Чим допоможуть «Зелені ринки»

14 October, Розділ Рослинництво, переглядів 4 048

Подейкують, що так звані «Зелені ринки» допоможуть аграріям в реалізації вирощеної продукції. З цим можна погодитись. А можна і заперечити.

«За нашими прогнозами, - стверджує директор департаменту національних проектів Держінвестпроекту України Юрій Гусєв, - «Зелені ринки» можуть залучити 4 млрд. грн. приватних інвестицій. Адже фінансування розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту «Зелені ринки» з Держбюджету не передбачено. ТЕО розробляється за рахунок агентства USAID та проекту «Агроінвест». Якою буде державна підтримка саме проекту «Зелені ринки» - вирішуватиме уряд після того, як буде остаточно розроблено ТЕО проекту».

Підтримує однодумця Микола Гриценко, керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту USAID «Агроінвест», додаючи: «Сьогодні 30-50% агропродукції реалізується безпосередньо з поля. Від цього втрачає і держава, і виробник, і покупець. Національний проект «Зелені ринки» дозволить запровадити принципово нову систему реалізації сільгосппродукції, яка максимально врахує інтереси її виробників і споживачів».

За даними Гриценка, сьогодні в нашій державі налічується майже 3 тисячі ринків різного рівня, з них 2 тисячі – сільськогосподарські. Лише 200 ринків мають відповідні приміщення, обладнання тощо, відповідаючи певним нормам. А що з іншими?

Експерт, як і статистика, воліє поки що про це не говорити. Але охоче стверджує: коли буде завершено всі обґрунтування, проект «Зелені ринки» буде передано до Кабінету Міністрів. При цьому грошей у держави ніхто не просить. Головне - визначити законодавчо (скажімо, постановою уряду) правила гри. Адже зараз створити ринок в районі чи області практично неможливо. Інвестор неодмінно стикнеться з купою проблем. І чи не найперша, і найважча – виділення земельної ділянки під фермерський ринок. А від «першого кроку» до власне побудови самого торгового майданчику інвестору чи забудовнику потрібно буде пройти всі кола пекла…

Тож у реалізації Національного проекту «Зелені ринки» розробники ТЕО вбачають першим і найнадійнішим партнером уряд. Але й покладатися тільки на Кабмін немає сенсу. Аграрії повинні бути найбільш зацікавленими у реалізації власної продукції за найвигіднішими цінами. Тож ініціатива – де побудувати ринок, яким за площею він має бути і т.д. – повинна йти «знизу» - від фермера, виробника.

Поки все навпаки. Збираючи пропозиції в регіонах, розробники ТЕО зіткнулись з банальною байдужістю чиновників. Чи то інформація про проект до них не дійшла, чи то хтось не спрацював, покладаючись на колегу, бо деякі області навіть інформації не подали: де планують створювати «зелені ринки», як вирішуватимуть проблему реалізації вирощених овочів та фруктів, як залучатимуть фермерів до цивілізованих умов виробництва і торгівлі власною продукцією…

Втім, розробники проекту все ж проаналізували ситуацію з ринками в Україні й підготували для уряду обґрунтування проекту. В ньому узагальнено досвід інших країн, запропоновано, що потрібно зробити для подальшого розвитку ринкової інфраструктури, розроблено типові моделі ринків, їхнє ескізне рішення і розташування в регіонах. За попередніми оцінками експертів, завдяки створенню цих ринків збільшаться обсяги і рентабельність виробництва агропродукції. Бюджети всіх рівнів отримають додаткові 30 млрд. гривень. І, що не менш важливо, практично в сільській місцевості буде створено майже 300 тис. нових робочих місць.

«Планується, що в серпні - вересні буде повністю завершено обґрунтування проекту «Зелені ринки», і ми вийдемо на урядове рішення щодо затвердження його загальної концепції», - каже Юрій Гусєв.

Як тут не згадати проект, про який свого часу було сказано чимало високих слів, - оптові ринки сільгосппродукції. Планували звести їх у кожній області, тобто 25. Нині ж, хоча статус оптових мають 11 ринків, працює лише три!

Тож чи спрацює цей новий національний проект, покаже час. А він, цей час, невблаганний, бо про місцеві, фермерські ринки не говорити потрібно. Вони вже давно мали би працювати. Проте слабкий ланцюг у цій системі якраз не уряд і не ті, хто прагне нам (читай – Україні) допомогти. А саме ті, хто вирощують сільгосппродукцію, а потім не знають, де і кому ж її продати.

Лариса ДАВИДОВА