Особливості землеробства ХХІ століття

17 July, Розділ Рослинництво, переглядів 7 027

У червні ННЦ «Інститут землеробства НААН» відзначав 115 років від дня заснування. В науковій установі відбулася Міжнародна наукова конференція «Землеробство ХХІ століття. Проблеми та шляхи їх вирішення».

Привітати із знаменною датою науковців приїхали представники Міністерства агрополітики та продовольства, міжнародних організацій, місцевої влади і Національної академії аграрних наук. Адже ННЦ «Інститут землеробства НААН» має понад 115 років наукового досвіду і висококваліфікований кадровий потенціал.

В установі працює 16 докторів наук, 16 професорів, 71 кандидатів наук. Розробки науковців, проведені дослідження дають змогу аграріям вести прибуткове сільгоспвиробництво у галузі рослинництва, оптимізувати землекористування, зберігати й відновлювати природні ресурси в умовах трансформації земельних відносин і клімату. Щорічно агровиробникам пропонуються нові розробки на основі економічно доцільної адаптованої інтенсифікації землеробства.

Шляхи підвищення врожайності

Обрана до обговорення на конференції тема нині доволі актуальна, адже останніми роками ми чуємо оптимістичні прогнози щодо валових зборів зернових і олійних. У перспективі планується збирати щороку врожаї на рівні 80-100 млн т, але при цьому науковці зазначають: не все так просто, і потрібно чітко розуміти, за рахунок яких факторів можливі такі досягнення.

«Стратегічною метою агровиробництва є підвищення врожайностісільгоспкультур, збільшення продуктивності кожного гектару, - зазначає директор ННЦ «Інститут землеробства НААН» Віктор Камінський. – При цьому важливим завданням є збереження та відтворення родючості ґрунту. Реформування аграрного сектору України потребує удосконалення системи землеробства в цілому, тому стратегічну перспективу мають розробки, спрямовані на формування перспективних моделей землеробства, які б одночасно забезпечували підвищення продуктивності, економію енергії та ресурсів і збереження ґрунтів».

До того ж, за словами Віктора Камінського, розораність території України перевищує всі допустимі екологічні стандарти і становить 57%, а землі Степу розорано на 81%. При цьому в Німеччині та Франції цей показник складає лише 32%, в Англії – 29,6, у США – 16,9%. «Можливості подальшого розширення площі орних ґрунтів в Україні фактично вичерпані, тому головним напрямком збільшення обсягів виробництва агропродукції є ефективніше використання ґрунтів, які вже експлуатуються», - зазначає Віктор Францевич.

За словами директора Департаменту землеробства і технічної політики АПК Мінагрополітики Володимира Топчія, в перспективі - виробництво зернових до 95 млн т, а на проміжному етапі (2020 р.) потенціал оцінюється у близько 80 млн т при врожайності 50 ц/га. Володимир Михайлович зазначає, що таку врожайність сьогодні вже отримують в 4 областях, а по озимій пшениці декілька десятків господарств вже подолали бар’єр врожайності в 6-7 т/га.

Рентабельність і економіка

За даними ННЦ «Інститут аграрної економіки НААН», в 2014 році зростання виробництва зерна було досягнуто лише на 0,70% від збільшення площ і на 44% - за рахунок збільшення врожайності. За словами директора цієї установи Юрія Лупенка, в останні роки обсяги виробництва зерна забезпечують три культури. «Майже 30% від загального обсягу вирощується в приватних і малих фермерських господарствах. Приміром, майже 70% від усього вівсу вирощується в дрібних фермерських господарствах, - зазначає Юрій Олексійович. - Кількість господарств, які вирощують монокультуру, за 6 років зросла майже в чотири рази, але 2-3 зернових культури вирощує більшість сільгосппідприємств. Також спостерігається концентрація виробництва, приміром 12% підприємств виробляє 66% усієї виробленої в Україні кукурудзи».

За підрахунками фахівців інституту, найбільше прибутку з 1 га забезпечує кукурудза і пшениця. Торік рентабельність становила 25,9% і формувалася під впливом інфляційних факторів, тож ці показники нечітко відображають ситуацію.

Юрій Лупенко зазначає, що основним напрямком диверсифікації рентабельності зерна може бути його використання для виробництва продукції з високим вмістом доданої вартості. Якщо експортувати не зерно, а продукцію тваринництва, то на виробництві молока можна збільшити додану вартість в 2,2 рази, на виробництві свинини - в 2,5 рази.

Головні аспекти

В рамках конференції «Землеробство ХХІ століття. Проблеми та шляхи їх вирішення» обговорено низку важливих питань. Так, в ННЦ «Інститут землеробства НААН» переконані, що лише на основі правильної сівозміни можна успішно, з найбільшою віддачею і найменшими затратами запроваджувати всі інші елементи сучасних технологій.

Інше важливе питання – меліорація як невід’ємна складова землеробства. Науковці НААН розробили концепцію розвитку зрошення в Південному регіоні, де визначено, якою є потреба в зрошуваних землях, виходячи з прогнозованого виробництва 80 млн т зернових.

«Сьогодні із 2,2 млн га зрошуваних земель, що є в Україні, в 2014 році використовувалося лише 480 тис. га, тобто менше третини, - зазначає директор Інституту водних проблем і меліорації НААНМихайло Ромащенко. - Виникли природно-кліматичні умови, які вимагають здійснення швидких і радикальних заходів з відновлення зрошення. Саме розвиток меліорації зможе забезпечити сталість землеробства в ХХІ столітті».

За словами науковців, як академія, так і профільне міністерство працюють над реалізацією інвестиційного проекту відновлення зрошення в Південному регіоні. Адже враховуючи, що держава не фінансує програму, інститути і наукові установи, які працюють за програмою меліорації земель, можуть працювати лише за умови наявності іноземних інвестиційних проектів.

В програмі обговорення конференції були доповіді про шляхи збереження і відтворення родючості ґрунтів, проблеми захисту рослин, технічне забезпечення галузі, алгоритм переходу від традиційного до органічного господарювання.

Тенденції до зміни клімату вже в найближчі роки вимагатимуть від аграріїв нового підходу до структури посівних площ, принципів обробітку ґрунту, набору культур і сортів у сівозмінах. І за словами керівника ННЦ «Інститут землеробства НААН» Віктора Камінського, зусилля вчених інституту будуть зосереджені на розробці, уточненні та деталізації регіонально адаптивно-ландшафтних систем землеробства.

Отже, варто дослухатись до аграрної науки, яка допоможе зробити виробництво ефективнішим і рентабельнішим, а головне – раціональним.

Олеся ПАВЛЕНКО