Аграрний тиждень. Україна
» » Польові дослідження на 2014 рік
» » Польові дослідження на 2014 рік

    Польові дослідження на 2014 рік


    Ще наприкінці 2013 року сільгоспвиробники прийняли бюджети розвитку підприємств на майбутній рік. А відтак вже спланували, що і скільки сіятимуть, підрахували, на що не вистачає коштів і визначились, який напрям виробництва більш перспективний.

    На думку експертів Українського клубу аграрного бізнесу, більшості аграріїв доведеться зменшити інтенсивність виробництва через брак фінансових ресурсів. Адже в 2013 р. показники прибутковості знизилися по всіх культурах. «Рентабельність виробництва кукурудзи – мінус 5%, – зазначає генеральний директор УКАБ Володимир Лапа. – А враховуючи, що близько половини врожаю – це кукурудза, можна говорити або про нульовий, або про негативний результат роботи агросектору».

    Тому керівник відділу агроекономіки УКАБ Роман Сластьон прогнозує, що сільгоспвиробникам через брак коштів доведеться зменшити фінансування на добрива, насіння чи засоби захисту рослин. «При урізанні цих витрат важливо дотримуватися балансу між виробничими ресурсами, - радить експерт. - Тобто вести збалансоване зменшення. Необхідно, щоб ресурси і їх використання в виробництві були збалансовані».

    Говорячи про формування бюджету на 2014 р., директор з виробництва Вінницької агропромислової групи Юрій Фаловський наголошує: варто зважити на такі фактори як затратна частина виробництва і прорахувати можливий прибуток по ряду культур. «Можливе введення в структуру сівозміни культур із більш прогнозованою ціною на ринку та нових культур, які зменшують ризики погодних факторів, - радить Юрій Фаловський. - Знизити частину затрат допоможе складання технологічних карт з урахуванням попиту на ринку, можливості залучення кредитних ресурсів, домовленості з постачальниками насіння і хімії».

    Завадила негода

    Восени сівбу озимих провели не в повному обсязі через затяжні дощі. Тож аграрії не досіяли близько 5% площ − це приблизно 300 тис. гектарів. Під урожай наступного року зернових посіяли на 7,7 млн. га (95% прогнозу).

    Чи негода ранньої осені 2013-го позначиться на врожаї 2014-го? Адже озимі сорти за останні п’ять років формували 95% загального врожаю пшениці в країні, третину врожаю ячменю і практично весь – жита. У структурі виробництва зернових на пшеницю припадає 40-50%. Отже, у сезоні 2013/2014 Україна може зіткнутися зі значним недобором цієї культури.

    За інформацією Мінагрополітики, зважаючи на недосів, площі зернових планується збільшити завдяки ярим культурам приблизно на 300 тис. гектарів. В основному − за рахунок кукурудзи, під яку планується відвести в 2014 р. до 5,2 млн. га, що на 270 тис. га більше, ніж у 2013-му. За розрахунками профільного міністерства, також планується збільшити посів сої (до 1,5 млн. га, що на 130 тис. га більше, ніж торік) та ярого ячменю, оскільки на зовнішньому ринку попит на ці культури зростає.

    Загалом навесні в Україні ярими зерновими планується засіяти 8,7 млн. га, або на 300 тис. га більше, ніж у 2013 році. Щоправда, на встановлені плани і структуру зернового клину зможе вплинути стан озимих після перезимівлі.

    До речі, Держсільгоспінспекція перевірила хід підготовки насіння зернових культур під урожай 2014 року. Для забезпечення якісним насінням для посіву ярих восени сільгосппідприємства засипали 592 тис. т насіння зернових і зернобобових культур (без кукурудзи), або 135% потреби.

    Очікується збільшення площ і під цукровим буряком. Зокрема, за прогнозами заступника голови правління Національної асоціації цукровиробників України «Укрцукор» В'ячеслава Коткова, посіви цукрових буряків в Україні в 2014 р. можуть скласти майже 400 тис. га, що на 36,7% більше порівняно з 2013 роком.

    У профільному міністерстві обіцяють відслідковувати і посіви круп'яних, які, на жаль, непривабливі для сільгоспвиробників, але необхідні для забезпечення продовольством населення. Тож в аграрному відомстві обіцяють у лютому нараду з губернаторами для підписання меморандуму щодо прогнозованих площ посіву круп'яних, цукрових буряків та овочів.

