АГРАРНИЙ ТИЖДЕНЬ.УКРАЇНА
Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Рослинництво»Генетично модифіковані протиріччя
Вхід
АТУ»Рослинництво»Генетично модифіковані протиріччя

    Генетично модифіковані протиріччя

    15 жовтень, Розділ Рослинництво, переглядів 4 345

    Жоден учений на сьогодні не може сказати однозначно - чи небезпечна ГМО продукція? Адже й досі жодне фундаментальне дослідження не зафіксувало 100% залежності якихось серйозних наслідків для людського організму від вживання ГМО. Та незважаючи на це, в різних країнах часто проходять акції протесту проти генетично модифікованої продукції: активісти наполягають на відмові від ГМО.

    Українські вчені теж не стоять осторонь вивчення даної теми. Цьогоріч вони завершили роботу над дослідженням «Потенційний економічний та екологічний ефект від впровадження сучасних ГМ культур у сільськогосподарське виробництво України». Дослідження проводили вчені Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України з метою вивчення економічних та екологічних наслідків використання новітніх аграрних біотехнологій в Україні.

    Отже, в науковій установі дійшли висновку, що впровадження ГМ культур має низку ключових переваг для сільського господарства України – це економічні переваги для виробників сільгосппродукції та покращення стану навколишнього середовища у порівнянні з використанням традиційних технологій. Приміром, збільшення прибутковості по охопленим дослідженням культурам (кукурудза, цукровий буряк, ріпак та соя), що пов’язано, у першу чергу, з вищою врожайністю, яка потенційно зросте в межах 0,9-3,2 млн. т, або на 1,5-9,5% від загального річного виробництва згаданих культур. При цьому загальний обсяг застосування гербіцидів для їх обробки скоротиться на 4,4-7,8%, а це, в свою чергу, дозволить щорічно заощадити від 780 тис. до 1,56 млн. літрів пального.

    За словами автора дослідження – директора Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України Ярослава Блюма - застосування українськими аграріями і фермерами відповідних сучасних новітніх технологій змогло б уже протягом першого року після їх впровадження забезпечити чисте зростання рівня рентабельності господарств на понад 4 млрд. грн. на рік.

    «Всі охоплені нашим дослідженням ГМ культури мають високий потенціал для вирощування в Україні, - зазначає Ярослав Борисович. - Варто звернути увагу на такі культури як пшениця та соняшник, бо не за горами поява їх ГМ модифікованих сортів з підвищеною стійкістю до абіотичних факторів навколишнього середовища та грибкових хвороб. Не втратили свого значення спроби запровадити в Україні вирощування картоплі, стійкої до колорадського жука, та льону, стійкого до гербіцидів, - традиційних культур для нашого сільгоспвиробництва».

    Впровадження ГМ культур можна розглядати також під кутом зору збільшення експортного потенціалу країни. «До головних складових аграрного експорту України входять пшениця, кукурудза, ячмінь, цукор, ріпакова та соняшникова олія і навіть соя. Саме через призму структури цих експортних позицій та можливостей запровадження ГМ культур у нашій країні слід розглядати привабливість різних ринків для нас, - зазначає Ярослав Блюм. - Щодо експорту зернових, то для України все більш привабливими стають ринки Близького та Далекого Сходу. Кукурудза, наскільки ми бачимо, є чи не найважливішою з точки зору застосування ГМ технологій, і світові ринки в цілому позитивно ставляться до цього. Навіть ринок ЄС, який має жорсткі вимоги до квотування сільськогосподарського імпорту, відкритий для таких ГМ культур як кукурудза, соя та ріпак. Що ж стосується таких продуктів переробки сільськогосподарської сировини як цукор та різні види олії, навряд чи можна серйозно говорити про обмеження їх доступу до тих чи інших ринків, адже все визначається вмістом ГМ компонентів, яких, в принципі, в них не має бути».

    Потрібно також враховувати, що великі корпорації, які спеціалізуються на ГМО продукції, активно розширюють свої мережі на території України. За даними аналітиків, 85% всього генетично модифікованого насіння в світі належать трьом гігантам: Monsanto (США), Syngenta (Швейцарія) і Bayer Crop Science (Німеччина). Великими компаніями також є DuPont і Advanta. Двоє з п'ятірки лідерів нещодавно заявили про будівництво в Україні власних насіннєвих заводів.

    Добре це чи погано? Питання використання ГМО продукції ділить суспільство на два табори і навряд чи можна чекати однозначності. Та науковці впевнені: будь-яку точку зору необхідно поважати, підкріплюючи знаннями, конкретними фактами та логікою. Поки ж ми знаємо, що крупним агровиробникам застосування сучасних біотехнологій забезпечить зниження витрат на виробництво, а фермери зможуть підвищити врожайність, як зазначають учені.

                                                                                                    Людмила ЛЕБІДЬ





    Схожі новини
  • №42 (254)
  • №4 (259)
  • Молока стало меньше
  • №2 (257)
  • №7-8(261)

    • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.









Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
“Стерня”: аграрії з усієї України зібралися, щоб зануритися в точне землеробство
04 вересень

“Стерня”: аграрії з усієї України зібралися, щоб зануритися в

Який розмір тюка соломи та сіна кращий для вашої ферми?
08 травень

Який розмір тюка соломи та сіна кращий для вашої ферми?

