Соняшник проти пшениці

12 April, Розділ Рослинництво, переглядів 4 315

На Дніпропетровщині зменшуватимуть посівні площі соняшнику і ярового ячменю. Замість них висіватимуть більше озимої пшениці та озимого ячменю.

Вже другий тиждень поспіль аграріям Дніпропетровщини ніколи сумувати. В обласному центрі влада разом із селянами і науковцями вирішують, як далі бути, щоб і врожайність зростала, і не виснажувалась ані земля, ані кишеня селян.

Першою відбулась конференція “Виробництво зерна в Дніпропетровській області: резерви та перспективи”. Тижнем потому – конференція «Сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку та напрями вдосконалення виробництва технічних культур у Дніпропетровській області». На зборах головували перші особи регіону, чим дали зрозуміти: агросектор для регіону - одна з найпріоритетніших галузей. Воно й не дивно, адже область дійсно багата не лише на заводи, а й на родючі поля.

На Дніпропетровщині цього року хочуть зібрати не менше 3 млн. т зернових. А в перспективі довести цю цифру до 3,5 млн. тонн. Науковці кажуть, що задача реальна і її можна виконати, якщо дещо змінити структури посівних площ. Торік 51,4% цих площ займали зернові. Сьогодні під «золоті колосся» хочуть віддати 60%. Звільнити землю збираються за рахунок зменшення посівів соняшнику. Нині 29% земель регіону займає «квітка сонця». На думку губернатора Дніпропетровської області Олександра Вілкула, це забагато, тому вже цього сезону соняшнику має бути не більше 20%.

- Кон’юнкутра на світових ринках дуже позитивна. Попит на зерно стабільно зростає і зростатиме надалі, - так мотивує свою позицію губернатор. В області навіть розробили цілу програму, як заробити на цьому і при тому зайвого не продати, щоб самим вистачило.

Від перестановки доданків сума змінюється

Також планують відмовитись від ярового ячменю, який дає дуже малі врожаї у порвінянні зі своїм озимим колегою. За словами науковців, на Дніпропетровщині не реалізовано потенціал кукурудзи. Тому жовтих качанів незабаром може значно побільшати. 12 тис. гектарів хочуть засіяти гречкою.

Та одніїє зміни розстановки культур на землі недостатньо, щоб сільське господарство області, яке, до речі, 2010 року дало зріст на 10%, модернізувалося. Потрібні якісні гібриди, розумне використання добрив і сівозміни. З усім цим у більшості аграріїв є певні проблеми. Тільки 13% посівних площ під зерновими займають гібриди, зареєстровані нещодавно. Водночас площі, засіяні гібридами, яким 5-10 років, дотягують до 70% у структурі посівних площ.

- Як можна підвищувати врожайність, якщо сіяти старі сорти? Адже наука на місці не стоїть і сьогодні є гібриди, які в умовах нашого регіону можуть давати по 80-100 ц з гектару, - зауважив заступник губернатора Олександр Любович.

Представники науково-дослідних інститутів не лише рекламували аграріям гібриди виробництва своїх установ (наприклад, 57% гибридів соняшнику, який вирощується в Україні, - це вітчизняні гібриди), а й ділились конкретними порадами: як збирати високі врожаї і не вичерпати запас гумусу в ґрунті.

Сівозміна і попередники

Про них усі аграрії знають багато, та не все роблять як треба, і об’єктивних причин на те чимало. Науковці кажуть, що соняшник на поле можна повертати не раніше ніж за 5-6 років, але яке господарство може собі таку „розкіш” дозволити. Тим не менше є варіанти, які дають максимальну продуктивність при мінімальних втратах.

