Більше хмелю - більше й пива замість оковитої

15 May, Розділ Рослинництво, переглядів 5 820

Після занепаду середини 90-х українське хмелярство тішить виробників пива своїм поступовим відродженням.

Відтак вітчизняні пивовари мають змогу доволі напувати популярним напоєм не лише громадян України, а ще й Росії, Молдови, Білорусі, ба навіть екзотичного Іраку. І експорт цього слабоалкогольного напою має чітку тенденцію до зростання. Отож хмелярам роботи не бракуватиме. Детальніше про сьогодення та перспективи розвитку вітчизняної галузі хмелярства нам розповів в ексклюзивному інтерв'ю заступник директора Департаменту ринків рослинництва Міністерства аграрної політики України Юрій Жарун.

- Юрію Леонідовичу, успішний розвиток вітчизняного хмелярства має неабияке значення не лише для пивоварів, але й для добробуту власне селян. Чи не так?

- Дійсно, для багатьох сільськогосподарських підприємств заходу і півночі України, зокрема зони Полісся, хмелярство є єдиною перспективою отримати прибутки та забезпечити благополуччя працівників і сталий розвиток сільських територій. Тому в таких господарствах в останні роки збільшено валові збори хмелю, розширено виробничі потужності, нарощені площі закладки нових хмільників, проведена робота з відновлення технологічної інфраструктури.

- І в якому ж стані перебуває галузь сьогодні?

- Як ви знаєте, в 1999 році був прийнятий Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства». Відтоді й почалося збільшення валового виробництва хмелю. І досягається це за рахунок підвищення врожайності до 9,5 ц/гектар. Так, у 2008 році з продуктивної площі зібрано 893 тонн хмелю (на 167 тонн більше проти 2007 року).

- Подейкують, що площі під хміль не зростають, ба навіть скорочуються. Це правда?

- Задля того, щоб не настало «запаморочення від успіхів», маю декого засмутити, бо дійсно ще не все так добре. Далеко не все. Навпаки: прикро, що площі продуктивних хмільників майже не змінюються, і це при значному збільшенні фінансування за відповідною бюджетною програмою. Адже в порівнянні з 2007 роком розміри ланів хмелю зменшились на 77,4 гектарів. За останні ж чотири роки в Україні взагалі «зникло» 300 га хмеленасаджень.

- А чи багато таких господарств, що знають справжню ціну хмелю й наполегливо нарощують виробництво?

- Безперечно, є такі. І їх чимало. Зокрема, високих результатів минулого року досягли в ДГ "Пасічна" Хмельницької області, де директорує Віталій Таєнчук. Там врожайність склала понад 26 ц/гектар. По 15 і більше ц/га хмелю отримали в ПОСП "Олекс", СТОВ "Світанок", СТОВ "Саджанець" Олевського району, СТОВ "Полісся" Червоноармійського району, що на Житомирщині. По 12-15 ц/га отримали в НВП "Захід- хміль", ПАФ "Галицька", ПАФ "Щедрий урожай" Бродівського району Львівщини.

- За рахунок яких показників вдається досягати зростання?

- На піднесенні, передусім, ті господарства, якими керують і в яких працюють висококваліфіковані фахівці-професіонали, добре обізнані як в організації та менеджменті ефективного виробництва, так і в сучасних технологіях. Вони й дбають про впровадження нових високопродуктивних сортів хмелю та покращання агротехнологічних прийомів його вирощування. Відтак і досягають позитивних результатів. Позитивним є те, що в хмелярстві зростає з року в рік закладання молодих насаджень хмелю конкурентоспроможними, високопродуктивними сортами. Протягом останніх років покращується ситуація і в розсадницьких господарствах: так, у 2008 році садивного матеріалу хмелю вироблено 1300 тис. штук, що майже на 700 тисяч більше, ніж у 2007 році. А вже в поточному році саджанців хмелю прогнозується отримати майже 1800 тис. штук.

- А щодо вирощування хмелю: культура має якісь свої особливості?

- Так, хміль це високоінтенсивна культура. Він не може давати врожай просто так, під нього щорічно треба вносити по 40-60 тонн на гектар органічних і по 400-500 кг діючої речовини мінеральних добрив, дотримуючись при цьому рекомендованого співвідношення азоту, фосфору і калію.

- Сьогодні всі сфери економіки потерпають від світової фінансової кризи. Чи не забуває держава підтримувати хмелярство бюджетними коштами?

- У поточному році, порівняно з минулим, суму асигнувань для часткової компенсації витрат на розвиток хмелярства навіть збільшено: на 9,2 млн. гривень. Найбільше коштів, 63% від загальної суми, прогнозується спрямувати на закладку, догляд за молодими і продуктивними хмільниками.

Крім того, кошти, що надійдуть до спецфонду держбюджету на розвиток хмелярства, з наступного року будуть спрямовуватися в обсягах 15% від загальної суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. В поточному і минулих роках вони становили 10 відсотків.

- Зважаючи на таку щедрість держави, й охочих займатися хмелярством має побільшати. Чи не так?

- Логічно. Зокрема, сьогодні вирощуванням хмелю займаються вже 75 сільськогосподарських підприємств. І це на 5 госпрдарств більше, ніж торік. Такий підхід, зрозуміло, тішить нас і обнадіює. Хоча це й не дивно, адже справжні господарі навчилися рахувати власні прибутки і збитки. Отже й вирахували, що хмелярство - вигідна справа.

- Якими Ви бачите актуальні завдання хмелярів на завтра?

- Зважаючи на збільшення бюджетних коштів для розвитку галузі, хмелегосподарства передусім повинні їх найефективніше використовувати, а контролюючі органи - посилити відповідний моніторинг.

Зазначу, що згідно Порядку використання бюджетних коштів, найбільша відповідальність у цій справі покладена на районні комісії та начальників районних управлінь агропромислового розвитку.

По-друге, ми плануємо щорічно закладати близько 500 га нових насаджень хмелю. А найбільші площі нових хмільників очікуємо в господарствах Житомирської, Львівської та Рівненської областей.

По-третє, потрібно вдосконалити систему розсадництва хмелю, забезпечити ефективне впровадження у виробництво нових високоврожайних сортів, значну увагу приділити вирощуванню саджанців у Інституті сільського господарства Полісся УААН за методом „in vitro" для забезпечення посадки маточних рослин. І безперечно, більше уваги приділяти своєчасному та якісному проведенню польових робіт, заходів по захисту хмелю від шкідників і хвороб. Словом, чим більше уваги, тим вагомішим буде й результат.

...До речі, додам ще дещо про пиво. В країнах Західної Європи цей слабоалкогольний напій замінює все, що міцніше. В Україні навпаки - горілки, самогону, всіляких денатуратів споживають більше, ніж якісного пива, відтак більшає й отруєнь та небезпечних хвороб, що вкорочують нам віку. А чи не варто відмовитися від хибної традиції й замість оковитої випити кухоль холодного й запашного пінного напою, що виготовляється з найкращого й високоякісного українського хмелю?

Василь ШАЛЕНКО