- №4 (259)
- №2 (257)
- №42 (254)
- №38 (250)
- Молока стало меньше
НОВИЙ ЧАС - НОВІ ВИМОГИ
На Херсонщині, в Інституті землеробства південного регіону УААН, пройшла регіональна нарада. Зрозуміло, її присвятили цьогорічним особливостям проведення комплексу весняно-польових робіт і дотриманню науково-обґрунтованих сівозмін.
- Нинішня регіональна нарада - перша з двох що заплановані Міністерством аграрної політики, - зазначив заступник міністра аграрної політики України Сергій Мельник, відкриваючи нараду. - Адже з південних регіонів нашої держави починається посівна. Друга нарада передбачається для центральних і західних регіонів Житомирської області. Якщо узагальнити мету проведення таких нарад, можна сказати наступне - ми вважаємо, що сьогодні наука має бути попереду технологічних процесів виробництва. І, використовуючи наукові досягнення, нам потрібно виро***ти рекомендації, пропонувати вихід із нинішньої ситуації, яка склалася у розвитку сільського господарства. А це - вплив економічної кризи на фінансові можливості підприємств, ресурсозабезпечення виробництва і світова кон'юнктура ринку, яка прогнозується. Не секрет, що фінансові можливості бюджетної підтримки не безмежні. На жаль, доводиться констатувати, що вони цього року зменшилися. Але працює Аграрний фонд, який має ресурси, є рішення Уряду про використання стабілізаційного фонду. Безперечно, невідкладним є вирішення продовольчих проблем, насичення внутрішнього ринку продовольчою продукцією та її експорт на зовнішній ринок. Адже, що не кажіть, проблема дефіциту продовольства досить реальна. Це об'єктивно пов'язано із зростанням населення, використанням біоенергетики тощо. Тож, виходячи з умов, які сьогодні є - певна обмеженість в ресурсах для нарощування з одного боку, та з іншого - кон'юнктура світового ринку і зростання попиту на продовольчу продукцію, де сільське господарство розглядається як галузь, яка перспективно може працювати, - ми і зібралися на півдні України, аби конкретизувати ці проблеми і запропонувати їх вирішення. Наше завдання - обговорити актуальні питання весняно-польових робіт. 
А можливо й більше: питання стратегії і розвитку галузі рослинництва на найближчу і найдальшу перспективи.
На переконання Сергія Мельника, нині є реальні обставини, в яких аграрії працюватимуть нинішнього року.
- Але ми з вами - люди, які наділені владою, які на сьогоднішній день очолюють колективи, - наголосив Сергій Іванович, - тож не маємо права бути в розпачі. Ми повинні шукати шляхи виходу з цієї ситуації, щоб рекомендувати нашим агровиробникам: як вести вміло господарство, отримувати прибутки, вирощувати продукцію аби забезпечувати продовольчу безпеку нашої держави. Перше - ми з вами сьогодні серйозно маємо повернутися до питання структури посівних площ. Ми повинні повернутися до питання сівозміни, до питання використання всіх сидеральних культур, які можна використати як зелене добриво. Ще одне питання - використання післяжнивних рештків як органічної частини на поповнення родючості ґрунтів. Сьогодні «спалюють» поля, стерилізують землю, знищують все живе, що є в 50 см шарі ґрунту. Як же та зернина, яка потрапляє в землю на 3-4 см, має в тому стерильному середовищі вижити і вирости?..
Тож сьогодні, як би там не було, ми повинні ратувати за те, щоб солому, рештки кукурудзи та інших культур, тобто все, що можна подрібнити, повернути назад в землю. Це дасть можливість збільшити частку органічної речовини і не зменшувати вміст гумусу. Або інше питання, на яке ми менше звертали увагу - регулювання вмісту СО2, що, за висновками експертів, впливає на ріст урожайності зернових культур. Скажіть: коли ми з вами про це говорили? Тому в рамках цих наших нарад, які ми проводимо на базі наукових установ УААН, ми будемо про це говорити постійно. Бо наше головне завдання - використовуючи аграрну науку, просувати ідеї, які будуть корисними для сільгоспвиробників, - резюмував заступник міністра.
Торік Україна зібрала понад 53,3 млн. т зернових. 
А між тим, за оцінками науковців, біологічна врожайність 2008 року становила від 64 до 68 млн. тонн. Середній врожай в 35 ц/га, який було отримано по Україні - на рівні мінімального дотримання технологій. Власне, за рахунок їх спрощення й невиконання всіх технологічних етапів минулого року аграрії зібрали дуже багато фуражного зерна замість продовольчого. І через це тільки на тонні пшениці аграррії втратили до 500 гривень. Якщо ж взяти валовий збір, то недоотримано 8 млрд. гривень. Такі дані оприлюднив віце-президент УААН Микола Безуглий. Він висловив і рекомендації науковців щодо роботи в нинішніх умовах, підкресливши важливість співпраці агровиробників з науковими установами академії.
