Вітчизняне рисівництво: стан галузі

23 November, Розділ Рослинництво, переглядів 6 070

Продовження. Початок статті читайте, будь ласка, в №37 нашої газети.

До складу Інституту рису входить Дослідне господарство на правах окремої юридичної особи, діяльність якого - виробництво та реалізація насіннєвого матеріалу рисосійним господарствам країни. Інститут рису НААНУ має кадровий фаховий потенціал - 28 наукових співробітників (11 кандидатів наук, 3 докторанти, 9 аспірантів). (Слайд 11.Див. №37)

У 2001-2005 роках, тобто в момент реорганізації, інститут виконував роботу за шістьма НТП, з яких три фундаментальні та три прикладні по 12-ти завданням. Починаючи з 2006-го, ми працюємо над виконанням уже дев'яти НТП, з них 4 фундаментальних і 5 прикладних по 14 завданням.

Головними напрямками наукової діяльності інституту є створення нових високопродуктивних сортів рису з високою якістю крупи, розробка і впровадження нових технологій та технологічних прийомів вирощування культури, розробка і застосування систем його захисту, удобрення, дослідження можливості розширення спектру використання основної та побічної продукції рисівництва. Враховуючи, що Україна є однією із найбільш північних зон світового рисосіяння, де властиві короткочасні заморозки в ІІІ декаді квітня, дослідження по створенню адаптивних сортів з показниками холодостійкості є актуальними для нас. Цього року в Інституті рису НААНУ розпочато роботу зі створення гетерозисних гібридів рису на основі використання явища цитоплазматичної чоловічої стерильності. До процесу залучені лінії рису, які є носіями генів ЦЧС, отримані з Навчального та дослідного центру рису (м. Саха, Арабська республіка Єгипет).

Нині ведеться розмноження стерильного аналога та будуть проведені схрещування для виявлення серед alt зразків Національної колекції рису України закріплювачів стерильності, що стане першим етапом у створенні власних ліній з генами ЦЧС.

Для виробництва гібридного насіння на основі явища ЦЧС використовуються три лінії:

- лінія А (стерильний аналог, материнська форма гібриду);

- лінія В (фертильний аналог, закріплювач стерильності);

- лінія R (відновлювач фертильності, батьківська форма гібриду).

Лінії А та В є сестринськими і відрізняються лише наявністю генів ЦЧС. Схрещування А×В дає можливість розмножувати стерильний аналог, а схрещування А×R дозволяє отримати гібридне насіння.

Також започаткована і продовжується робота з Біотехнологічним центром у рослинництві НААН України: проведено ДНК-паспортизацію усіх зареєстрованих вітчизняних сортів рису, проводиться робота з ДНК-типування, оцінки генетичного різноманіття, ідентифікації та диференціації і маркування генотипів рису із використанням молекулярно-генетичних маркерів, готується науковий співробітник для вступу в аспірантуру.

Науковцями інституту створено і передано на державне сортовипробування понад 40 нових сортів рису, з яких 13 занесені до Державного реєстру сортів рослин України. Зараз інститут веде первинне і елітне насінництво 8 районованих сортів рису (Україна-96, Пам'яті Гічкіна, Віконт, Преміум, Престиж, Агат). (слайд 13)

alt Для забезпечення насінням високих репродукцій рисосійних господарств на території рисосійних регіонів створені насіннєві підприємства, які за ліцензійними угодами з Інститутом рису НААНУ здійснюють вирощування першої репродукції нових сортів, а забезпеченням цих господарств насінням еліти займається ДПДГ Інституту рису. Необхідна кількість базового і сертифікованого насіння для забезпечення прогнозованих площ вирощування рису становить близько 9 тис. тонн. Це можливо вирішити лише при повноцінному використанні сортових ресурсів. На даний момент у нас (оригінатор - Інститут рису НААНУ) є ряд сортів із врожайністю від 7 до 9 тонн з 1 гектара, що характеризуються високою якістю і виходом крупи (Агат, Янтарний, Серпневий, Престиж, Дебют, Україна-96, Онтаріо, Пам'яті Гічкіна, Антей, Преміум, Віконт).

За сортовою структурою посівів рису в Україні відмічається кардинальна зміна. Протягом останніх десяти років, з нашої точки зору, інститут виконав одне з головних завдань, які йому поставлені при створенні. А саме: якщо у 2003 році основну площу займали сорти російської селекції Спальчик (76,5%) і Краснодарський-424 (9,6%), які були у виробництві більше 20 років, то починаючи з 2006-го майже 90% площ зайняті сортами вітчизняної селекції - Україна-96 (81,8,0%), Пам'яті Гічкіна (9,9%), нові сорти - 2,2%. Проте за останні кілька років спостерігається негативна тенденція завезення незареєстрованих в Україні сортів російської селекції та використання їх під назвами або вітчизняних сортів, або раніше зареєстрованих російських.

Також свій негативний вплив на зміну структури кількості вітчизняних і зарубіжних сортів у реєстрі сортів мала практика їх реєстрації за даними заявника. Так, за два роки без попередньої перевірки в умовах України до реєстру були занесені шість російських сортів Аметист та Янтар у 2008 і Вікторія, Гарант, Флагман та Ренар у 2009 роках, хоча інститут неодноразово звертався до Дерсортослужби з проханням відміни такої процедури. Добре, що з цього року знову введено практику alt випробування сортів в умовах України.

Основним виробником елітного та репродукційного насіння рису в Україні є Державне підприємство «Дослідне господарство Інституту рису НААНУ». Крім того, залежно від року, інститут укладає ліцензійні угоди з рисосійними господарствами АР Крим на виробництво першої репродукції.

Аналіз насіння, що висівається цими господарствами відповідно до репродукцій, показує: найбільшу частку займають посіви, висіяні першою та другою репродукціями; лише у Херсонській області частка еліти вища за рахунок Дослідного господарства Інституту рису.

Щорічний обсяг виробництва елітного і репродуктивного насіння в дослідному господарстві становить майже 1500 тонн. Також щорічно зростає сума від сплати роялті за використання сортів інституту. Так, якщо у 2006-му ця сума становила 35 тис. грн., то в 2009 р. - 156 тис. гривень. Прогнозована сума роялті, що буде отримана у 2010 році,становить 420 тис. гривень.

Володимир ДУДЧЕНКО,

директор Інституту рису НААН України

Далі буде.