Енергозберігаюча перспектива

15 January, Розділ Рослинництво, переглядів 5 765

Рішення уряду про масштабну економію природного газу в усіх сферах економіки негативно позначиться на аграрній галузі. В найбільших галузевих асоціаціях говорять, що брак енергоресурсів може обернутися збитками в 100 млрд гривень.

Зокрема, в Українській аграрній конфедерації, яка об'єднує понад 80 компаній, стверджують, що уряд не зможе забезпечити агросектор поставками природного газу в повному обсязі. Подібні заяви аграрії почали робити з кінця липня. Після того, як уряд повідомив про необхідність знизити споживання природного газу всіма категоріями вітчизняних споживачів через припинення російським «Газпромом» поставок газу в Україну.

Про те, що в Україні необхідно створити біопаливну промисловість, говорить і президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. «Біоетанол з кукурудзи, сорго, біодизель – із сої та ріпаку. В інших країнах це давно працює, - зазначає Володимир Георгійович. – Біопаливна промисловість - це нові робочі місця, потужний стимул для нарощування виробництва зернових і стабільність національної валюти. Маємо надію, що нова влада після виборів оголосить про створення біопаливної галузі в країні, залучить інвесторів і створить їм умови для роботи».

В Мінагрополітики відзначають, що до кінця року аграріям для повноцінної роботи галузі необхідно 2,5 млрд м3 газу, тоді як уряд гарантував забезпечення поставок всього в 700 млн м3. Як результат, сільгоспвиробники не зможуть провести роботи з сушіння зерна, переробки цукрових буряків, а з початком опалювального сезону можуть постраждати тваринницькі комплекси і теплиці.

Водночас профільний міністр Ігор Швайка заявляв, що до кінця 2014-го сільгоспвиробники зможуть заощадити 500 млн м3 газу завдяки використанню енергозберігаючих технологій. Однак перейти на альтернативні джерела енергетики аграріям буде непросто. Труднощі виникають зі збутом альтернативних джерел енергії. Навіть не дивлячись на те, що в Україні передбачена можливість продажу такої енергії в мережу за «зеленими» тарифами, скористатися цим механізмом вкрай важко.

Мінімальні 500 кВт

Інжинірингова компанія Нові Енергетичні Технології (ІК НЕТ) на прохання іноземних інвесторів шукає аграрні компанії, які готові співпрацювати в галузі альтернативної енергетики, а також впроваджує подібні рішення. Тобто здійснює управління проектами в енергетиці й надає комплексне супроводження «під ключ» - від регуляторного блоку до організації роботи на оптовому ринку електроенергії.

За словами заступника комерційного директора ІК НЕТ Юлії Усенко, до їх компанії звертаються з біогазового напряму власники тваринницьких комплексів, свинокомплексів і птахофабрик, а у використанні біомаси як джерела енергії найбільш зацікавлені цукрові заводи.

«Україна зараз розглядається багатьма західними інвесторами, які шукають власника сировини для подальшого будівництва за своїми технологіями установки з виробництва енергії, - розповідає Юлія Усенко. - Звичайно, мета такого інвестпроекту - заробіток на продажі електроенергії за «зеленим» тарифом. Ось і нещодавно до нас звернувся американський інвестор, який зараз проводить переговори з декількома власниками тваринницьких комплексів. Він планує створити спільне підприємство з агрокомпанією. Насправді є багато бізнес-проектів, є приклади вже працюючих підприємств за цією схемою в інших країнах, але там вже вичерпаний потенціал реалізації таких рішень. Україна ж тільки починає освоювати цей ринок, тому маємо зацікавленість інвесторів у цій сфері».

За словами експерта, від величини потужності проекту залежить собівартість впровадження, і тому зацікавленість інвесторів починається з вироблення мінімум 500 кВт електричної потужності. Саме за такими стандартами оцінюється потенціал агрокомпанії. «За таких умов можна робити передпроектні роботи, здійснювати техніко-економічну оцінку, визначатися з комплексом вимог для реалізації рішення і потенційними можливостями установки тієї чи іншої технології», - зазначає Юлія Усенко.

Процес від моменту встановлення зв’язку з інвестором і до завершення проекту розділяється, як правило, на декілька періодів. Найтриваліший етап – залучення інвестицій - може тривати до 1,5 року. Наприклад, ЄБРР витрачає на розгляд заявки та проведення відповідного аудиту проекту 6-8 місяців, і лише після цього приймається остаточне рішення по наданню інвестицій. Після отримання рішення про фінансування і наявності 40-45% інвестицій можна розпочинати другий етап - реалізацію проекту. «Період від розробки проекту і до отримання «зеленого» тарифу займає приблизно рік, за умови якісної підготовки усіх необхідних документів за проектом. Графік реалізації проекту визначається на стадії проектування, але ще уточнюється після розробки та погодження проектної документації», - пояснює Юлія Усенко.

Голова представництва ЄБРР в Україні Шевки Аджунер погоджується, що, не дивлячись на збільшення ризиків, сфера відновлювальної енергетики та енергоефективності в Україні зберігає інвестиційну привабливість. «ЄБРР профінансував в Україні цілий ряд проектів у сфері відновлювальної енергетики, зокрема, в сегментах сонячної і вітрової енергетики, енергії біомаси. Враховуючи актуальність таких проектів для України, ми очікуємо на активний розвиток даного сегменту в найближчі кілька років», – підкреслив він.