    Цифри маркетингового року

    Тепер уже в минулому, 2013 році валовий збір зернових культур становив майже 62 млн. т, в основному за рахунок збільшення врожаю кукурудзи. Згідно балансу, розробленого Міжвідомчою робочою групою при Мінекономрозвитку (табл. 1), експортний потенціал Українив 2013/14 МР виріс до 28 млн. т, у т.ч. пшениці - майже 9 млн. т, ячменю – 2,4 млн. т та кукурудзи – близько 16 млн. тонн.

    Розрахунковий баланс попиту та пропозиції зерна на 2013/2014 МР по всіх категоріях господарств (з урахуванням продуктів переробки зерна, тис. т)

     

    2012/13 МР

    2013/14 МР

    Зернові - всього

    Зернові - всього

    в тому числі:

    пшениця

    ячмінь

    кукурудза

    інші зернові

    Пропозиція продукції

    58 060

    63 201

    23 982

    8 146

    27 953

    3 120

    Внутрішнього ринку - всього

    57 837

    62 991

    23 932

    8 136

    27 903

    3 020

    Виробництво

    46 216

    57 129

    21 478

    7 416

    25 850

    2 385

    Залишки на початок періоду

    11 621

    5 862

    2 454

    720

    2 053

    635

    Зовнішнього ринку (імпорт)

    223

    210

    50

    10

    50

    100

    Попит на продукцію

    58 060

    63 201

    23 982

    8 146

    27 953

    3 120

    Внутрішнього ринку - всього

    28 767

    28 475

    11 630

    4 906

    9 510

    2 429

    у тому числі:

     

     

     

     

     

     

    фонд споживання

    6 648

    6 515

    5 130

    50

    200

    1 135

    Насіння

    2 645

    3 118

    1 885

    800

    170

    263

    Корми

    16 215

    16 178

    4 200

    3 308

    7 723

    947

    Переробка на нехарчові цілі

    1 453

    1 743

    200

    600

    900

    43

    Втрати обігу

    1 806

    921

    215

    148

    517

    41

    Зовнішнього ринку (експорт)

    23 531

    27 618

    8 943

    2 422

    16 066

    187

    Залишки на кінець періоду

    5 862

    7 108

    3 409

    818

    2 378

    504

    Джерело: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

    В 2013/14 МР очікується, що до переліку великих споживачів українського зерна ввійде КНР. Адже Україна та Китай підписали меморандум про співпрацю з підтримки пріоритетних проектів у сільському господарстві, згідно якого сума китайських інвестицій в український АПК становитиме понад $2,6 млрд., основна частина яких буде повертатись Китаю у товарному вигляді, а саме експортом кукурудзи.

    Експортний потенціал нашої країни в 2013/14 МР оцінюється на рівні 28-32 млн. т зерна. Щоб експортувати близько 30 млн.т. зернових і забезпечити належне зберігання сільгоспкультур, місячний експорт має становити близько 2,5 млн.т, а враховуючи обмеженість перевалочних потужностей портів у зимовий період, він має бути близьким до 3 млн. тонн.

    Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко припускає, що неясні результати врожаю 2014 р. можуть змусити владу перестрахуватися і пригальмувати експорт. Умови роботи на зерновому ринку регулюються меморандумом між Мінагрополітики і зернотрейдерами. Документ було підписано на початку сезону (стартував 1 липня 2013-го), однак основна його складова – граничні обсяги експорту в розрізі культур – ще не визначена.

    Такі омріяні 80 млн. тонн

    Часто чуємо від міністерських представників, експертів і аналітиків ринку про потенціал України у збільшенні валового збору зерна до 80-90 млн. тонн. Дійсно, математичні розрахунки прості: при посівних площах під зернові культури на рівні 16,3 млн. га (як у 2013 р.) та підвищенні врожайності до рівня європейських країн (4,9-5,2 т/га), врожай зернових культур може вирости до 78-85 млн. тонн. Проте, чи готові ми до зберігання, перевезення і експорту такої кількості зерна?

    Насамперед, в Україні не вистачає потужностей зі зберігання зернових та олійних культур. В 2012 р. існував 751 сертифікований зерновий склад загальною ємністю 32,7 млн. т одночасного зберігання. І навіть при врожаї зерна на рівні 62 млн. т та олійних культур на рівні 13 млн. т відчувається суттєвий дефіцит складських потужностей.

    Проблема є і з українськими портами, які мають максимальну пропускну здатність 35-40 млн. т на рік, а в місяцьможуть перевалювати на експорт до 2,8-3 млн. т зерна (крім зимового періоду). Експерти підрахували: зі збільшенням експортного потенціалу до 50-52 млн. т зерна (при виробництві 80 млн. т) необхідно наростити перевалочні потужності на 25-40%.


