Рослинам – рости

12 April, Розділ Рослинництво, переглядів 5 619

У Дніпропетровську пройшла V Міжнародна конференція «Гумінові речовини і фітогормони в сільському господарстві». Організували її Дніпропетровський державний аграрний університет та приватний Інститут біотехнологій Radostim з німецького міста Cкесхен.

Упродовж трьох днів науковці, виробничники з України, Білорусі, Росії, Казахстану та Німеччини обмінювалися інформацією, досвідом і визначали шляхи подальшої співпраці. Робота була зосереджена на трьох ключових напрямах: технологічних схемах отримання препаратів на основі гумінових речовин і фітогормонів; перспективах застосування гумінових речовин і фітогормонів у рослинництві; фізіолого-біохімічних аспектах застосування гумінових речовин і фітогормонів у тваринництві, ветеринарії і

гуманній медицині.

Як відомо, в Дніпропетровському ДАУ вже більше 50-ти років плідно працює проблемна лабораторія з гумінових речовин, яка носить ім’я Л. А. Христєвої. Лідія Арсенівна була визнаним авторитетом з вивчення та застосування цих речовини. В 1966 році на міжнародному симпозіумі з рослинництва, що проходив у Болгарії, професор Христєва ознайомила світове наукове співтовариство зі своєю науковою гіпотезою щодо механізмів дії гумінової речовини. Її доповідь «До теорії дії фізіологічно активної речовини» принесла дніпропетровській науковій школі Л. А. Христєвої світове визнання.

Згодом у гуматів були виявлені високоспецифічні ефекти: антистресові, адаптогенні і антикумулятивні дії відносно залишкової кількості гербіцидів і пестицидів, підвищення опірності до екстремальних факторів.

Сьогодні проблемною лабораторією керує завідуюча кафедрою фізіології і біохімії, член Міжнародного товариства з торфу, професор Л. М. Степченко. Тож вона проаналізувала зроблене науковцями за півстоліття, окресливши перспективи подальшого розвитку. Лабораторія розробляє нові підходи в оцінках біологічно активної сировини, яку містять гумінові речовини. Сучасні наукові підходи дають можливість отримати нові високоефективні препарати гумінової природи. За словами Лілії Степченко, цей аспект ґрунтується на скринінгу спектра можливих біологічних ефектів гумінової речовини, що включає оцінку фізико-хімічних властивостей сировинного торфу, його токсичність, ботанічний склад і визначення вмісту гумінових кислот. При оцінці нових препаратів гумінової природи науковці рекомендують визначати не тільки комплекс названих показників, а й їхню ростостимулюючу, антистресову, антиоксидантну, ензимо- та імуномодулюючу активність й адаптогенні властивості.

Понад сто років тому, коли російський ґрунтознавець В. В. Докучаєв досліджував ґрунти, у чорноземах північного Степу вміст гумусу сягав 8%. Зараз його кількість зменшилася вдвічі. Особливо швидкими темпами ґрунти деградували за останні два десятиліття. Згубна політика так званих аграрних реформ призвела до занепаду тваринницької галузі, особливо різко зменшилось поголів’я ВРХ, тож внесення органічних добрив зменшилося у 8 разів. Подібна картина спостерігається і з внесенням міндобрив. А занепад тваринництва призвів до відсутності земель під багаторічними травами і сидеральними культурами. Всі ці чинники спричинили деградацію ґрунтів, втрату в них гумусу та зниження їх родючості.

Одним із напрямів реального покращення родючості ґрунтів, на думку учасників конференції, є створення і впровадження систем нових технологій виробництва органічних добрив і гуматів для всього спектра рослинництва.

Так, Вольфганг Новік з ФРН повідомив про результати польових досліджень комплексного препарату з гумінових кислот і фітогормонів, розробленого в їхньому інституті. Експеримент показав: застосування препаратів на основі рослинних гормонів у вегетаційний період сприяє розвитку рослин, стимулює фотосинтез, збуджує симбіоз ґрунтових бактерій коріння рослин і збільшує врожайність. Гумінові препарати позитивно діють на обмін речовин рослин, покращують біологію ґрунту, нейтралізують важкі метали і залишки пестицидів у ґрунті. На дослідних полях в Саксонії приріст врожайності сягав 117% від середнього показника цієї землі ФРН.

Як відомо, найбільше гумінових речовин знаходиться в бурому вугіллі, торфі, сапропелі, горючих сланцях. Торфові родовища України займають 1,7% від загальної площі країни. Тож потрібен кадастр цих родовищ, які є основним джерелом для виробництва вітчизняних гумінових препаратів. За словами гендиректора концерну «Укрторф» В. І. Юрченка, запаси торфу нашої держави сягають приблизно 2 млрд. т, є і значні поклади бурого вугілля. Ця сировинна база - запорука подальшого розвитку підприємств із виробництва гуматів, які так необхідні аграрній галузі України.

Препарати на основі гумінової речовини, що застосовуються у тваринництві та птахівництві, виявляють адаптогенну, імуномодулюючу, антиоксидантну дію у підвищенні продуктивності, стресостійкості тварин та птиці, лікують низку захворювань, підвищують імуногенність вакцин. Науковці Дніпропетровського ДАУ довели: наявність гумату калію в раціоні тільних корів (4 г на одну голову за добу) сприяє підвищенню живої маси новонароджених телят на 22,4%, а інтенсивність росту і розвитку молодняка до 2-місячного віку відповідно збільшується на 23-28%. Збагачення раціону гуматом калію сприяло збільшенню середньодобових надоїв на 18-20%. Водночас скоротилися витрати обмінної енергії і сирого протеїну сухої речовини кормів до 15% порівняно з контрольною групою тварин. Використання гумінових добавок у кормосуміші збільшує масу яєць на 4% і підвищує продуктивність курей-несучок до 15%.

Учасники конференції побували в корпорації «Агро-Союз», де ознайомилися з новітніми технологіями утримання ВРХ, свиней, чорних африканських страусів і нульовою технологією обробітку ґрунту в рослинництві. Підприємство широко застосовує у виробництві агропродукції гумати і фітогормони, зокрема, й у такій екзотичній галузі, як страусівництво.

Роботами вітчизняних і зарубіжних науковців доведено: фізіологічно активні форми гумінових речовин мають біорегуляторні та адаптогенні властивості, підвищують опір рослин до різних несприятливих умов навколишнього середовища, у т.ч. до забруднення довкілля, застосовуються в тваринництві, ветеринарії та медицині.

Водночас вітчизняні аграрії в силу свого традиційного консерватизму поки що не усвідомлюють повною мірою необхідність промислового впровадження гуматів в агровиробництві. Та й без державної програми цю проблему з мертвої точки не зрушити.

Вчені свою думку висловили. Слово - за урядовцями...

Юрій ПШЕНИЧНИЙ

м. Дніпропетровськ