На думку президента Асоціації відновлювальної енергетики України (АПЕУ) Віталія Давія,перспективи реалізації в Україні проектів енергоефективності, зокрема, спрямовані на заміщення природного газу альтернативними видами палива, безпосередньо залежать від рівня розвитку ринку деревних і аграрних відходів та державної політики в сфері поводження з відходами такого типу. «Поки ми будемо експортувати практично все вироблене біопаливо в Європу, а назад – купувати за реверсними схемами природний газ, Україна так і залишиться заручником примх постачальників газу, зокрема Росії», – зазначив Віталій Давій.

Тверда альтернатива

«Заміщення традиційних видів палива альтернативним, біологічним - один із найважливіших національних пріоритетів», - заявив голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов на 6-му Українському біопаливному форумі UBF-2014. За його словами, основними факторами такого заміщення є дорожнеча російського газу, а також відповідність політиці ЄС, спрямованої на збільшення частки біопалива.

Тому навесні 2015 року агрохолдинг KSG Agro планує завершити будівництво заводу з виробництва паливних пелет. «Саме тому ми плануємо дофінансувати і запустити виробництво пелет на новому сучасному заводі. Нині все необхідне обладнання вже завезено і готовність об'єкту складає більше 70%», - повідомив Касьянов.

Завод вироблятиме 60 тис. т паливних пелет на рік. Надалі дві виробничі лінії підприємства можуть бути доукомплектовані, тоді виробничі потужності зростуть до 90 тис. т пелет на рік.

За словами генерального директора асоціації «Укроліяпром» Степана Капшука, олійно-виробничі заводи не використовують у виробництві газ, а спалюючи лушпиння на 100% забезпечують себе теплом. Під енергозберігаючі технології також переобладнані сушарки, а на часі – впровадження схем когенерації (одночасне виробництво електроенергії і тепла).

«Сьогоднішнє наше завдання - не лише виробляти тепло з лушпиння, але і встановлювати турбіни, які виробляють електроенергію, - зазначає Степан Капшук. - Заводи отримали попередження про добове обмеження на постачання електроенергії, тому наразі для нас вироблення електроенергії - дуже актуальне питання. Ці схеми вже відпрацьовані й будуть реалізовані в найближчі 3-5 років. Окупність цих проектів - 2-3 роки».

Як розповів Степан Капшук, при переробці 10 млн т соняшнику 1,8 млн т становить лушпиння, з яких 800 тис. спалюється, економлячи таким чином 400-500 млн м3 газу. Решта використовується на заводах, підприємствах, що пристосовані під грануляцію. Гранульоване лушпиння продається здебільшого в Польщу, але зараз маємо тенденцію до зменшення експорту цієї продукції. Це свідчить про те, що Україна переобладнує котли і все більше сама використовує ці гранули замість газу та вугілля.

Досвід

Юрий Давыдов, председатель правления Группы Креатив

Для Группы Креатив целенаправленное использование продуктов переработки с/х продукции, в первую очередь шелухи подсолнечника и сои, - это стратегическое решение для повышения эффективности производства и одно из важных направлений социальной ответственности. Группа входит в ТОП-3 крупнейших переработчиков подсолнечника и соевых бобов Украины. Будучи одним из лидеров рынка, мы внедряем передовые технологии на наших предприятиях, в том числе в сфере энергосбережения.

Сегодня продукты переработки основных производственных направлений мы используем двумя способами.

Во-первых, вторичное сырье - альтернативный источник энергии для обеспечения потребностей основного производства. Практически на всех производственных площадках Группы Креатив установлено высокотехнологичное современное оборудование, позволяющее в результате сжигания лузги семян подсолнечника получать перегретый водяной пар, который является основным энергоносителем. Ежемесячно для этих целей мы используем более 7 тыс. т лузги. Благодаря такому подходу мы покрываем 70-75% потребностей Группы Креатив в энергии за счет собственных ресурсов, предотвращая на сегодняшний день сжигание около 3 млн м3 природного газа в месяц.

По мере развития производства мы внедряем новые проекты в сфере энергоэффективности. К примеру, в июне 2014 года на соевом заводе мы запустили котельную установку мощностью переработки 3 т сырья в час. Показатели ежемесячной экономии природного газа за счет этой установки превышают 1 млн м3. Объем инвестиций в котельную установку составил около $7 миллионов.

Как показывает наш опыт, вложения в подобные проекты окупаются не только с экономической точки зрения, но также позволяют бережно относиться к окружающей среде.

Во-вторых, мы используем лузгу подсолнечника, сои и солому в качестве сырья для производства биотопливной продукции, которое налажено на двух предприятиях: заводе по производству биотопливных пеллет в пгт Добрянка и новом маслоэкстракционном заводе в Кировограде. Эти два комплекса позволяют суммарно перерабатывать 500 т лузги в день.

Если для собственных нужд Группе Креатив наиболее выгодно использовать необработанное сырье, то гранулы и пеллеты, удобные в транспортировке, являются конкурентоспособным экспортным товаром. На эту продукцию существует устойчивый спрос в странах, где развита «зеленая энергетика». Поэтому практически весь объем производимых Группой Креатив пеллет экспортируется в страны Западной Европы и Беларусь.

В Украине направление использования лузги подсолнечника в качестве альтернативной энергии, как и производство гранул и биотопливных пеллет, только начинает развиваться. Но в условиях, когда стоимость традиционного топлива высокая и нестабильная, логичным будет масштабное использование биотоплива.