СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ РИНКУ НАСІННЯ кормових культур в Україні

05 February, Розділ Рослинництво, переглядів 6 471

Суттєвим недоліком у подальшому розвитку насінництва кормових трав є недостатнє забезпечення спецгосподарств необхідною технікою для посіву, догляду, збирання насіннєвих травостоїв і післязбиральної обробки насіння.

При створенні збиральної техніки практично не враховуються технологічні особливості збирання насіннєвих посівів багаторічних трав. Через це втрати насіння трав при збиранні сягають 30%, а в несприятливі роки - ще більше. Така ж причина у простої комбайнів при збиранні насіннєвих посівів злакових трав і конюшини лучної: через недосконалий механізм вигрузки насіння з бункера витрачається 30-40% робочого часу, що розтягує строки збирання і збільшує втрати врожаю насіння видів трав, які легко осипаються (очеретянка звичайна, пажитниця багаторічна і багатоквіткова та ін.).

Недостатніми є засоби механізації робіт з прийому, сушки й очистки насіння трав. У господарствах ця техніка в основному морально застаріла, зношена, малопродуктивна. В Україні не налагоджене серійне виробництво необхідної техніки, зокрема електромагнітних машин, конюшинотерок і шасталок, які раніше вироблялись в НДР, Польщі.

Для злакових трав важливим фактором підвищення врожайності є виділення достатньої кількості азотних добрив. Дослідження Інституту кормів УААН та інших науково-дослідних установ показують: підживлення насіннєвих травостоїв азотними добривами в дозі 60-90 кг азоту під урожай першого року користування і до 90-120 кг азоту під урожай другого і третього років підвищує врожай насіння в 2-3 рази. Практично ж виділяють не більше 30 кг азоту на гектар посівів. Тому доцільно запровадити дотації на застосування азотних добрив під насіннєві посіви.

Значним гальмом для росту насіннєвої продуктивності бобових трав, зокрема люцерни посівної, конюшини лучної, еспарцету, буркуну білого є підвищена кислотність ґрунту, яка лімітує позитивну дію інших елементів технології

alt вирощування. Так, оптимальне значення рН для люцерни - 7-7,5, що сприяє утворенню до 350 кг/га азоту в ґрунті внаслідок азотфіксації бульбочковими бактеріями. При рН 5,0 ця культура накопичує всього 40 кг/га азоту, а при рН 4-4,5 вона зовсім не росте.

Конюшина лучна оптимально розвивається при рН 6,0-6,5, накопичуючи при цьому до 300 кг/га азоту в ґрунті з урожаєм насіння до 5,0-6,0 ц/га при дотриманні вимог інших технологічних операцій. При рН 4,0-5,0 ця культура може рости і розвиватись, але накопичує лише 80-100 кг/га азоту і формує невисокий врожай насіння – 1,5-2,0 ц/га.

Фактор підвищеної кислотності ґрунту обмежує позитивну дію інших факторів формування врожаю (мінеральних і водорозчинних добрив). Для створення високопродуктивних і довговічних травостоїв люцерни посівної, буркуну білого, еспарцету піщаного, конюшини лучної необхідно мати дані про кислотність ґрунту, обов’язково проводити його хімічну меліорацію шляхом вапнування.

Через високу забур’яненість посівів багаторічних трав, шкідників і хвороби в Україні щорічно недобирають до 25% врожаю насіння, витрачається багато енергоресурсів на післязбиральну його очистку. В Інституті кормів УААН розроблена інтегрована система боротьби з бур’янами на попередніх культурах в ланці сівозміни і на насіннєвих посівах трав. Не повністю вирішене питання знищення важковідокремлюваних бур’янів (ромашки непахучої, куколиці білої, щавелю малого, подорожника, пирію повзучого та ін.) у посівах злакових і бобових трав, немає достатньо ефективних препаратів для боротьби з бур’янами в посівах лядвенцю рогатого, костриці лучної, тонконогу лучного.

Дозрівання насіння у злакових трав проходить нерівномірно, тому необхідно правильно визначити оптимальні строки їх збирання, щоб запобігти осипанню насіння, від якого при погано організованому збиранні втрачається до 75% біологічного врожаю насіння злакових трав, а при дуже ранньому збиранні виявляється багато недозрілого насіння. В Інституті кормів УААН розроблена методика прогнозування збиральної стиглості насіння пажитниці багаторічної, костриці очеретяної та лучної, стоколосу безостого, що дає можливість знизити втрати врожаю при збиранні на 25-50%.

Для посилення впливу на вітчизняний ринок насіння бобових і злакових трав плануємо розширити частку сортових посівів селекції Інституту кормів до 30% від загальної площі в Україні. З цією метою буде розроблена високоефективна мережа виробників насіння бобових і злакових трав, інших кормових культур. Ведуться маркетингові дослідження і розробка графіку насичення ринку насінням нових, високопродуктивних сортів та пошук ефективних інвесторів для модернізації існуючої матеріально-технічної бази.

Нині наш інститут має у достатній кількості насіння багаторічних бобових і злакових трав, однорічних кормових культур і сої для реалізації на внутрішньому ринку України.

У зв’язку з переходом України на міжнародну систему сертифікації насіння (ОЕСД) і підвищенням вимог до якості насіння, необхідно в короткі строки сконцентрувати товарне насінництво в спецгосподарствах, насінницьких фірмах із сучасними комплексами (заводами) для доведення насіння до високих посівних кондицій. Потрібно розробити заходи стосовно захисту національного виробника і недопущення на внутрішній ринок насіння сортів багаторічних трав, які не адаптовані до наших ґрунтово-кліматичних умов.

Для захисту внутрішнього ринку, в першу чергу насіння багаторічних трав, потрібно передбачити введення квотування на експорт і захисне мито на імпорт. Відповідно до потреб ринку й забезпечення природоохоронних заходів необхідно розширити дослідження зі створення та організації насінництва сортів багаторічних трав для використання на декоративні цілі, створення газонів, закріплення схилів, балок, автобанів, дамб, каналів, залуження міжрядь садів, ягідників.

Для більш ефективного розмноження і впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів доцільно оптимізувати систему «селекція-насінництво» через створення госпрозрахункових юридичних підприємств по типу експериментальних баз безпосередньо в структурі інститутів системи УААН.

Василь ПЕТРИЧЕНКО,

директор Інституту кормів УААН,

член-кореспондент УААН