Льон-довгунець є головною технічною культурою регіонів Полісся України, яка завжди забезпечувала основний прибуток сільгоспвиробникам. Ще донедавна, займаючи до 10% посівних площ, вона давала більше половини всіх грошових надходжень від рослинництва, на яких тримався соціально-економічний розвиток поліського села.
В останній період тенденція розвитку галузі льонарства різко змінилася, зазнавши різкого спаду. Кризовий стан економіки країни, відсутність або низька ефективність мотиваційних заходів дестабілізують положення в цій надзвичайно важливій галузі.
Так, якщо посівні площі під льоном-довгунцем у 1992 році становили 162700 га, то у 2012-му – всього 2138 гектарів.
Щоправда, й нині виробництвом льонопродукції займаються господарства різних форм власності. Розрахунки ж економічної ефективності показують, що при нинішньому паритеті цін вирощування льону стає рентабельним вже при урожайності волокна 0,65 т/га, насіння – 0,5 т/га і якості трести у межах 1,0-1,25. Ці дані яскраво свідчать про економічну доцільність виробництва культури навіть у сучасних, вкрай складних умовах господарювання. Тому одним із головних напрямків виведення галузі з кризового стану є впровадження інтенсивної технології вирощування цієї культури.
Постійно зростаюча інтенсифікація агровиробництва вимагає вдосконалення елементів системи захисту льону від шкідників і хвороб. Як відомо, основними шкідниками посівів льону-довгунця є льонові блішки, трипс, льонова плодожерка, а серед головних хвороб слід виділити фузаріоз, антракноз, бактеріоз, борошнисту росу.
Щоб отримати високий врожай у 2013 році, про насіння потрібно подбати вже зараз: завчасно провести не лише його очистку, а й протруєння. Це дасть змогу видалити механічно пошкоджені, а також уражені хворобами насінини.
Треба відзначити, що первинна очистка насіння льону не позбавляє його від грибної інфекції. Тож воно повинно бути знезаражене шляхом обробки отрутохімікатами не пізніше ніж за 15 днів до сівби. За цей час відбувається повне знезараження посівного матеріалу за рахунок як безпосереднього контакту мікроорганізмів із препаратом, так і за рахунок його газової фази, яка добре розподіляється по масі насіння.
Лише своєчасне знезараження насіння льону може забезпечити зниження впливу шкідливих мікроорганізмів і отримати стабільно високі врожаї культури.
Водночас варто пам’ятати, що протруювати можна лише кондиційне насіння вологістю не вище 12%. Кращим за санітарно-гігієнічними умовами праці є протруєння насіння зі зволоженням із застосуванням плівкоутворюючих речовин та додаванням мікроелементів.
Сьогодні серед дозволених протруйників насіння льону слід виділити Вітавакс, Вінцит - 1,5-2 л/т, Максим – 1 л/т із додаванням борної кислоти 1,5 кг/т, сульфату міді 1-2 кг/т, молібдату амонію 0,3-0,5 кг/т, сірчанокислого цинку 2 кг/т.
Для боротьби з льоновими блішками доцільно посівний матеріал заздалегідь обробити Круїзером із розрахунку 0,5 л/т.
Зазначимо, що при застосуванні протруйника Вінцит льонову олію слід використовувати тільки для технічних цілей. Зберігати протруєне насіння в складських приміщеннях можна до одного року і більше. Це не впливає негативно на його посівні якості.
Особливо варто наголосити: при роботі з вказаними пестицидами суворо дотримуйтесь правил техніки безпеки.
В. ЧУЧВАГА, кандидат біол. наук
Л. КРИВОШЕЄВА, кандидат с.-г. наук
Дослідна станція луб’яних культур Інституту сільського
господарства Північного Сходу України НААН