Олексій Зайцев: «Ми – за якісно новий рівень українського сільського господарства»

12 April, Розділ Рослинництво, переглядів 4 561

Коли «Сади України» робили свої перші кроки в аграрному бізнесі, а це було майже 20 років тому, про них мало хто знав. Сьогодні ж Олексія Борисовича Зайцева та його агрофірму знає кожен успішний господарник у кожному куточку нашої держави.

А секрет ось у чому: за довгі роки наполегливої праці колектив однодумців під керівництвом Зайцева перетворив «Сади» на лідера у виробництві насіння високоврожайних гібридів соняшнику і кукурудзи, цукрового буряку закордонної та вітчизняної селекцій, а також елітного насіння озимої та ярої пшениць, ячменю, гороху, сої. На переконання Олексія Борисовича, для отримання стабільно високих врожаїв аграрії не повинні висівати один, навіть найпродуктивніший гібрид. Адже в агрофірмі розроблено регіональні моделі наборів для кожного району України. Це і дозволяє селянам отримувати максимальну ефективність від вирощування агрокультур у звичайні по температурі й вологості роки.

Нині фермерів і керівників великих сільгосппідприємств не потрібно переконувати, що, використовуючи насіння «Садів України», вони виграють і в ціні, і в якості, і у супроводженні купленого насіння. Бо агрофірма пропонує виробникам технологію його вирощування. В цьому секрет успіху обох сторін.

Днями нам вдалося побувати на Харківщині й поспілкуватися з президентом ВАТ АФ «Сади України» Олексієм Борисовичем Зайцевим. Перш за все, цікавлюся, що ж заважає аграріям успішно господарювати.

- Особливих секретів немає, - міркує мій співрозмовник. - Сьогодні агровиробникам практично недоступні кредити, бо відсоткові ставки надвисокі, а компенсації від держави немає. Це болюча проблема. Щоправда, віце-прем’єр Віктор Слаута вселив у нас надію, пообіцявши, що кредити будуть.

Необхідно також прийняти ряд законів, які не заважатимуть аграріям працювати, освоювати нові ринки збуту своєї продукції. Потрібно навести лад у перекосі цін на агропродукцію і продукцію промисловості для АПК. Хижацьки ведуть себе з нами підприємства переробної промисловості, закуповуючи сировину за дуже низькими цінами. Назріле питання – відродження тваринництва. І багато інших.

- Чимало емоцій викликав новий закон щодо чіткого дотримання сівозмін у землеробстві...

- Цей закон потрібно приймати поетапно. Це моя особиста думка, як керівника великої агрофірми. Нині багато країн на круг отримують 70-80

alt ц пшениці, Україна - 20-30. У США кукурузи молотять 97-98 ц/га, у нас - 30-35. Інша картина по соняшнику: ми отримуємо 15-15,5 ц/га, а деякі області й того більше, тоді як середня врожайність у світі – 13. Отже, ми світові лідери. А новим законом саме соняшник поставлено під удар. «Сади України» багато років отримують високі врожаї і кукурудзи, і соняшнику. Маємо також високоврожайні, надстійкі до хвороб сорти, пройшли велику наукову школу й переконані: завдяки високим технологіям, необхідній кількості мінеральних і органічних добрив, при певній сівозміні той же соняшник можна вирощувати 1 раз в 5 років на одному полі.

Якщо в Україні соняшнику зараз сіють 4 млн. га, то доведеться 2 з них зайняти іншими культурами. Озиминою, ярим ячменем, кукурудзою... Але їх достатньо вирощується, і надлишок лише знову обвалить ціну на ці зернові. Що буде з господарствами, якщо закон у нинішній редакції вступить в дію з 20 серпня? Це можна порівняти хіба що із забороною Бразилії вирощувати сою, Канаді – пшеницю, а деяким острівним країнам – пальми для отримання олії.

Думаю, буде дуже мудро відтермінувати впровадження цього закону років на 5, запровадити пілотний проект, усе ретельно прорахувати. Бо головним пріоритетом і аграрної галузі, і нашої держави повинне залишатись ефективне, прибуткове господарювання на землі. Ми вміємо і повинні годувати не лише українців, а й ті народи, яким не вистачає продовольства.

