Був час, коли свіжий помідор чи огірок взимку вважався у нас великим дефіцитом. Сказати б навіть – делікатесом. Нині ж в Україні додається тепличних господарств, а тому по багатьох магазинах свіжі овочі на прилавках вже цілорічно. Тобто, можемо, якщо хочемо... Проте проблем тут, як і всюди, вистачає.
Одразу все ж про приємне у тепличній галузі. У столиці на ІІ голландсько-українському форумі тепличної індустрії «Тепличне виробництво в Україні: фінансові інструменти і запровадження інноваційних енергозберігаючих технологій» прозвучало, що в остані роки у нас в країні площі під теплиці збільшено на 25%. І цей процес триває. Тож минулого року у Тернопільській, Київській, Черкаській, Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській, Донецькій областях з’явились нові тепличні комплекси. У 2011 р. на їх будівництво із Держбюджету було виділено 60 млн. гривень.
Увага до теплиць не зменшена і нині. Скажімо, на Тернопільщині зводиться тепличний комплекс загальною площею 40 га, звідки 80% вирощеної продукції планується на експорт. Цього року 10 га комплексу планується ввести в експлуатацію. Цікаво: до 2020 р. в Україні має додатись нових 450 га під теплиці. Основні канали збуту тепличних овочів в Україні – ринки, на які припадає 60% продажів, супермаркети (17%), магазини (3%).
Тобто, є попит на тепличну продукцію – є і бажаючі її вирощувати. Це конкретними фактами підтвердив, взявши слово, директор Департаменту землеробства Мінагрополітики України Олександр Демидов. При тому наголосив, що валовий збір овочів закритого ґрунту з 2000 року по 2012-й майже вполовину збільшився за рахунок підвищення їх урожайності. Намітилась і головна тенденція: застосовуючи прогресивні агротехнології, вирощувати на невеликих тепличних площах високі урожаї. Тобто, менше сіяти на квадратний метр – більше збирати із нього з орієнтацією на головне для бізнесу: рентабельність виробництва.
Проте в Мінагрополітики цілком розуміють, що, як би не прагнув виробник продукції до рентабельності, але завжди знайдуться ті чи інші гальмівні фактори, яких самотужки, без допомоги держави, не подолати. Зростання цін на природний газ, електрику – перші у цьому списку. Тож в останні роки на рівні міністерства намагаються вирішити питання зменшення тарифних розцінок на дані енергоресурси для тепличних господарств. Зрештою, прагнуть добитись хоча б того, аби тепличники не робили попередніх оплат на придбання природного газу, що матиме певні вигоди. Намагаються також вирішити питання продажу по собівартості електричного струму тим господарствам, котрі знаходяться поблизу гідроелектростанцій.
Увага міністерства скерована і на збільшення вітчизняного селекційного насіння для тепличних господарств, де поки що переважає закордонне. А ще всіляко підтримується і поширюється досвід упровадження прогресивних технологій у тепличному господарстві. Даний форум, як зазначив О. Демидов, чергове тому підтвердження. Він зібрав понад 200 представників українських аграрних компаній та фермерських господарств, які, так би мовити, з перших рук (від представників іноземних бізнес-структур) зацікавлено вивчають пропозиції закордонного, у тому числі по збереженню енергоресурсів у теплицях, вирощування сталої та якісної продукції.
І тут є що запропонувати учасникам форуму, зокрема, із Нідерландів. Адже королівство займає у світі провідні позиції в тепличній галузі, має в цьому свої бренди, є взірцем для наслідування запроваджень передових технологій з вирощування овочів у закритому ґрунті. Тим більше, що голландські технології з успіхом вже використовуються у ряді тепличних комбінатів України, у т.ч. Уманському. «Зрештою, - підсумував Демидов, - цілком зрозуміло, що у непростих економічних умовах запровадження європейських технологій у вітчизняних тепличних господарствах – це майбутнє тепличної галузі країни».
На це, дійсно, важко щось заперечити. Бо свіжі овочі за будь-якої пори року завжди цікавили і цікавлять покупця. Варто хіба що додати: якщо ці нові європейські технології дадуть нам можливість купувати якісну та ще й за помірними цінами тепличну продукцію, то це додасть надій на майбутнє вітчизняній тепличній галузі.
Олена ЛІСОВА