Щоби 5 тисяч з гектара…

12 December, Розділ Рослинництво, переглядів 3 839

Зустрів якось на святкуванні Дня працівників сільського господарства одного з колишніх старожилів аграрного відомства. Спитав, які би нововведення він запропонував в АПК, якби сьогодні був при кермі. Почувши відповідь, перехрестився...

Дякувати Богові, що цей дядько вже на пенсії. Бо так завзято ветеран агітував повернути колгоспи - ніби «розвинений соціалізм» ще надворі. А я йому й пригадав виступ колишнього генсека Горбачова, коли той благав колгоспників надоїти по 3000 л молока в рік від корови, бо тоді би, мовляв, можна було в молоці купатися всьому СРСР. Скільки у той час давали «загальні» корови, можна лише здогадуватися. А став би розумний господар годувати таке поголів'я?

Це вже вам не колгоспи

Сьогодні професійні фермери України надоюють далеко за 5 тисяч літрів. Бо краще чиновника знають, яку корову залишати, а яку - на м'ясокомбінат. І спробуй-но ними покомандувати, щось наказати. Вони і не подивляться, що заступник міністра стоїть... А от як зручно було над колгоспами правити бал! Жіночкам-колгоспницям стільки роботи було на бурякових ланах і на фермах... Це сьогодні вони тягають «тачки» по базарах. Кажуть, у торговий спосіб тепер набагато більше можна заробити, ніж інколи мали за видоєні вручну десятки й десятки колгоспних корів.

Ті, хто все ж взявся нині господарювати самостійно, чудово усвідомлюють: по-колгоспному ставитися до сільськогосподарського виробництва вже не вийде. Ніхто не буде тобі полоти сотку за 5 гривень, або доїти вручну, ба, навіть п'ять корів. Платити більше? Тоді доведеться довго шукати, хто би купив такі продукти за ціною золота. Відтак, життя жорстко примусило сьогоднішнього агровиробника докорінно переглянути саму систему організації виробництва, поставивши не на дармову фізичну працю, а на суцільну механізацію, автоматизацію, новітні технології. І де ще вчора працювали двадцятеро, сьогодні може й один успішно впоратися.

Невелике господарство має свої переваги. Тут можна й своєю сім'єю все поробити, привносячи в організацію спільної праці родинні цінності. Таких господарств в Україні вже не одна тисяча. Як же зробити так, щоби продукти були конкурентними, а відтак можна було б уникнути боргового ярма? Відповідь на це запитання фермери почули на тематичному науково-практичному семінарі, організованому Асоціацією фермерів та приватних землевласників України в рамках агропромислової виставки "Агрофорум-2010». І хоча подія вже минула, та залишила по собі дуже корисне відлуння, бо та азбука прибуткового господарювання, яку отримали понад сотня учасників науково-практичного семінару, не стане обтяжливим багажем. Таке переконання ми почули по завершенні заходу від першого віце-президента асоціації Віталія Львова.

Скільки вкласти й що тоді буде?

- Сучасне фермерство - це вже аграрний бізнес, - аргументує Віталій Андрійович, - і перед кожним господарем постає питання, як працювати так, щоби кожен гектар поля давав прибуток. Я вже майже 2 десятиліття керую фермерським господарством і з власного досвіду можу стверджувати: український гектар може дати валової продукції рослинництва на понад 10 тис. гривень. Багато це чи мало?

Я ознайомився з оцінками німецьких практиків. Вони вважають, що в умовах України 10 тис. грн., або 1 тисяча євро з гектара ще далеко не межа. Але спочатку кошти треба вкласти. Скільки? Приблизно 4 тис. гривень. Тоді можна й на прибуток розраховувати. У «чистому» можна заробити 5-6 тис. грн. на гектарі. Якщо у вас 100 га, то це вже понад півмільйона прибутку. І так буде повсякчас, навіть більше, якщо ви з розумом використовуватимете зароблені гроші. Можна за обігові кошти купити, скажімо, Мерседес, а можна й трактора, елітне насіння, добрива, засоби захисту рослин. Випадкова тимчасова людина обере перший варіант. А справжній господар, передусім, подбає про завтрашні перспективи свого господарства.

Усе в пакеті

Це добре, звісна річ, якщо задумав витратитися на якісне насіння, кращу техніку, ефективніші засоби захисту та добрива. Але ж пропозицій десятки тисяч! Як розібратися в цьому морі й уникнути шулерства? І на це можна було почути відповідь на «прибутковому» семінарі. Перший віце-президент фермерської асоціації, образно кажучи, «розкрив карти», показуючи заманливий розклад: «Раніше я брав насіння, засоби захисту, техніку в різних виробників. Скажімо, сьогодні - там, завтра - сям, щоби зменшити ризики від обману. І от дізнався, що в Німеччині, Австрії, Франції роблять набагато простіше. Там є пакетні пропозиції».

Далі мій співрозмовник конкретизував: «Існують фірми, які беруть на себе всю відповідальність за пропоновану технологію та її складники від стадії посіву до реалізації врожаю. Вони пропонують тільки певні компанії, яким довіряють, і де аграрій може придбати все, що закладено у відповідну технологію. Передбачене в пакеті й кредитування, й агрострахування. От би такий досвід перейняти Україні! І я вже запропонував провести пакетні експерименти на невеликих дослідних ланах у кількох господарствах Київщини та Хмельниччини. Хотілося би, що б фірми-потенційні учасники нового рішення взяли на себе не лише відповідальність за пропоноване, а й зробили складники пакету на 15-20% дешевшими».

До речі, на семінарі не обійшлося лише побажаннями пакетних пропозицій. Вони були реально оприлюднені, зокрема, з успішного вирощування високопродуктивних гібридів кукурудзи представниками БЦ Інституту селекції та рослинництва (Загреб, Хорватія). Користуючись нагодою, фермери поставили чимало запитань хорватським гостям щодо умов співробітництва.

Агрострахування під питанням, кооперація - без

Цікавими і заманливими були пропозиції компаній, що представляють ринок агрострахування. Та по реакції фермерів було помітно: багато з них ще не готові довіряти страховикам і сподіватися на їхню чесність у разі настання страхового випадку, який ой як довго можна доводити... Наше видання вже неодноразово висвітлювало цю актуальну тему. І надалі ми запрошуємо всі зацікавлені сторони на шпальтах газети «Аграрний тиждень. Україна» обговорити, яким же має бути це загадкове агрострахування, щоби в нього повірили аграрії.

Завершили свій семінар фермери питанням кооперації. За досвідом уже створених і працюючих обслуговуючих об'єднань селян виявилося: й виробництво молока може стати доволі прибутковою справою, й висока продуктивність поголів'я стає досяжною метою, й переробникам можна «губу закатати», й хитрих перекупників «викорінити як клас»...

Василь ШАЛЕНКО