Дорослість вартових здоров'я рослин

26 June, Розділ Рослинництво, переглядів 5 547

30 червня 1993 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про карантин рослин». Саме цей день і став офіційним днем народження Національної служби з карантину рослин України (Укрголовдержкарантин).

alt Зважаючи на вступ нашої держави до СОТ, з'явилися й нові можливості виходу продукції українських аграріїв на зарубіжні ринки. Разом із тим, відтепер ми не можемо закритися від потоку закордонних рослин та продуктів рослинного походження Отже, в роботі вітчизняної карантинної служби з'явилися й нові горизонти. Зокрема про них - в інтерв'ю з начальником Головної державної інспекції з карантину рослин - Головним державним інспектором з карантину рослин України, кандидатом сільськогосподарських наук, Заслуженим працівником сільського господарства України Анатолієм Біликом.

- З метою розширення доступу української сільськогосподарської продукції на ринки держав-членів ЄС, - розпочав бесіду Анатолій Григорович, - фітосанітарною службою України виконуються дії щодо розробки і підписання міжнародних двосторонніх угод стосовно співробітництва у сфері карантину і захисту рослин між Україною і країнами Євросоюзу.

Наразі наша держава уклала такі угоди в галузі карантину рослин з 17 країнами. Зокрема, з Росією, Білоруссю, Молдовою, Литвою, Грузією, Узбекистаном, Азербайджаном, Польщею, Болгарією, Канадою, Голландією, Чехією, Словаччиною, Угорщиною, Монголією, Лівією, Киргизією. З 29 країнами подібні договори перебувають у стадії погодження. Йдеться про Єгипет, Йорданію, Македонію, ОАЕ, Китай та інші країни. Такі угоди дозволяють скоротити до мінімуму ризик взаємного ввезення шкідливих для рослин організмів.

На початку 2008 р. свою роботу розпочав голландський проект технічної допомоги G2G «Підтримка ефективного розвитку фітосанітарного регулювання в Україні у відповідності до європейського законодавства». Мета проекту полягає у сприянні створенню відповідних умов для ефективного розвитку карантинної служби, подальшій гармонізації українського законодавства до європейських вимог і активізації співробітництва між Україною та Голландією у галузі фітосанітарії. У рамках зазначеного проекту відбулися зустрічі голландських експертів Служби захисту рослин з українськими спеціалістами. З метою обміну досвідом відбулися навчальні семінари з інспектування імпортованих вантажів з рослинами і продуктами рослинного походження та проведення аналізу фітосанітарного ризику у відповідності до вимог міжнародних стандартів і Директиви 2000/29/ЕС. Крім того, на початку квітня 2009 р. українські спеціалісти взяли участь у навчальних семінарах у Нідерландах з питань фітосанітарного інспектування та діагностики.

- Анатолію Григоровичу, а чи надійно захищені наші кордони?

- З метою попередження ввезення в Україну карантинних та інших небезпечних організмів, на державному кордоні створені та функціонують прикордонні пункти з карантину рослин (ПКР), через які ввозяться насіння, рослини і продукти рослинного походження. Такі пункти є у морських та річкових портах, на прикордонних залізничних станціях, автошляхах і автостанціях, аеропортах і міжнародних поштамтах. Сьогодні їх понад 170.

Про обсяги роботи карантинної служби свідчать наступні цифри. За 2008 р. до України було завезено та інспектовано 2,3 млн. тонн імпортних рослин і продуктів рослинного походження, які надійшли із 87 країн світу. При цьому у пунктах пропуску на державному кордоні виявлено 9 видів карантинних організмів у 194 випадках. Крім того, доглянуто 6 млн. тонн транзитних вантажів, у яких було виявлено 4 види карантинних організмів у 110 випадках.

- А звідки ж найзараженіші продукти?

Із Єгипту, Туреччини, Угорщини, Сирії, Греції, Молдови та інших країн.

- Як контролюється продукція, що йде на експорт?

Приємно, що протягом останніх років із країни-імпортера Україна перетворилася у країну-експортера, що, в свою чергу, підвищує її відповідальність та імідж на міжнародному ринку. За 2008 р. у пунктах пропуску на державному кордоні доглянуто 24 млн. тонн експортних вантажів, у яких виявлено 3 види карантинних організмів, обмежено розповсюджених на території України у 437 випадках.

З початку маркетингового року експортовано зернових та олійних культур 27,5 млн. тонн, в тому числі пшениці - 12,4 млн. тонн, ячменю - 6,2 млн. тонн, кукурудзи - 5,3 млн. тонн, ріпаку - 2,5 млн. тонн, сої - 276 тис. тонн, соняшнику - 662 тис. тонн. Крім того, перевезено транзитом через територію України з подальшим реекспортом понад 2,5 млн. тонн зернових культур. Так що роботи вистачає.

- Але ж задля виконання таких значних обсягів перевірок потрібні професіонали високої кваліфікації...

alt - Ми й про це дбаємо. Дійсно, важливим етапом у розвитку Державної служби з карантину рослин України є підвищення кваліфікації інспекторів та навчання спеціалістів лабораторії. Так, у 2008 р. 238 осіб пройшли курси підвищення кваліфікації на базі Інститутів післядипломної освіти Національного університету біоресурсів і природокористування (м. Київ) та Харківського національного аграрного університету.

Протягом 2008 р. на базі зональних карантинних лабораторій України стажувався 81 спеціаліст карантинних лабораторій за напрямками: ентомологія, мікологія, фітогельмінтологія, гербологія, а також завідуючі карантинними лабораторіями.

Організували ми стажування й бактеріологів карантинних лабораторій на базі Закарпатського територіального центру карантину рослин ІЗР УААН.

- І дійсно, роль карантинних лабораторій складно переоцінити, адже на них припадає левова частка роботи...

- Так воно і є. Особливо в умовах збільшення обсягів імпорту і експорту рослин і продуктів рослинного походження, розширення географії країн-постачальників, появою нових карантинних організмів. Якщо декілька років тому в Україні існувало 6 зональних карантинних лабораторій (крім Центральної науково-дослідної карантинної лабораторії) і 2 обласних, то сьогодні додатково створені і працюють ще 17 обласних і 6 міських карантинних лабораторій. Великий обсяг робіт виконують спеціалісти міжрайонних пунктів з карантину рослин. Тільки протягом 2008 р. для встановлення фітосанітарного стану території держави обстежено 4,2 млн. гектарів.

Також хочу відмітити, що важливим завданням для Державної служби з карантину рослин України сьогодні є покращення аналітичних і діагностичних можливостей карантинних лабораторій, оснащення їх сучасним обладнанням, підвищення професійного рівня спеціалістів і на перспективу - проведення міжнародної атестації лабораторій у відповідності до міжнародних вимог.

Саме тому Укрголовдержкарантином при підтримці Міністерства аграрної політики України було прийняте стратегічне рішення стосовно будівництва нового сучасного приміщення Центральної науково-дослідної лабораторії і теплиці, що його розпочали у липні 2008 року.

А в найближчих планах - створення єдиної комп'ютерної мережі, що дозволятиме значно збільшити швидкість збору необхідної інформації, доступ до неї і можливості її використання.

Спілкувався Володимир ВІЛЬОВИЧ