- Мабуть не скажу нічого нового, якщо нагадаю, що результат минулого року певною мірою забезпечений системою роботи і Академії в насінницький галузі, - підкреслив Микола Дмитрович. - Завдяки доброму насінню ми отримали гарний врожай. Хочу нагадати, що генетично чисте насіння є саме в наших інститутах-оригінаторах. Якість насіння забезпечується авторським наглядом провідних селекціонерів.
Занепокоєння у вчених викликає і стан ґрунтів, їх виснаженість через великий минулорічний врожай. За словами Миколи Безуглого, згідно з дослідами центрів наукового забезпечення АПВ, запаси азоту перед підживленням дозволяли говорити про врожай на рівні 22-25 ц/га: „Дефіцит азоту великий, а ми закупили його менше. На це треба звернути увагу. Зрозуміло, значна частина виробників не може виконати технологій. Які ж наші рекомендації будуть? Підживлювати краще посіви зернових, а не все підряд. Сконцентрувавши добрива, ви отримаєте продовольчу пшеницю. Якщо ж розкинете добрива на всі площі - а у вас їх дефіцит - знову буде ситуація минулого року. Краще все ж гарантовано виробити продовольчу пшеницю, яка на ринку коштує значно дорожче. В умовах обмеженого мінерального забезпечення, використання органічних решток - завдання номер один. Торік, я вважаю, певним злочином було те, що зроблено на мільйонах гектарів під час спалювання рослинних решток. Цього допускати не можна. Тож виконавши дані рекомендації, ми можемо цього року розраховувати на врожай 46-48 млн. тонн. Це реально навіть в умовах обмеженого фінансування і матеріально-технічного забезпечення. І саме використання насіння кращих вітчизняних селекцій забезпечить нам такий урожай, якого ми прагнемо. Центри наукового забезпечення АПВ готові працювати".
В обговоренні актуальних питань посівної кампанії взяли участь відповідальні працівники Мінагрополітики та УААН, заступник міністра аграрної політики АР Крим, заступники начальників головних управлінь агропромрозвитку облдержадміністрацій з 12 областей степової і лісостепової зони України, керівники базових господарств, науковці, керівники Держсортслужби, Держнасінінспекції, Держрезервнасінфонду, Центрдержродючість, Головдержзахисту, Головдержкарантину.
Підбиваючи підсумки наради, Сергій Іванович Мельник наголосив: „Є такий вислів: «Першим було слово». Образно кажучи, через слово науки, слово рекомендацій маємо дійти до кожного виробника - великого, дрібного, одноосібного. Ми повинні переконати його: якщо він буде дотримуватися агротехнічних вимог, рекомендацій чергування культур, збереження родючості землі - він менше витрачатиме коштів, отримуватиме більше прибутку. Це складна, непроста справа. Багато хто дивиться на це досить скептично: мовляв, що там говорити - треба щось дати, щось зробити. Проте, запитайте спочатку себе: „А що я зробив для держави, перш ніж сказати, що держава винна мені? Як я сплатив податки, як зберіг те надбання, яке держава мені дала, що я туди вкладаю, щоб сказати - тепер я заслуговую на зворотну реакцію." Мені здається, що ми більше винні державі, ніж вона нам. Тому, перш ніж вимагати - треба зробити. На жаль, в нас ще живе споживацьке ставлення до землі".
Пргодьтесь, новий час висуває нові вимоги. Саме в дусі вимог сьогодення пройшла на Херсонщині перша весняна регіональна нарада аграріїв і науковців. „Ми вдячні Міністерству аграрної політики України, що таку серйозну розмову про посівні проблеми розпочали саме в Херсоні. Раніше ми, здебільшого, обговорювали питання, так би мовити, механічні - як сіяти, культивувати. Цього ж разу обговорено глобальні проблеми - як в умовах фінансової кризи, в умовах дефіциту фінансових коштів вести раціональне сільське господарство, - сказав заступник голови Херсонської облдержадміністрації Анатолій Осінній. - Разом із тим, нині ми говоримо і про соціальну відповідальність бізнесу, який прийшов на землю і який прийшов в українське село: тобто скільки сплачується податків, яка заробітна плата селян, яка орендна плата на гектар. Тобто ми не лише міркуємо: як використовується земля, яка її віддача і для бізнесу, і для українських людей, а й спільно шукаємо вирішення окреслених проблем».
Тетяна МИШАНЧУК
Херсонщина