    Мар'яна ДОБРОБОГ

     






    Схожі новини
  • Дефіцит складських потужностей
  • Весняне засіювання
  • Площі зернових планується збільшити
  • Недобре бажана погода
  • Польові дослідження на 2014 рік

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Польові дослідження на 2014 рік


Ще наприкінці 2013 року сільгоспвиробники прийняли бюджети розвитку підприємств на майбутній рік. А відтак вже спланували, що і скільки сіятимуть, підрахували, на що не вистачає коштів і визначились, який напрям виробництва більш перспективний.

На думку експертів Українського клубу аграрного бізнесу, більшості аграріїв доведеться зменшити інтенсивність виробництва через брак фінансових ресурсів. Адже в 2013 р. показники прибутковості знизилися по всіх культурах. «Рентабельність виробництва кукурудзи – мінус 5%, – зазначає генеральний директор УКАБ Володимир Лапа. – А враховуючи, що близько половини врожаю – це кукурудза, можна говорити або про нульовий, або про негативний результат роботи агросектору».

Тому керівник відділу агроекономіки УКАБ Роман Сластьон прогнозує, що сільгоспвиробникам через брак коштів доведеться зменшити фінансування на добрива, насіння чи засоби захисту рослин. «При урізанні цих витрат важливо дотримуватися балансу між виробничими ресурсами, - радить експерт. - Тобто вести збалансоване зменшення. Необхідно, щоб ресурси і їх використання в виробництві були збалансовані».

Говорячи про формування бюджету на 2014 р., директор з виробництва Вінницької агропромислової групи Юрій Фаловський наголошує: варто зважити на такі фактори як затратна частина виробництва і прорахувати можливий прибуток по ряду культур. «Можливе введення в структуру сівозміни культур із більш прогнозованою ціною на ринку та нових культур, які зменшують ризики погодних факторів, - радить Юрій Фаловський. - Знизити частину затрат допоможе складання технологічних карт з урахуванням попиту на ринку, можливості залучення кредитних ресурсів, домовленості з постачальниками насіння і хімії».

Завадила негода

Восени сівбу озимих провели не в повному обсязі через затяжні дощі. Тож аграрії не досіяли близько 5% площ − це приблизно 300 тис. гектарів. Під урожай наступного року зернових посіяли на 7,7 млн. га (95% прогнозу).

Чи негода ранньої осені 2013-го позначиться на врожаї 2014-го? Адже озимі сорти за останні п’ять років формували 95% загального врожаю пшениці в країні, третину врожаю ячменю і практично весь – жита. У структурі виробництва зернових на пшеницю припадає 40-50%. Отже, у сезоні 2013/2014 Україна може зіткнутися зі значним недобором цієї культури.

За інформацією Мінагрополітики, зважаючи на недосів, площі зернових планується збільшити завдяки ярим культурам приблизно на 300 тис. гектарів. В основному − за рахунок кукурудзи, під яку планується відвести в 2014 р. до 5,2 млн. га, що на 270 тис. га більше, ніж у 2013-му. За розрахунками профільного міністерства, також планується збільшити посів сої (до 1,5 млн. га, що на 130 тис. га більше, ніж торік) та ярого ячменю, оскільки на зовнішньому ринку попит на ці культури зростає.

Загалом навесні в Україні ярими зерновими планується засіяти 8,7 млн. га, або на 300 тис. га більше, ніж у 2013 році. Щоправда, на встановлені плани і структуру зернового клину зможе вплинути стан озимих після перезимівлі.

До речі, Держсільгоспінспекція перевірила хід підготовки насіння зернових культур під урожай 2014 року. Для забезпечення якісним насінням для посіву ярих восени сільгосппідприємства засипали 592 тис. т насіння зернових і зернобобових культур (без кукурудзи), або 135% потреби.

Очікується збільшення площ і під цукровим буряком. Зокрема, за прогнозами заступника голови правління Національної асоціації цукровиробників України «Укрцукор» В'ячеслава Коткова, посіви цукрових буряків в Україні в 2014 р. можуть скласти майже 400 тис. га, що на 36,7% більше порівняно з 2013 роком.

У профільному міністерстві обіцяють відслідковувати і посіви круп'яних, які, на жаль, непривабливі для сільгоспвиробників, але необхідні для забезпечення продовольством населення. Тож в аграрному відомстві обіцяють у лютому нараду з губернаторами для підписання меморандуму щодо прогнозованих площ посіву круп'яних, цукрових буряків та овочів.

