Підтримати зернові урожаю-2013

13 May, Розділ Рослинництво, переглядів 8 245

Водорозчинні комплексні добрива мають стати додатковою складовою у технологіях вирощування зернових, ключовим елементом у системі їх оптимального живлення, бо містять збалансований набір основних макро- та мікроелементів, унікальний хелатний комплекс, завдяки якому покращується засвоєння поживних речовин у позакореневому підживленні рослин, підвищується стійкість до хвороб, фізіологічних стресів.

Багаторічними дослідженнями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН доведено: використання у технологіях вирощування зернових культур комплексних добрив Еколист стандарт, Кристалон, стимуляторів росту Емістим М, Емістим С, Біолан, Біосил дозволило додатково отримати 0,38-0,51 т/га зерна, покращувало його виповненість, озерненість колосу, натуру і склоподібність завдяки зростанню маси рослин і коренів, площі листової поверхні рослин, чистої продуктивності фотосинтезу.

Важливий елемент технології зернових - обробка насіння бактеріальними препаратами. Передпосівна обробка насіння ними не порушує технології вирощування, а є додатковим екологічно і економічно обґрунтованим заходом покращення росту і розвитку рослин, сприяє більшому формуванню елементів продуктивності колосу, врожайності та якості зерна.

У дослідженнях інституту у технологіях вирощування зернових для обробки насіння і рослин застосовували різні біологічні препарати:

- новий вид бактеріального добрива Діазофіт має діючу речовину живих бактерій, яка здатна асоціюватися з кореневою системою зернових і засвоювати значну кількість азоту з ґрунтового повітря, ефективний при низькому та середньому забезпеченні ґрунтів доступними для рослин формами азоту, ефект від його застосування еквівалентний внесенню 20-60 кг/га мінерального азоту.

- фосформобілізатор – біопрепарат, створений на основі фосфор мобілізуючих бактерій, які активно трансформують важкодоступні сполуки фосфору в доступну для рослин форму;

- Азотофіт-р – використовували для обробки насіння, кореневого і позакореневого підживлення, бо він має рістстимулюючі та фунгіцидні властивості за рахунок здатності активно фіксувати молекулярний азот атмосфери і переводити його в доступну для рослин форму, а також синтезувати рістстимулюючі речовини, виділяти фунгіцидні речовини, які пригнічують ріст фітопатогенної мікрофлори та продукувати метаболіти, здатні розчиняти важкорозчинні фосфати ґрунту;

- Планриз - мікробіологічний препарат для захисту рослин від грибних хвороб і стимулювання росту застосовували для обробки насіння і обприскування рослин упродовж вегетації;

- Ризоентерин, бактерії якого здатні асоціюватися з кореневою системою ячменю ярого, здійснюють біологічну трансформацію азоту повітря в органічні азотовмісні сполуки, за дією замінюють 40-50 кг/га мінерального азоту, що дає можливість зменшити кількість внесення азотного добрива. Такі препарати забезпечують підвищення врожайності зернових до 2,7-0,32 т/га, покращують якість зерна, а вміст важких металів (Cu, Pb, Zn, Cd) у продукції не перевищував ГДК (гранично допустимої концентрації).

Результати трирічних досліджень (2010-2012 рр.) свідчать: обприскування рослин високоефективним біологічним регулятором росту широкого спектру дії Біолан (20 мл/га) у фазі кущіння пшениці й тритикале на оптимальному фоні живлення забезпечило додатково відповідно 0,34 і 0,29 т/га зерна, сприяло нагромадженню сирої та сухої маси рослин, збільшувало кількість синхронно розвинутих квіток, озерненість колосу, склоподібність зерна.

Врожайність гороху на фоні мінерального живлення N₃₀P₆₀K₆₀ за обробки насіння і обприскування рослин регуляторами росту Біосил (20 мл/т; 15 мл/га) та Радостим (250 мл/т; 50 мл/га) забезпечило приріст зерна 0,61-0,63 т/га при загальній врожайності 3,27-3,30 т/га. При цьому зростала кількість бобів на рослині на 2,2-2,3 шт., вага зерна з рослини - на 3,0-3,1 г, маса 1000 зерен – 22-29 г, натура зерна – 118-123 г/л, сирий протеїн – 1,9%.

І нині, в умовах зміни клімату, використання біологічних препаратів, стимуляторів росту рослин, водорозчинних комплексних добрив на хелатній основі дозволить підтримати рівень зерновиробництва колосових культур.

Марія СВІДЕРКО,

провідний науковий співробітник

Інституту сільського господарства

Карпатського регіону НААН,

кандидат с.-г. наук