- Україна, як відомо, приєдналася до Схем сортової сертифікації насіння Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Чи зможемо ми вийти на світові ринки з нашим насінням?

- Потрібно, щоб не лише іноземні фірми продавали у нас насіння, а й ми могли пропонувати своє за кордон. Світові

alt насіннєві компанії не зацікавлені в нашому насінні. Тож ми повинні бути прагматичними і наполегливими: якщо країни ЄС чинять якісь перепони проникненню наших товарів, то й ми більш агресивно повинні захищати власний ринок. І активно просувати українську агропродукцію. Загальна ж пасивність аграріїв, як відомо, створює великі проблеми і їм, і тим, хто відроджує агробізнес в Україні.

Ми - одна з небагатьох українських агрофірм, що експортує вирощене в Україні насіння в країни далекого зарубіжжя і вирощує гібриди соняшнику та кукурудзи для ряду насіннєвих фірм із всесвітніми іменами. Це насіння проходить обов’язкову доробку на сучасному європейському обладнанні всесвітньо відомої фірми «CIMBRIA HEID GmbH” (Данія). Саме це устаткування має наш насіннєвий завод. І якість нашої доочистки вища за стандартні норми ГОСТу: 99,5-99,75% основної культури. Визнання дійсно європейської якості – це експорт нашого насіння соняшнику і кукурудзи в Сербію та Чорногорію, звідки воно реекспортується в інші країни.

- Як гадаєте, що треба зробити, аби наші аграрії отримували такі ж врожаї, як у «Садах України»?

- В першу чергу, я би звернув увагу на зрошування, - розмірковує далі Олексій Борисович. - У нашій країні ця проблема багато років не вирішується. Зараз дуже важливо прийняти відповідні закони й відновити чи побудувати систему зрошення. Причому на паритетних засадах: 50% фінансували би господарства і 50% - держава.

Свого часу на зрошуванні зернові вирощували на величезних площах – від Днепропетровська й до Криму. Ми, скажімо, застосували зрошування на окремих полях (200-300-400 га) і врожайність кукурудзи одразу зросла вдвічі. При тих же затратах. І це в умовах Кегичівки, яка не є найзасушливим місцем в Україні. Тут ми маємо 500 мм опадів, з них 100-150 – зимові, які практично щороку втрачаємо. Візьміть Херсон, Миколаїв, Запоріжжя – там опадів 400-350 мм і менше. Зрошення потребує 70% території України. Для порівняння: Франція отримує 700-800 мм опадів і майже всі поля зрошує.

Думаю, потрібно створити робочу групу при Кабінеті Міністрів або при Мінагрополітики. Бо зрошення – це розвиток не лише АПК, а й інших галузей народного господарства. Виробництво агропродукції на зрошуваних землях – це якісно новий рівень українського сільського господарства.

- Які новинки пропонують «Сади України» цього року?

- Ми маємо гібриди соняшнику, які добре себе зарекомендували: Драган, Титанік, Гена. Є й високопродуктивні новинки: наприклад, Каньйон, хімічні гібриди. Що стосується кукурудзи, то поруч із відомими гібридами НС- 205, НС- 3014 цього року ми пропонуємо аграріям новий гібрид НС- 2040, який у своїй групі є одним із найврожайніших у світі. Але наголошу: вирощування агрокультур повинно здійснюватися за чіткими технологіями, які ми радимо.

До речі, щоб показати передові технології та врожайні сорти, ми впродовж року проводимо для селян семінари у 13 регіонах України, де працюють наші філіали. Та головним навчальним заходом для виробників є День поля. Цього року буде 15-й, ювілейний. Він запланований на 27 серпня. Як завжди, в Кегичівці. Ми покажемо нашим парнерам і нові гібриди соняшнику, кукурудзи, сої, цукрових буряків, і нові технології обробки ґрунту, і надсучасну агротехніку. Переконаний, це буде дуже пізнавальний день для тих, хто прагне господарювати по-новому, а значить - з прибутками.

Спілкувалася Євгенія ІВАНОВА