Обладнання для якісного подрібнення кукурудзи на силос

14 October, Розділ Рослинництво, переглядів 7 363

Сьогодні виробники продукції тваринництва постійно знаходяться у пошуку нових технологій, які зможуть зробити господарювання більш ефективним та конкурентоздатним.

Як радить наука, 90% раціону ВРХ економічно вигідно формувати з дешевих стеблових кормів: сіна, сінажу, кукурудзяного силосу та зерносінажу. Доведено, що собівартість продукції ВРХ можна суттєво зменшити, якщо 70% раціону складатиме якісний кукурудзяний силос, заготовлений у фазі воскової стиглості зерна, коли можна зібрати максимальну кількість поживних речовин.

Ресурсоощадним вважається і зерносінаж, заготовлений із різних сумішок зернофуражних культур – вики, вівсу, ячменю, гороху тощо. Кукурудзяний силос і зерносінаж об’єднує те, що кількість подрібненого зерна повинна перевищувати 96%, і товсті стебла мають бути розщеплені з метою зменшення втрат при зберіганні, а потім згодовуванні худобі до мінімуму і підвищення продуктивності тварин.

Якість подрібненого силосу можна оцінити візуально по кількості грубих залишків корму в годівницях і цілого зерна в гною, що не засвоюється тваринами через його міцну незруйновану оболонку. Від цього втрати силосу сягають 40%. Особливо це помітно зимою при згодовуванні неякісно подрібненого силосу високопродуктивним коровам.

Вчені Європи радять заготовляти силос із кукурудзи, посіяної на зерно, цінність якої складає 0,30-0,35 кормових одиниць. Якісно подробити кукурудзяний силос і зерносінаж із сумішок, у яких зерно досягло воскової стиглості й становить близько 30% маси біологічного врожаю, можна кормозбиральними комбайнами, за допомогою стаціонарних ліній при закладанні маси або вийманні силосу перед згодовуванням.

Найменше витрачається ресурсів при заготівлі якісного силосу кормозбиральними комбайнами. Для якісного подрібнення маси на комбайнах встановлюють теоретичну довжину різання 4 мм, рекатер (доподрібнювач), плющильні вальці, які обертаються зі швидкістю близько 4000 обертів за хвилину, і прискорювач маси. Така система є малопродуктивною, енергозатратною, складною конструктивно та ненадійною в експлуатації. А головне, отриману тирсоподібну дрібну масу неохоче поїдають жуйні тварини, бо їм для процесу жуйки потрібна довша маса. В результаті на 0,5% знижується жирність молока, бо такий корм швидше проходить перетравний тракт, не встигає засвоїтись і шкодить здоров’ю тварин.

Встановлено, що краще заготовляти кукурудзяний силос довжиною 30-40 мм із розщепленням стебел та зерна, а в зерносінажі досить подробити зерно.

Для отримання такого якісного розщепленого корму розроблено просте та ефективне обладнання до серійних кормозбиральних комбайнів КСС-2,6, КПКУ-75, КПИ-2,4, КСК-100 та Е-281, виконане у вигляді запатентованих ребристих піддонів подрібнювальних барабанів (рис. 1). Для першого комбайна рекатер виконаний у вигляді чотирьох взаємозамінних за шириною секцій, а для наступних – трьох послідовно з’єднаних частин, середня ребриста яких при заготівлі кормів із трав може швидко замінюватися на комплектуючу гладеньку. Це обладнання монтується замість серійних піддонів без зміни решти деталей за один робочий день.

Продуктивність КСС-2,6 з доподрібнювачем, загрегатованим з трактором Т-105К на заготівлі якісно подрібненого кукурудзяного силосу в фазі воскової стиглості зерна, сягає 60-65 т за годину. Обладнання зменшує продуктивність комбайна всього на 7%, що для практики не так важливо, як отримана висока якість корму. Так подрібнена маса краще і швидше трамбується, силосується та зберігається в сховищі. В процесі силосування температура маси не перевищує 37 градусів, і це забезпечує максимальну поживність силосу. Отримана маса нагадує сінажну, змішану з дертю зерна качанів (фото 1), і практично повністю поїдається та краще засвоюється тваринами, тож суттєво зростають надої та прирости.

Є цікавий досвід з використання ребристих піддонів і при підгодівлі свиней бобовими травами, зокрема люцерною, яка перетворюється при скошуванні на пасту та з охотою поїдається.

Собівартість заготівлі однієї тонни розщепленого кукурудзяного силосу, який повністю відповідає зоотехнічним вимогам, є найменшою при використанні вітчизняного причіпного силосного комбайна КСС-2,6 з ребристим доподрібнювачем, загрегатованим з харківським трактором Т-150К (фото 2). Розрахунки показали: приведені витрати у білоруського комбайна КСК-100 в 3,3, а у сучасного німецького «Ягуар-880» у 8 разів більші, ніж у КСС-2,6.

Обладнання випробувалося і вдосконалювалося більше десяти сезонів у багатьох господарствах України та Росії і його застосуванням досягається:

– підвищення надоїв або приросту ВРХ – до 20%;

– якісне подрібнення зерна та стебел – більше 96%;

– зменшення втрат кормів – до 98%;

– економія пального за рахунок завантаження транспорту – 0,15кг/т;

– економія концентрованих кормів – до 40%;

– зменшення площ посіву кукурудзи на силос – до 30%;

– зменшення об’ємів силососховищ – на 25%;

– зменшення кількості рядів ножів на барабані – до 3;

– зменшення питомих енергозатрат та металомісткості комбайнів у порівнянні із закордонними аналогами – 20-30%;

– зменшення коштів на купівлю дорогих закордонних комбайнів – до 20 разів.

Вартість обладнання становить 4 тис. грн., а з урахуванням монтажу та доставки в господарство – 5 тис. гривень. Витрати на впровадження обладнання окупаються після заготівлі 20-30 т силосу у фазі воскової стиглості зерна кукурудзи, або протягом менше однієї години роботи, завдяки запобіганню втратам 100 кг зерна на кожній тонні силосу при згодовуванні ВРХ і вартості тонни зерна кукурудзи близько 2 тис. гривень.

Застосування розробленого до серійних кормозбиральних комбайнів обладнання для якісного подрібнення кукурудзи на силос і годівлі ним великої рогатої худоби суттєво скорочує фінансові витрати, створює основу для зменшення собівартості, підвищення рентабельності виробництва та конкурентоспроможності української м’ясо-молочної продукції.

Михайло КАРПЕНКО,

кандидат технічних наук

8 7 6

Рис. 1. Схема класичного живильно-подрібнюючого апарата кормозбиральних комбайнів з ребристим доподрібнюючим пристроєм (рекатером) для заготівлі якісного розщепленого силосу: 1 – корпус, 2 - живильні вальці, 3 - кришка подрібнювача, 4 - барабан подрібнюючий, 5 – масопровід, 6 - ребристий рекатер, 7 – піддон, 8 - протирізальна пластина

Фото 1. Вигляд кукурудзяної маси після доподрібнювача

Фото 2. Силосний комбайн КСС-2,6 з рекатером у роботі

Фото 3. Вигляд кукурудзяної маси без застосування доподрібнювача

КАРПЕНКО МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ,

автор 30 розробок,

78 винаходів і 2-х ліцензій на їх продаж,

близько 300 публікацій

та 500 впроваджень,

кандидат технічних наук