Служба захисту без права на захист

02 November, Розділ Рослинництво, переглядів 4 220

Для отримання високого урожаю недостатньо лише поле виорати й насіння вкласти. Якщо в ґрунті причаїлися шкідники або збудники хвороб рослин, вони можуть звести нанівець усі ваші зусилля й очікування прибутку, завдавши небачених збитків. Але якщо згадати пророчі слова Кобзаря: «Борітеся – поборете!» і вдіяти саме так – вашим ланам усяка шкода буде не страшна.

Яким же видався поточний рік у війні зі шкідниками та хворобами українських полів? Наш співрозмовник - начальник Головдержзахисту Мінагрополітики України Сергій Довгань.

- Сергію Васильовичу, мабуть, розпочнемо з контролю. Наскільки це актуально у фітосанітарній справі?

- Повірте, саме своєчасна й достовірна інформація про фітосанітарний стан агроценозів і надає змогу правильно поєднати захисні прийоми. Здобути таку інформацію й мають наші спеціалісти. А вже на її основі розробити сезонні, короткострокові та довгострокові прогнози розвитку й поширення шкідливих організмів.

- Це нагадує задачі Гідрометцентру. Та синоптики часто помиляються у своїх передбаченнях…

- У нас такого права немає. Мета нашого прогнозу - не допустити несподіваної масової появи шкідників і епіфітотій хвороб, коли їхня шкідлива дія є найбільшою, а захист культур потребує надзвичайно великих втрат коштів і засобів.

- Про що ж свідчать результати моніторингу?

- Аналіз наявної інформації цілком підтверджує наші прогнози.

- А щодо планів захисних обробок ґрунту . Їх вдалося реалізувати?

- Із передбачуваних до захисту 37,8 млн. га за 9 місяців відповідні роботи виконані на 35,6 млн. гектарів. І сьогодні триває догляд за озимими. Тож обсяги захисних робіт зростатимуть.

- Чув, що вберегтися від нальотів сарани вийшло не скрізь…

- Так, зокрема, італійський прус і частково азіатська перелітна сарана розвивалися в незораних землях, луках, пасовищах і суміжних посівах овочевих, просапних культур, на багаторічних травах степових областей. Вогнища фіксувалися в Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Херсонської областях, де пошкоджено 3-40% рослин кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав. Осередки кобилки, коників виявлені, зокрема, в Київській, Сумській, Харківській областях і лісостепових регіонах, а пошкодження сягали до 11%. Надмірну чисельність шкідника локалізували на 1,2 тис. гектарів.

Цього року ми спостерігали підвищену чисельність і шкідливість першої генерації лучного метелика, який розвивався в неорних землях, багаторічних травах, просапних культурах, інших угіддях степових, подекуди лісостепових, поліських областей. Осередки надпорогової чисельності гусениць лучного метелика були локалізовані на 7 тис. гектарів.

- Хто найбільше шкодив, скажімо, зерновим?

- Хлібні жуки, жужелиці, блішки, п'явиці, пильщики, злакові мухи, попелиці, цикадки, пшеничний трипс. Але найнебезпечнішим, як і передбачалось, був клоп шкідлива черепашка. Зростання чисельності та шкідливість його фіксувалися насамперед у Степу, центральних областях Лісостепу, подекуди й на Поліссі. Його чисельність зростає з 2006 року.

- Тож обсяги фітосанітарних заходів зростали?

- Судіть самі, якщо 2001 року від хвороб захищено 0,9 млн. га. зернових, то у 2010р. - 4,5 млн. га (більше прогнозованих на 500 тис. га). Цього року через тривалі дощі в червні - першій половині липня в озимій пшениці інтенсивно розвивалися борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріоз, іржасті хвороби. Ураженість колосків інколи сягала 58%. А оливкову плісняву, фузаріоз, септоріоз, чорний зародок, альтернаріоз, сажкові спостерігали на 14-80% обстежених площ. Непокоїв і багатоїдний стебловий (кукурудзяний) метелик - найпоширеніша і найшкідливіша комаха в посівах кукурудзи. 100% заселеність фіксувалася на деяких полях у Донецькій, Київській, Полтавській, Черкаській областях (пошкоджено було 62% рослин).

- Є чим боротися зі шкідниками?

- Асортимент засобів захисту достатньо широкий і представлений переважно іноземними препаратами. Всього зареєстровано понад 900 пестицидів, із них інсектицидів - 135, фунгіцидів - 173, гербіцидів - 432.

- А як справи з упровадженням безпечного для здоров’я біологічного способу?

alt - Біометодом оброблені найбільші площі в Одеській області - 188,7 тис. га, де торік було 139,2 тис. га; на Черкащині - 185,7 тис. га проти 124,4 тис. гектарів. Процес зростання спостерігається також на Київщині - 141,9 тис. га (2009 р. - 114,2 тис. га), Вінниччині - 117,2 тис. га (99,8 тис. га), Кіровоградщині - 152,9 тис. га (85,5 тис. га), інших областях. Якщо в Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в 2008 році було зареєстровано 19 біопрепаратів, то нині цей показник майже вдвічі вищій. Не дивлячись на економічні негаразди, для успішного виконання програми «Комплексна біологізація захисту рослин – 2008-2012» у нас функціонують 59 біолабораторій (9 – державні).

- А токсикологічний контроль продукції рослинництва та асортименту пестицидів де здійснюється?

- У системі Головдержзахисту діють 7 міжобласних виробничих контрольно-токсикологічних лабораторій, з них 2 прикордонні (Ужгородська і Одеська). Я би радив вам поспілкуватися на цю тему з керівником одного з наших регіональних підрозділів. Зокрема, на нараді, яка щойно завершилася, особливо гостро ставив проблему права на контроль Володимир Гунчак, який очолює держінспекцію захисту рослин в Чернівецькій області.

Користуючись порадою Сергія Довганя, я запросив до розмови й Володимира Гунчака:

- Спрощені умови ведення бізнесу в Україні, запроваджені торік відповідним законом і постановою КМУ (№ 502) передбачають обмеження перевірок господарської діяльності. Ми маємо право належними чином проконтролювати лише підприємства з високим ступенем ризику. Цебто тепер ми не можемо несподівано прийти до суб’єкта, що реалізує чи застосовує пестициди 3-4 класу. Ми позбавлені змоги своєчасно виявити: що в тому хімічному препараті, який пропонують нашим сільським господарям, і що в полі, де підозрілий засіб застосували. Таким чином аніяк не можемо реально обмежити діяльність підприємців з нечистою совістю.

Замість того, щоби не пройти повз порушення і «дати по руках» фальсифікатору, ми маємо рекомендованим листом за 10 днів попередити суб’єкт своєї уваги про наш візит. А в разі виявлення недоліків - дати 30 днів на їх усунення. Лише потім можна накладати мізерні штрафні санкції від 85 до 255 гривень... Як правило, приходимо після попередження, а там вже перевіряти нікого. Сумнівні препарати реалізовані, або переховані в інше місце. Тож не усувається загроза великої шкоди довкіллю й здоров’ю людини. По-друге, добрих результатів у господарюванні, використовуючи фальшивий засіб, годі очікувати.

Володимир ШАПОВАЛОВ