КОЖНУ ЗЕРНИНУ – У ВЛАСНИЙ СИЛОС

17 April, Розділ Рослинництво, переглядів 3 950

Україна, з її помітним нарощуванням виробництва зерна, стала привабливою для збуту металевих силосів, у тому числі закордонних. До них придивляються не лише керівники потужних агропідприємств, а й звичайні фермери. Бо нині дешевше і вигідніше мати на господі власний силос, аніж комусь платити великі гроші за зберігання збіжжя. Але як не прогадати у придбанні того чи іншого силосу з металевих конструкцій?

Ринок металевих (сталевих) силосів в Україні нині такий, що може догодити кожному покупцю. При тому тут, як і всюди, діє перше прадідівське правило у стосунках «купи - продай»: скупий платить двічі. Хоча і надто дорогий силос за подальшої його експлуатації може чимось не влаштовувати господаря.

Аби не трапилось таких розчарувань, варто наперед визначитись - якого типу і з яким технічним устаткуванням має бути саме ваш силос. Невеликим господарствам, скажімо, котрі висівають кілька зернових культур, раціонально придбати малопотужні силоси на кожну таку культуру (об’єми – від 500 до 1000 т), при тому із внутрішнім конусом, що дозволяє економити кошти під час вивантаження зерна. Такі металеві силоси фермерам, до речі, можна цілком раціонально використовувати у комплексах із лініями післязбирального обробітку зернових, а також із цехами виробництва насіння і кормів.

Великі агрохолдинги, як показує практика, встановлюють у себе силоси обсягом від 3 до 5 тис. т, із виготовленням допоміжних елементів та конструкцій, які дозволяють надійніше зберігати зерно. Місткість зерносховищ визначається з того, яку кількість збіжжя планується закласти на довгострокове зберігання. Але і для малопотужних, і потужних металевих силосів є спільне: вони повинні періодично «дихати» повітрям. Тобто, за рік має відбуватись та чи інша кількість повного вивантаження/завантаження зерна. Чим більше таких ротацій збіжжя – тим краще.

При купівлі силосу варто враховувати і кліматичні умови на території, де він має бути встановлений. І краще застрахуватись і купувати силос, який зміг би вистояти не лише за спекотного літа, а й під час сильних морозів, снігопадів, буревіїв. Від цього нині не застраховані ані Крим, ані Полісся, та й інші регіони України з огляду на різкі зміни погоди.

Важливі моменти у виборі покупки: силоси можуть бути розраховані на почергове зберігання різних, а не однієї (скажімо, кукурудзи) сільгоспкультур; їх має бути забезпечено повною механізацією завантажувально-розвантажувальних робіт, і при цьому вони повинні надійно витримувати тиск зернової маси на стіни і підлогу (не «завалюватись», не «роз’їжджатись» в основі конструкції), мати активне вентилювання. Для тимчасового зберігання насіння олійних культур має бути передбачено обладнання штучного охолодження повітря до відповідних температур.

Цілком очевидно, що такі зерносховища повинні мати повну герметичність для ізоляції зерна від ґрунтових вод і атмосферних опадів, вологого та теплого повітря, проникнення в них гризунів та інших шкідників зерна, а ще - придатні для якісного проведення робіт із знезараження закладеного на зберігання збіжжя.

У металевих конструкціях силосів не повинно бути щілин та заглиблень, що негативно впливає на виконання санітарно-гігієнічних робіт. До уваги варто взяти і наявність якісної гігроскопічності внутрішніх поверхонь силосів, що є запорукою швидкого поглинання сконденсованої вологи, котра може випадати на їх стіни при перепадах температури.

На ціну силосу також впливає не лише його технічне обладнаня, але й якість металу (сталь, алюміній), товщина стін. Тож, враховуючи власні фінансові можливості й уже добре знаючи, який товар бажаний, варто вигідним зробити придбання силосу – довговічного і надійного. Було б на нього збіжжя.

Валентина ПИСЬМЕННА