136 тис. га), валовий збір - 234 тис. т, урожайність - 17,2 ц/га (торік відповідно 84 тис. т і по 10,4 ц/га). Одержано 110 тис. т зерна рису при врожайності 60,3 ц з гектара. Високі показники і по соняшнику. Його вже зібрано з 4,1 млн. га (97% площ), маємо в засіках 6,5 млн. т зерна. Це на 35% більше, ніж минулого року. І врожайність становить 16,0 ц/га, а не 13 ц, як торік. Валовий збір сої становить 716,2 тис. т (на 10% більше, ніж 2007 р.) при врожайності 15,7 ц/га (торік - 12,4 ц). Радіємо ми і ситуації на буряковому полі, адже солодкі корені вже викопано на 360 тис. га (93%). Аграрії отримали 13,1 млн. т цукросировини при урожайності 365 ц/га (2007 р. - відповідно 16,2 млн. т і по 287 ц). Вивезено на цукрові заводи 11,4 млн. т (87% від накопаних). А найкращі показники у цій галузі - у Хмельницькій та Полтавській областях, де з 1 га отримують по 424 та 420 ц буряків.
- Тож аграрії вже переконані у збільшенні обсягів виробництва? - Безумовно. В усіх категоріях господарств обсяги виробництва продукції рослинництва зросли на 15,1% у порівнянні з минулим роком, зокрема в сільгосппідприємствах цей показник сягнув 35%, у господарствах населення - 4%. Суттєвого збільшення виробництва досягли у 21 регіоні, серед яких - агроформування Миколаївської (72,0%), Одеської (66,4%), Херсонської (49,9%), Кіровоградської (41,9%), Черкаської (31,7%), Запорізької (24,4%) областей і АР Крим (22,6%). Завдяки тому, що селяни отримали високий врожай зернових і зернобобових культур, проблем із забезпеченням внутрішнього ринку (для продовольчого споживання) та експорту зерна не передбачається. До речі, протягом січня - вересня експорт зернових культур уже зріс на 69% (до відповідного періоду минулого року) і становить 2,6 млрд. доларів США. Високі виробничі показники також дозволили аграріям на 40% збільшити надходження податкових платежів до зведеного бюджету та на 60% - до Пенсійного фонду.
- Ще не повністю завершено збір урожаю 2008 року, та вже час закладати підвалини врожаю майбутнього... - Так, і в нашому департаменті досить оптимістичні прогнози. Адже під урожай 2009 року закладено добру основу. Селяни дотримались наших рекомендацій і в оптимальні агротехнічні строки завершили посів озимих культур на 7,9 млн. гектарах. Це більше altпрогнозованих нами обсягів (105%). Зокрема, озимих пшениці та тритікале посіяно 6,2 млн. га (99%), жита - 451 тис. га (101%), ячменю - 1092 тис. гектарів (157%). Озимого ріпаку посіяно 1,3 млн. га (101%).
         На цей час в Україні ще утримується переважно суха і тепла погода, завдяки достатньому вологозабезпеченню впродовж жовтня в цілому склалися задовільні агрометеорологічні умови для початкового росту й вегетації озимих культур. До початку листопада ми мали температуру повітря вдень 13-15
0, на півдні - 18-210, що вище за норму та минулорічні показники на 3-40. А сума ефективних температур вище +50, накопичена з початку вересня, перевищує норму на 50-900. Спостереження показують: на всіх площах озимини, посіяної до 15 жовтня при сприятливих погодних умовах, з'явилися сходи. На більш пізніх посівах насіння проросло і при утриманні теплої погоди сходи очікуються у найближчі дні. Спостерігається інтенсивний приріст вегетативної маси. Перерослих посівів поки що немає, та якщо тепла погода триватиме, вони можуть з'явитись на площах, посіяних в першій половині вересня. На думку вчених, нині проходить нормальне наростання і сегментація конуса зачаткової осі колоса й утворення вторинних вузлових коренів, накопичуються цукри, що сприятиме підготовці до перезимівлі рослин. У озимого ріпаку відмічається утворення листкової розетки. Стан посівів також добрий та задовільний. Тож ми вважаємо: поки що є всі підстави і у наступному році розраховувати на щедрий врожай.                                                                                                                     

Спілкувалася Оксана ШАПОВАЛ
Продовження розмови читайте у наступному номері. 





Схожі новини
  • Вже є 32 мільйони
  • На Львівщині намолотили 830 тис. тонн зерна
  • Майбутній урожай формується сьогодні
  • У засіках – 32,7 млн. тонн ранніх зернових і зернобобових
  • На Київщині засіяно 89% озимих зернових та 100% озимого ріпаку

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.