Ці редисочки смачні – перший овоч навесні

16 April, Розділ Рослинництво, переглядів 5 301

Однією із найприємніших прикмет весни є велика кількість червонобокої редиски на базарах та у супермаркетах. І вже так хочеться похрумтіти соковитим овочем. Але найсмачніша редиска та, яка вирощена власними руками.

Редиска – перший весняний овоч. Щойно розтали сніги, його вже можна висівати. А вже через 3-4 тижні редисочка порадує вас першим урожаєм. Вона досить стійка до холоду, легко переносить невеликі морози. Це, мабуть, єдиний не завізний овоч. Тому так смакує і дорослим, і дітлахам.

Цікаво, що у редиски багато родичів і третина з них... отруйні. Зокрема серед родичів редиски - капуста в усіх її видах, гірчиця, хрін і навіть квітка левкой. Та найближча родичка – редька. Вважається, що редиска виведена шляхом селекції редьки.

На відміну від чорної або білої редьки редисочка буває і червоною, і рожевою, і сірою, і пурпуровою, і навіть жовтою. Найбільшою популярністю користується червона з білим кінчиком. Вона не тільки надзвичайно смачна, а й слугує чудовою прикрасою для різних страв.

Протеже Петра I

Вважається, що у Європі прабабуся редиски – редька - з’явилася давно. У древній Греції її приносили у жертву богу краси Аполлону. Популярною була вона і у Древньому Єгипті. Існує версія, що її завіз із Китаю у Венецію відомий мандрівник Марко Поло. Звідти вона розповсюдилась по всьому континенту. У Росію редька потрапила завдяки Петру I. Прогресивний цар полюбляв усе нове та завіз у країну чимало заморських рослин.

В Україні овоч набув популярності лише у ХХ столітті. До речі, назва редьки походить від латинського «radix» - корінь.

Зброя проти авітамінозу

Редиска не тільки соковита і смачна, вона ще й надзвичайно корисна. В ній багато клітковини, пектинових речовин і мінеральних солей. Завдяки високому вмісту заліза, яке до того ж знаходиться у легкозасвоюваній формі, вона сприяє процесу кровотворення, підвищуючи рівень гемоглобіну.

Редиска містить цінні вітаміни: С, В1, В2, РР. Щодо вітаміну С коренеплід не змагається з лимонами та смородиною, але за його вмістом пучок редиски цілком замінить півлимона, три помідори або десяток слив. А це - половина добової потреби людини у цьому вітаміні.

Редиска чудово збуджує апетит. Ферменти, які вона містить, поліпшують засвоювання білкової їжі та посилюють обмін речовин. Тому редиска незамінна для тих, хто страждає на ожиріння, цукровий діабет або подагру. Гострий смак і свіжий запах овоча зумовлюють органічні кислоти та ефірне масло сульфорафен.

До речі, ранньою весною молоді листочки редиски тушкують як капусту. А от у такого цікавого сорту як «Моховський» листва не опушена і її можна використовувати для приготування салатів. Якщо бажаєте нових смакових вражень, натріть на скору руку редиску, варені яйця та сир у рівних пропорціях, заправте сметаною, добавте дрібно посіченого кропу і отримаєте надзвичайно смачну бутербродну пасту. Цікаво, що редиску можна смажити. Наприклад з цибулею. Потім залити збитими яйцями і вийде оригінальний омлет. Дуже смачна і окрошка з редискою.

Непримхлива красуня

Відомо, що найсмачніша редиска з власного городу. І особливого догляду вона не потребує.

Редиску можна вирощувати протягом року: в зимовий і ранньовесняний періоди - у теплицях і парниках, навесні і восени - у відкритому ґрунті. Щоб на столі тривалий час була смачна свіжа редиска, її висівають 3-4 рази за весну.

Перший раз - як тільки можна вийти на город, наступні - через 7-8 днів після попередніх, але не пізніше 1-5 травня. Коли коренеплоди формуються в умовах довгого дня і високих температур, вони передчасно стрілкують. Для осіннього використання редиску висівають у кінці липня - на початку серпня. Для раннього вирощування найкраще підходять сорти Базис, Лада, Ілка, Рубін, Покер, Сора, у другій половині літа - Дунганська 12/8, Льодяна бурулька та інші.

Насіння редиски на грядках висівають розкидним або вузькорядним (відстань між рядками 7-10 см) способом. Норма висіву - до 5 г/м2. Загортають зазвичай 1-3 см (залежно від вологості ґрунту). На літніх посівах глибину загортання насіння збільшують до 3-4 сантиметрів. До і після сівби ґрунт бажано ущільнити. Зручно це зробити, розрівнявши грядки тильною стороною грабель.

Догляд за посівом починають із руйнування ґрунтової кірки, особливо на важких ґрунтах. Коли з’являються поодинокі сходи, посіви обробляють від хрестоцвітої блохи. При запізненні з цим обробітком молоді рослинки можуть загинути протягом 1-2 днів. Найбільше дошкуляє блоха у теплі сонячні дні.
Після утворення першого справжнього листка рослини проривають: дрібноплідні - на відстань 2-3 см, великоплідні – 4-5 (за розкидного способу сівби). На вузькорядних посівах рослини залишають через 2-3 і 2-4 см відповідно. Подальший догляд за рослинами полягає у систематичному виполюванні бур’янів.
Збирають редиску, коли коренеплоди досягнуть розмірів близько 1,5-2 см у діаметрі.

Якщо якийсь час редис потрібно зберігати, то найкраще це робити у прохолодному приміщенні. Досвідчені городники не рекомендують надмірно розтягувати строки збирання редиски, бо коренеплоди швидко переростають, трухлявіють і стрілкують.
Скоростиглі сорти можна використовувати для ущільнення інших культур (картоплі, цибулі з сіянки, моркви та ін.) і як маячну культуру. В останньому випадку насіння її висівають (2-3% від основної культури) одночасно з морквою, петрушкою, цибулею тощо. Сходи редиски з’являються на 10-15 днів раніше основних культур, а це дає змогу швидше проводити розпушування міжрядь, знищувати бур’яни та руйнувати ґрунтову кірку, не зашкоджуючи городині.

Збирати врожай редиски при ущільненні культур потрібно своєчасно, щоб вона не затінювала рослин основної культури. Після збору редиски як ущільнювача ґрунту, міжряддя основної культури розпушують.

Висіяна влітку, редиска може зберігатися аж до лютого і довше. Для цього її збирають у другій половині вересня, а в південних районах - і пізніше. У суху погоду обрізують листки і корінці овоча. Після цього їх миють, підсушують так, щоб коренеплоди залишилися вологими, але без краплин води на поверхні. Потім редиску невеликими порціями, близько 1 кг, вміщують у пакети з поліетиленової плівки товщиною 30-60 мк і щільно зав’язують.

Зберігають у холодильниках при температурі 2-3°С.

Для тонких смаку і талії

До речі, редиска може стати відмінним помічником у боротьбі із зайвими кілограмами. Дієтологи рекомендують щодня включати у свій раціон страви з редиски. А один раз на тиждень проводить розвантажувальний день, приготувавши особливий салат, що чудово поліпшує обмін речовин.

Для його приготування потрібно взяти 300 г редиски і 400 г сиру, а також 1 столову ложку кропу. Редиску нарізати тонкими скибочками, потім змішати з сиром і подрібненим кропом. Салат готовий. Можна трішки додати олії (не використовувати сметану або майонез!). Готовий салат - це денна норма, яку слід розділити на частини і з’їсти за чотири прийоми. Якщо додасте 2-3 житні сухарики, це не завадить швидкій втраті зайвих кілограмів.