Цифри маркетингового року

Тепер уже в минулому, 2013 році валовий збір зернових культур становив майже 62 млн. т, в основному за рахунок збільшення врожаю кукурудзи. Згідно балансу, розробленого Міжвідомчою робочою групою при Мінекономрозвитку (табл. 1), експортний потенціал Українив 2013/14 МР виріс до 28 млн. т, у т.ч. пшениці - майже 9 млн. т, ячменю – 2,4 млн. т та кукурудзи – близько 16 млн. тонн.

Розрахунковий баланс попиту та пропозиції зерна на 2013/2014 МР по всіх категоріях господарств (з урахуванням продуктів переробки зерна, тис. т)

 

2012/13 МР

2013/14 МР

Зернові - всього

Зернові - всього

в тому числі:

пшениця

ячмінь

кукурудза

інші зернові

Пропозиція продукції

58 060

63 201

23 982

8 146

27 953

3 120

Внутрішнього ринку - всього

57 837

62 991

23 932

8 136

27 903

3 020

Виробництво

46 216

57 129

21 478

7 416

25 850

2 385

Залишки на початок періоду

11 621

5 862

2 454

720

2 053

635

Зовнішнього ринку (імпорт)

223

210

50

10

50

100

Попит на продукцію

58 060

63 201

23 982

8 146

27 953

3 120

Внутрішнього ринку - всього

28 767

28 475

11 630

4 906

9 510

2 429

у тому числі:

 

 

 

 

 

 

фонд споживання

6 648

6 515

5 130

50

200

1 135

Насіння

2 645

3 118

1 885

800

170

263

Корми

16 215

16 178

4 200

3 308

7 723

947

Переробка на нехарчові цілі

1 453

1 743

200

600

900

43

Втрати обігу

1 806

921

215

148

517

41

Зовнішнього ринку (експорт)

23 531

27 618

8 943

2 422

16 066

187

Залишки на кінець періоду

5 862

7 108

3 409

818

2 378

504

Джерело: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

В 2013/14 МР очікується, що до переліку великих споживачів українського зерна ввійде КНР. Адже Україна та Китай підписали меморандум про співпрацю з підтримки пріоритетних проектів у сільському господарстві, згідно якого сума китайських інвестицій в український АПК становитиме понад $2,6 млрд., основна частина яких буде повертатись Китаю у товарному вигляді, а саме експортом кукурудзи.

Експортний потенціал нашої країни в 2013/14 МР оцінюється на рівні 28-32 млн. т зерна. Щоб експортувати близько 30 млн.т. зернових і забезпечити належне зберігання сільгоспкультур, місячний експорт має становити близько 2,5 млн.т, а враховуючи обмеженість перевалочних потужностей портів у зимовий період, він має бути близьким до 3 млн. тонн.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко припускає, що неясні результати врожаю 2014 р. можуть змусити владу перестрахуватися і пригальмувати експорт. Умови роботи на зерновому ринку регулюються меморандумом між Мінагрополітики і зернотрейдерами. Документ було підписано на початку сезону (стартував 1 липня 2013-го), однак основна його складова – граничні обсяги експорту в розрізі культур – ще не визначена.

Такі омріяні 80 млн. тонн

Часто чуємо від міністерських представників, експертів і аналітиків ринку про потенціал України у збільшенні валового збору зерна до 80-90 млн. тонн. Дійсно, математичні розрахунки прості: при посівних площах під зернові культури на рівні 16,3 млн. га (як у 2013 р.) та підвищенні врожайності до рівня європейських країн (4,9-5,2 т/га), врожай зернових культур може вирости до 78-85 млн. тонн. Проте, чи готові ми до зберігання, перевезення і експорту такої кількості зерна?

Насамперед, в Україні не вистачає потужностей зі зберігання зернових та олійних культур. В 2012 р. існував 751 сертифікований зерновий склад загальною ємністю 32,7 млн. т одночасного зберігання. І навіть при врожаї зерна на рівні 62 млн. т та олійних культур на рівні 13 млн. т відчувається суттєвий дефіцит складських потужностей.

Проблема є і з українськими портами, які мають максимальну пропускну здатність 35-40 млн. т на рік, а в місяцьможуть перевалювати на експорт до 2,8-3 млн. т зерна (крім зимового періоду). Експерти підрахували: зі збільшенням експортного потенціалу до 50-52 млн. т зерна (при виробництві 80 млн. т) необхідно наростити перевалочні потужності на 25-40%.


Мар'яна ДОБРОБОГ

 






Схожі новини
  • Дефіцит складських потужностей
  • Весняне засіювання
  • Площі зернових планується збільшити
  • Недобре бажана погода
  • Польові дослідження на 2014 рік

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.