Серед лідерів по картоплярству

26 October, Розділ Рослинництво, переглядів 6 524

alt Цікаво, що за обсягами споживання бульб лідирують пострадянські держави: Білорусь (181 кг картоплі в рік на душу населення), Киргизстан (143), Україна (133), Росія (131), Литва (116), Латвія (114), Казахстан (103). А середньостатистичний житель США щорічно споживає лише 54 кг картоплі.

До речі, картоплярство - одна з найстабільніших галузей нашого АПК. Обсяги її виробництва суттєво не змінюються, коливаючись в межах 17-20,5 млн. тонн. Хоча галузь стала однією з перших, що майже повністю перейшла до фермерів, селян і городників (98% від загального виробництва).

За даними Держкомстату, у 2010 р. під культурою було близько 1,4 млн. га (на рівні 2009 р.). Основні площі вирощування - Вінницька (101,7 тис. га), Львівська (95,1 тис. га), Київська (93,9 тис. га) і Чернігівська (83,6 тис. га) області.

Картопляні проблеми

За даними з регіонів, аграрії прогнозують нині валовий збір картоплі в межах 17,9 млн. т (при урожайності 128,3 ц/га), що на 1,7 млн. т менше, ніж торік. Головна причина такої ситуації - несприятливі погодні умови під час вегетації та формування врожаю. Та погодні умови, з прикрістю констатували аграрії, не єдиний фактор, що негативно впливає на врожай. Серйозними є й проблеми наявності шкідників, хвороб і відсутність належних умов зберігання бульб.

Порівнюючи врожайність картоплі в Україні з іншими державами, учасники заходу зауважили, що врожайність вітчизняної картоплі у рази нижча ніж в інших країнах. Зокрема, у Новій Зеландії, яка лідирує у світовому рейтингу виробників, урожайність картоплі вища у 4-5 разів.

alt Причини - комплексні, вважають аграрії. Та серед головних названо невміле і неефективне використання сортових ресурсів, а також незадовільна сортозаміна в деяких агропідприємствах і на присадибних ділянках населення, де вирощується основна маса товарної картоплі.

Це спричиняє високу вартість популярного продукту. Якщо у тій же Голландії нині продовольча картопля у перерахунку на українську гривню вартує близько 1 грн./кг, то наші виробники пропонують її на внутрішньому ринку в середньому по 3-4 грн. за кілограм.

Недостатня врожайність нівелює й експортні можливості вітчизняного АПК.

Довідково. У 2009 р. основними країнами, в які експортувалась наша картопля, були: Росія - 2400 т, Узбекистан - 507 т, Білорусь - 519 т, інші країни світу - 104 тонни.

Поки що основними країнами-експортерами «другого хліба» залишилися Білорусь і Росія. Водночас, констатували учасники конференції, до Білорусі на сьогодні картоплі експортували вже у 2 рази більше, ніж за весь період минулого року.

Наразі імпорт перевищив показники 2009 року майже у 3 рази і складає 15,1 тис. тонн на майже 6,9 млн. доларів.

Аграрії відзначили, що в останні роки значно зросла собівартість картоплі. За попередніми даними, на 20 серпня 2010 р. ННЦ «Інститут аграрної економіки» підсумував: виробничі витрати на 1 га цього року становлять 22,4 тис. грн., наразі повна собівартість може скласти 27,9 тис. грн., а рівень рентабельності виробництва - 2,7%.

alt Болючою темою галузі названо дефіцит можливостей для поповнення техніки та інших матеріальних ресурсів. Це призводить до застосування примітивних технологій та агротехніки.

Особливо загрозливим названо стан картоплезбиральної техніки. Її поновлення практично не ведеться. Фактично в країні не виробляються машини для забезпечення потреб галузі картоплярства, а використовувана нині спеціальна техніка на 70-80% морально і фізично застаріла.

Вносить свою руйнівну лепту й відсутність механізмів для виробництва картоплі малими фермерськими і селянськими господарствами, на присадибних ділянках і городах.

Ще одна причина зниження ефективності картоплепродуктового комплексу - занепад і руйнування крохмалопереробної галузі. Сьогодні це виробництво у дуже скрутному становищі. З розпадом Радянського Союзу Україна втратила свої ринки збуту крохмалю. А з розвитком світового науково-технічного прогресу вітчизняна продукція стала неконкурентоспроможною.

Вихід є

alt Обговорюючи проблеми галузі, учасники конференції погодились, що головним шляхом підвищення ефективності картоплярства є збільшення врожайності культури. Для цього потрібно насамперед вдосконалити насінництво, систему удобрення та обробітку ґрунтів, меліорації земель тощо.

«Велика роль в одержанні урожаю картоплі та її якості належить сорту, - підсумував директор Департаменту рослинництва Мінагрополітики Олександр Демидов. - Визначальним фактором збільшення виробництва картоплі є створення високопродуктивних сортів різного призначення, груп стиглості та швидкого впровадження їх у виробництво. Україна володіє необхідним сортовим потенціалом. На 2010 рік до Реєстру сортів рослин України внесено 144 сорти картоплі, з них 53% (76 сорти) складають вітчизняні та 47% (68 сортів) - іноземної селекції».

Для покращення стану галузі учасники заходу запропонували в проекті бюджету-2011 передбачити надання пільгових кредитів підприємствам, які займаються виробництвом, зберіганням і переробкою картоплі. А також спрямувати кошти на створення в обласних службах карантину рослин лабораторій, які виконуватимуть комплекс робіт по сертифікації насіннєвої картоплі з правом видавати карантинні сертифікати на партії посадкового матеріалу, вирощеного на території області.

А ще - розглянути можливість спрощення процедури розмитнення обладнання, що використовується в картоплярстві.

Аграрії висловили побажання відповідним інстанціям проаналізувати інформацію з регіонів про інвестиційні проекти для подання їх на розгляд до Державної агенції України з інвестицій та розвитку. Запропонували профільному міністерству розглянути пропозиції: створити на базі ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» Українського центру по первинному насінництву картоплі, внести зміни та доповнення до постанови КМУ від 12.10.1994 р. «Про державну систему депонування штамів мікроорганізмів» стосовно створення в Україні депозитарію фітопатогенних вірусів та зміни до ДСТУ 4013-2001 «Сортові показники якості оригінального насіннєвого матеріалу та еліти картоплі» тощо.

Картоплярі одностайні в думці: потрібно професійно вирішувати всі питання, з оптимізмом дивитися у майбутнє і реально спрямувати зусилля для покращення стану одного із основних сегментів АПК – картоплярства.

Оксана ШАПОВАЛ