Про потребу створення оптових ринків на державному рівні почали говорити ще кілька років тому. А от від розмов до реальних інвестпроектів приступили лише цьогоріч - з прийняттям Державної цільової програми створення оптових ринків, що передбачає державно-приватне партнерство у цій сфері.
Як зазначає заступник міністра аграрної політики Євген Лавров, за цією програмою за п’ять років на створення 25 оптових ринків держава планує виділити з власної кишені 1,2 млрд. гривень. Зокрема, у держбюджеті-2010 передбачено 200 млн. грн. на безповоротній основі на підготовчу роботу з проектування кількох ринків та інфраструктурні витрати. Крім того, Мінагрополітики розраховує залучити близько $1 млрд. приватних інвестицій, - наголошує Є. Лавров.
«На першому етапі маємо намір створити 5-9 оптових агроринків, вартість яких становитиме близько 500 млн. євро, а окупність - 7-8 років», - уточнює він, зазначивши, що наразі вже узгоджені правила гри на цьому ринку і відпрацьовані статути гуртових ринків. У перспективі такі торговельні майданчики мають функціонувати в кожній області поряд з містами-мільйонниками і через них щороку проходитиме 15 млн. тонн сільгосппродукції.
В цій справі є й піонер - Львівський ринок «Шувар», який почав своє існування у далекому 2002 році.
«Тоді в кожному великому місті, поряд із центральним ринком була несанкціонована торгівля, багато машин, - розповідає директор Логістичного комплексу «Регіональний Аграрний Центр» ТзОВ «Шувар» Роман Федишин. - Людей
постійно ганяла міліція, вони ховалися по вуличках і навіть намагалися торгувати вночі. Тоді й виникла ідея створення ринку під містом на вільній земельній ділянці і були взяті довготривалі кредити під 20% річних. Наразі повертаємо їх за рахунок прибутку. За цей час (за виключенням останніх кризових років) у ринок вкладено 135 млн гривень.»
Торік обсяг торгівлі на «Шуварі» досяг рівня 500 тис. т сільгосппродукції, яку купували представники з 14 областей і продавали з 16-ти. Водночас інвестпроект реалізований лише наполовину. Самотужки для його завершення потрібно ще 8 років. Якщо ж держава підставить плече, як це прописано в Державній цільовій програмі, то через рік матиме чотири-п’ять нових майданчиків. За допомогою інформаційної системи, яка буде створена унаслідок виконання державної програми, оптові ринки у різних регіонах зможуть скоординувати свою роботу у сфері логістики, розширити асортимент своїх товарів, наситити ринок агропродукцією, що не виробляється в тій чи іншій області, знизити її вартість тощо (бо оператори ринку знатимуть скільки, якої продукції і за якою ціною є на тому чи іншому ринку). Приміром, Львівщина є лідером з вирощування буряку, моркви, картоплі, капусти, а південні області - баштанних і плодово-ягідних культур. Чому б не скоординувати зусилля?
А поки ринки, що іменують себе оптовими, але за розміром, технічним оснащенням, місцерозташуванням та функціями такими не є, проходять етап становлення.
Потреба часу
Виробництво агропродукції в Україні до кінця нинішнього десятиліття зросте майже на третину порівняно з 2007-2009 роками. До такого висновку дійшли експерти ОЕСР і Продовольчої організації ООН унаслідок спільного дослідження. Водночас вони наголосили, що це стане реальністю, лише коли урядова підтримка буде адекватною. Бо прибутки сільгоспвиробника, особливо середнього і дрібного, мало залежать від продуктивності праці. Насамперед через відсутність достатньої кількості великих торговельних майданчиків або так званих оптових ринків.
«Наше завдання, - каже міністр аграрної політики Микола Присяжнюк, - збудувати у кожному регіоні по оптовому ринку, або так званому державному розподільчому центру сільгосппродукції, складів для зберігання і створити умови для їх нормального функціонування. Тоді стовідсоткова накрутка на оптову ціну відпаде сама по собі, як і скарги на низькі закупівельні ціни та високі роздрібні. Зникнуть і стихійні ринки, де продається неперевірена продукція. До того ж, маючи оптові ринки і склади, наблизимось до стандартів СОТ і ЄС щодо якості та безпечності продуктів харчування, стану ринкової інфраструктури та сільської місцевості».
До речі, нещодавно про початок реалізації нового ЄСівського проекту у сфері гармонізації українських стандартів у агросфері з європейськими і СОТівськими вимогами повідомила керівник Управління програм допомоги в Україні Лаура Ґараняні. За її словами, цей проект триватиме 38 місяців і коштуватиме ЄС 4,7 млн. євро. У ньому будуть задіяні українські та іноземні експерти, представники Уряду та міжнародних організацій. Крім того, у рамках проекту постачатиметься обладнання для ветеринарних лабораторій та системи прогнозування врожаїв MARS, а також програма Twinning з безпеки продуктів харчування. Окремі компоненти проекту впроваджуватимуться в АР Крим, Черкаській, Одеській, Херсонській, Львівській, Полтавській, Дніпропетровській областях.
Про перспективи створення оптових ринків свідчать наступні цифри: обсяг ринку овочів в Україні становить $8 млрд. (з них $3 млрд. - картопля). При цьому маємо надмірну, на рівні 60%, тінізацію ринку плодоовочевої продукції або $14 мільярдів. Зокрема, обсяг ринку плодів ягід - $3,2 млрд., винограду - $0,5 млрд., - зауважує Є. Лавров. А на полях Херсонщини щороку залишається 600 тис. тонн баштанних.
За словами директора Департаменту інвестицій Державного агентства України з інвестицій та інновацій Ростислава Лукача, за своїми природними ресурсами Україна входить у 30-ку країн світу, найбільш привабливих для капіталовкладень. При цьому, виходячи з наявних у агентстві проектів, можна зробити висновок, що сільське господарство є лідером за інвестпропозиціями. Разом із тим інвестор не поспішає йти в Україну, бо не впевнений, що поверне вкладені кошти. Треба надати більше прав власникам та відповідальності управлінському менеджменту, тоді наш ринок буде більш привабливим, - зауважує фахівець з капіталовкладень.
Разом із тим інтерес до фінансування будівництва оптових ринків озвучили Європейський банк реконструкції та розвитку (за допомогою якого були створені оптові ринки у Варшаві), а також інші іноземні компанії та фінансові установи.
За даними учасників ринку, для будівництва одного гуртового ринку площею 20 га потрібно близько $27 млн., а термін окупності такого об’єкту близько п'яти років; площею 50 га – 100 млн. євро.
Наталія ДАВИДОВА