Тваринництво
Розвиток жіночого фермерства – осередок сталого розвитку громад у воєнний час
09 жовтень

Розвиток жіночого фермерства – осередок сталого розвитку громад

Ситуація в свинарстві на межі катастрофи: про вакцинопрофілактику АЧС
09 жовтень

Ситуація в свинарстві на межі катастрофи: про

Відео

Генетично модифіковані протиріччя

15 жовтень, Розділ Рослинництво, переглядів 4 345

Жоден учений на сьогодні не може сказати однозначно - чи небезпечна ГМО продукція? Адже й досі жодне фундаментальне дослідження не зафіксувало 100% залежності якихось серйозних наслідків для людського організму від вживання ГМО. Та незважаючи на це, в різних країнах часто проходять акції протесту проти генетично модифікованої продукції: активісти наполягають на відмові від ГМО.

Українські вчені теж не стоять осторонь вивчення даної теми. Цьогоріч вони завершили роботу над дослідженням «Потенційний економічний та екологічний ефект від впровадження сучасних ГМ культур у сільськогосподарське виробництво України». Дослідження проводили вчені Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України з метою вивчення економічних та екологічних наслідків використання новітніх аграрних біотехнологій в Україні.

Отже, в науковій установі дійшли висновку, що впровадження ГМ культур має низку ключових переваг для сільського господарства України – це економічні переваги для виробників сільгосппродукції та покращення стану навколишнього середовища у порівнянні з використанням традиційних технологій. Приміром, збільшення прибутковості по охопленим дослідженням культурам (кукурудза, цукровий буряк, ріпак та соя), що пов’язано, у першу чергу, з вищою врожайністю, яка потенційно зросте в межах 0,9-3,2 млн. т, або на 1,5-9,5% від загального річного виробництва згаданих культур. При цьому загальний обсяг застосування гербіцидів для їх обробки скоротиться на 4,4-7,8%, а це, в свою чергу, дозволить щорічно заощадити від 780 тис. до 1,56 млн. літрів пального.

За словами автора дослідження – директора Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України Ярослава Блюма - застосування українськими аграріями і фермерами відповідних сучасних новітніх технологій змогло б уже протягом першого року після їх впровадження забезпечити чисте зростання рівня рентабельності господарств на понад 4 млрд. грн. на рік.

«Всі охоплені нашим дослідженням ГМ культури мають високий потенціал для вирощування в Україні, - зазначає Ярослав Борисович. - Варто звернути увагу на такі культури як пшениця та соняшник, бо не за горами поява їх ГМ модифікованих сортів з підвищеною стійкістю до абіотичних факторів навколишнього середовища та грибкових хвороб. Не втратили свого значення спроби запровадити в Україні вирощування картоплі, стійкої до колорадського жука, та льону, стійкого до гербіцидів, - традиційних культур для нашого сільгоспвиробництва».

Впровадження ГМ культур можна розглядати також під кутом зору збільшення експортного потенціалу країни. «До головних складових аграрного експорту України входять пшениця, кукурудза, ячмінь, цукор, ріпакова та соняшникова олія і навіть соя. Саме через призму структури цих експортних позицій та можливостей запровадження ГМ культур у нашій країні слід розглядати привабливість різних ринків для нас, - зазначає Ярослав Блюм. - Щодо експорту зернових, то для України все більш привабливими стають ринки Близького та Далекого Сходу. Кукурудза, наскільки ми бачимо, є чи не найважливішою з точки зору застосування ГМ технологій, і світові ринки в цілому позитивно ставляться до цього. Навіть ринок ЄС, який має жорсткі вимоги до квотування сільськогосподарського імпорту, відкритий для таких ГМ культур як кукурудза, соя та ріпак. Що ж стосується таких продуктів переробки сільськогосподарської сировини як цукор та різні види олії, навряд чи можна серйозно говорити про обмеження їх доступу до тих чи інших ринків, адже все визначається вмістом ГМ компонентів, яких, в принципі, в них не має бути».

Потрібно також враховувати, що великі корпорації, які спеціалізуються на ГМО продукції, активно розширюють свої мережі на території України. За даними аналітиків, 85% всього генетично модифікованого насіння в світі належать трьом гігантам: Monsanto (США), Syngenta (Швейцарія) і Bayer Crop Science (Німеччина). Великими компаніями також є DuPont і Advanta. Двоє з п'ятірки лідерів нещодавно заявили про будівництво в Україні власних насіннєвих заводів.

Добре це чи погано? Питання використання ГМО продукції ділить суспільство на два табори і навряд чи можна чекати однозначності. Та науковці впевнені: будь-яку точку зору необхідно поважати, підкріплюючи знаннями, конкретними фактами та логікою. Поки ж ми знаємо, що крупним агровиробникам застосування сучасних біотехнологій забезпечить зниження витрат на виробництво, а фермери зможуть підвищити врожайність, як зазначають учені.

                                                                                                Людмила ЛЕБІДЬ





Схожі новини
  • №42 (254)
  • №4 (259)
  • Молока стало меньше
  • №2 (257)
  • №7-8(261)

    • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.