Більшу частину посівних площ в Автономній Республіці Крим займають озимі зернові культури. Щорічно засівається в середньому близько 500 тис. га озимої пшениці та 200 тис. ячменю. Погодно-кліматичні умови півострова, при високій агротехніці, дозволяють отримувати високі врожаї якісного зерна.
Та в останні роки сильнішим стає дефіцит опадів під час підготовки ґрунту під посів озимих і у період оптимальних строків сівби. Так, 2012-го у жовтні опадів випало всього 11%, у листопаді - 54% від норми. На цей період запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту становили 2-7 мм (нижче торішніх і багаторічних на 18 мм) і оцінювалися як погані. Метровий шар ґрунту під озимими містив від 13 до 65 мм продуктивної вологи в залежності від попередників, що менше багаторічних і торішніх запасів на 46 міліметрів. Такі погодні умови були несприятливими для сівби озимих культур. До того ж їх посів затримався очікуванням опадів.
Опади були, в основному, у кінці другої декади жовтня і тривали до кінця першої декади листопада. В таких умовах значні площі, які планувалися під посів озимих, залишилися незасіяними. При відсутності продуктивної вологи рослини не встигли достатньо вкоренитися і розвинутися до припинення вегетації.
Тож на початок лютого з посіяних в Криму 435 тис. га озимих зернових культур сходи отримано на 321,7 тис. га (74%). З них у доброму та задовільному стані перебуває 174,8 тис. га (54,3%), а решта 146,9 тис. га - слабкі й зріджені. Аналізуючи стан озимих, можна вже зараз спрогнозувати значний недобір урожаю.
У зв’язку з цим у господарствах Криму актуальним є питання - якими культурами зайняти незасіяні з осені площі та чим підсіяти зріджені посіви озимих зернових культур? За сприятливих умов (якщо фізична стиглість ґрунту дозволить проводити посівні роботи), як свідчать дані науково-дослідних установ, підсів зріджених полів і сівбу ярого зернового клину доцільно проводити сортами-дворучками пшениці та ячменю. Вони мають високу зимостійкість, врожайність їх більша, ніж у ярих сортів при сівбі в лютневі вікна.
З 2011 р. на базі Інституту сільського господарства Криму проводяться досліди по вивченню впливу строків сівби на врожайність ячменю-дворучки сорту Достойний. Схемою досліду передбачаються два строки. Перший – при першій можливості проведення посівних робіт, другий - з 15 березня. Врожайність дворучки порівнюється із сортом ярого ячменю Сталкер.
В умовах 2011 р. при ранньому посіві у першій строк (12 лютого) урожайність дворучки зростала на 8,3% по відношенню до ярого ячменю (табл.), а при пізньому – поступалася на 10,9%
Таблиця. Врожайність ячменю-дворучки при весняному посіві, богар,
2011-2012 рр.
Сорт |
Врожайність, т/га |
|||
1 строк |
2 строк |
|||
2011 р. |
2012 р. |
2011 р. |
2012 р. |
|
Достойний |
3,25 |
1,64 |
3,03 |
1,78 |
Сталкер |
3,00 |
2,10 |
3,40 |
2,15 |
У 2012 р., в зв’язку із затриманням початку проведення весняних польових робіт, перший строк посіву вдалося провести лише 19 березня, другий - через 10 днів - 29 березня. Як свідчать дані таблиці, при пізніх строках врожайність дворучки поступалася ярому ячменю.
Недобір врожаю був викликаний несприятливими умовами вологозабезпечення у весняно-літній період 2012 року.
За роки досліджень оптимальна норма висіву дворучки була 5 млн. шт./га. Сходи сорту Достойний в середньому з’являлися на 5-7 днів раніше, ніж у Сталкера. Також більш активно проходила зміна фенологічних фаз. Повна стиглість дворучки відмічалася в середньому на 3-4 дні раніше, ніж у ярого ячменю.
Тож при сівбі в лютневі вікна врожайність сортів-дворучок більша, ніж у ярих. А при сівбі пізніше першої декади березня - менша.
В зоні Степу районовані й такі сорти ячменю-дворучки: Достойний, Росава, Основа, Абориген.
О. ДЕМЧУК,
Інститут сільського господарства Криму