Якість кормів і ефективність молочного скотарства

25 May, Розділ Рослинництво, переглядів 9 555

alt Сушіння трав на сіно - це основний спосіб їх консервування. При заготівлі сіна високої якості швидке й рівномірне пров’ялювання та досушування у покосах – безперечна вимога будь-якої технології. Для цього необхідно траву ворушити на покосі. На ворушінні злакових трав використовують граблі ГВР-6,0, ВНЦ-Ф-3,0, БКМ-Ф-1, ГУР-4,2, ГЗВ-2,0, SP4-205 та інші. На бобових травах, особливо на чистих посівах люцерни, необхідно використовувати виключно ротаційні ворушилки з малими коловими швидкостями (до 6-7 м/с), при цьому рух енергозасобу повинен не перевищувати 10 км/год.

У сприятливу погоду достатньо двох ворушінь: перше - через 1,5-2 години після скошування, друге - через 3-4 години після першого ворушіння. При зниженні вологості бобових трав до 55-60%, а злакових - до 50%, траву валкують і сушать до вологості 30-35% для подальшого активного вентилювання, чи до 22-25% для пресування з наступним досушуванням. Валки, змочені опадами, необхідно додатково спушувати ротаційними граблями-ворушилками або відповідними обертами.

Існують кілька технологій, які реально дозволяють вести організований збір трав у ранні фази вегетації. Це сінажування, заготівля сіна пресованого в рулони і паки з досушуванням активним вентилюванням та силосування із застосуванням консервантів. За рівнем механізації технологічних процесів, затратами та іншими показниками ці технології не однакові, але вони суттєво доповнюють одна одну і дозволяють маневрувати ходом збирання трав у залежності від погодних умов, що припадають на період збирання, і наявності кормозаготівельної техніки.

За сприятливих погодних умов для пров’ялювання бобові трави, які досягли фази бутонізації, а злакові – виходу у трубку, доцільно збирати на сінаж. Пров’ялювання до вологості 45-55% зменшує ризик потрапляння під опади,

alt зводить до мінімуму механічні втрати під час зневоднення рослин. Сінажування забезпечує надійне збереження маси, яка досягає 85%, а при зберіганні у полімерних матеріалах до – 90-95% за сухою речовиною. Якість сінажу за перетравністю поживних речовин мало відрізняється від вихідної зеленої маси.

Поживність сінажу в оптимальні фази скошування трав складає 0,38-0,44 кормові одиниці в 1 кг натурального корму з вмістом 110-120 г перетравного протеїну у злакових і 140-150 г - у бобових із розрахунку на одну кормову одиницю. Проте, на виробництві ще не зовсім освоїли технології заготівлі сінажу. Однією з основних причин, яка призводить до зниження ефективності технології, є слабке пров’ялювання трав. У більшості господарств врожайність зеленої маси багаторічних трав у першому укосі висока – 180 ц/га і більше. При скошуванні таких травостоїв валковими косарками типу Е-302, FC-302 утворюються масивні валки вагою 9 кг і більше на 1 метр, а тому трава висихає повільно і найголовніше – нерівномірно. Це призводить до утворення осередків підвищеної вологості і, як наслідок, заготівлі неякісного сінажу. Для усунення цих недоліків і покращення якості ферментативних процесів, які відбуваються при дозріванні сінажу, потрібно застосовувати біологічні консерванти.

На скошуванні високоурожайних трав доцільно використовувати ротаційні сінокосарки. Через 1,5-2 години після скошування масу доцільно один раз зворушити, а потім при досягненні масою вологості 60-65% зібрати у валки, які при досягненні вологості 50-55% обернути та через дві години почати підбір маси. Заготівля сінажу за траншейною технологією та системою АГ-БАГ передбачає під час підбору, транспортування й укладання у сховище втрати 3-5% вологи, таким чином досягається бажана вологість 45-50%. При рулонній технології підбір маси потрібно починати при досягненні нею 45% вологості, оскільки маса відразу ущільнюється і герметизується в єдиному технологічному процесі формування рулону.

З наведених технологій найбільш ефективна технологія заготівлі сіна підвищеної вологості в тюках при досушуванні активним вентилюванням. У цьому випадку знижуються механічні й біологічні втрати, і отримують високоякісний корм поживністю 0,55-0,6 кормових одиниць при вмісті 120-140 г перетравного протеїну. Такою технологією користується більш як 30 років ПП “Радівське” Калинівського району Вінницької області в обсязі 800-1000 т щорічно, де удій корів складає майже 7 тис. кг молока.

Механізована технологія заготівлі сіна в рулонах апробована і впроваджується в дослідному господарстві Інституту кормів НААН України “Олександрівське” Тростянецького району, де удій корів складає близько 7 тис. кг молока. Прикладом заготівлі високоякісного сінажу з люцерни є підприємство “Писарівське” Ямпільського району. Тут удій на корову - більше 8 тис. кг молока.

Таким чином зелені жнива, із застосуванням прогресивних технологій, є дуже відповідальним періодом для заготівлі високоякісних кормів і запорукою високоефективного ведення тваринницької галузі.

Василь ПЕТРИЧЕНКО,

директор Інституту кормів НААН України,

доктор с.-г. наук, професор,

член-кореспондент НААНУ