- Сьогодні одна з найефективніших сівозмін має до 75% озимої пшениці у своєму складі. Хорошим попередником для пшениці традиційно є чорний пар. Можна активно використовувати сою в якості попередника. Вона має азотофіксуючі властивості. Але досліди показали: навіть незначне збільшення кількості сої у структурі сівозміни значно знижує врожайність. Також ефективною є трипільна сівозміна - озима пшениця, соняшник, кукурудза - 60%, 20%, 20% відповідно -, - зазначив в.о. директора Інституту зернового господарства НААНУ, доктор сільськогосподарських наук Михайло Шевченко.

Врожаю добрива добрі

Тут запитань аж ніяк не менше. Розраховувати на природну родючість ґрунту, на жаль, на даний час не доводиться. Давно зрозуміло, що від кількості внесених добрив напряму залежить врожайність. Але сипати в землю все що можна теж не рекомендують, бо добрива коштують недешево, до того ж можна не вгадати, що землі потрібно – азот чи фосфор.

- Сьогодні, щоб досягти збільшення врожайності пшениці, ячменю чи кукурудзи на 6-8 ц/га, потрібно внести в ґрунт 60-100 кг діючої речовини. Порушені сівозміни змушують витрачати дуже багато грошей на добрива, засоби захисту рослин, регулятори росту і таке інше, - вважає доктор с.-г. наук Микола Литвиненко.

Практичними знаннями з власного досвіду ділились не тільки вчені з аграріями, а й селяни з селянами.

- У нашому господарстві як хорошого попередника під озиму пшеницю засіваємо горох. Сівозміна з чорним паром, горохом та озимою пшеницю виявила себе дуже ефективною, - поділився секретом агрофірми «Славутич» її директор Микола Письменний, відома і поважна людина серед дніпропетровських аграріїв.

Техніка технічних культур

Якщо перша конференція була націлена саме на зменшення посівів соняшнику, то друга була присвячена майбутньому технічних культур на українських полях. Адже, наприклад, 17% світового виробництва соняшнику припадає саме на Україну. І було б зовсім нерозумно втрачати таку значну частку ринку, завойованого кров’ю і потом наших селян. Зберегти ці позиції цілком реально, навіть за умови скорочення посівних площ. Тут у нагоді стане підвищення врожайності. А за це треба буде поборотися.

Потрібна органіка

Всі знають, що вплив сівозміни та попередників на врожаї нівелюється за умов високої культури землеробства. Проте останнім ми похвалитись поки не можемо.

- Ґрунт поганий не тільки тому, що мало вносимо міндобрив, але й тому, що багато господарств забувають про органічні добрива. Полям потрібен перегній і продукти тваринництва для стабілізації рівню гумуса, а значить і врожайності, - каже доктор с.-г. наук з Інституту зернового господарства НААНУ Ігор Ткаліч. Він рекомендує особливо уважно ставитись до ґрунту і гібридів. Бо дуже важливим чинником є ще й те, наскільки добре гібрид може засвоювати добрива. Часто можна не вгадати, що потрібно вносити - азот чи фосфор.

- Якщо ґрунт перенасичений азотом, але має дефіцит фосфору – матимемо велику наземну частину рослини, проте коренева система буде недорозвинена, що значно зменшить врожайність. Треба проводити аналіз ґрунту, щоб знати про такі речі напевно, - додав науковець.

Нікому непотрібний буряк

Ріпак, соняшник, соя, цукровий буряк: деякі з цих культур експлуатуються більше норми, а деякі ігноруються. І на те є свої об’єктивні і суб’єктивні причини. Наприклад, хіба вигідно селянам вирощувати цукровий буряк, коли більшість цукрозаводів або збанкрутували, або купляють продукт задешево. До того ж солодкі корені дуже вимогливі до технології вирощування і потребують значиних зусиль.

Але безпосередньо працювати на землі не доведеться ні вченим, ні чиновникам - це робота селян, а більшість з них не дуже розділяють позицію про значне скорочення посівів під соняшник.

«Будемо сіяти соняшник все одно: по-партизанськи або відкрито», - кажуть селяни.

Влад ХОМЕНКО