Бактеризувати й протруювати можна одночасно

14 April, Розділ Рослинництво, переглядів 6 613

Чернігівський інститут сільськогосподарської мікробіології Національної академії аграрних наук України розробив і запатентував нову індустріальну технологію, яка дозволяє одночасно проводити бактеризацію насіння сільгоспкультур мікробними препаратами та його протруєння безпосередньо на насіннєвих заводах.

Дослідження, спрямовані на вивчення впливу хімічних протруювачів на життєздатність клітин мікроорганізмів і реагентів мікробних препаратів, проводились у науковій установі тривалий час. Їх результати були озвучені на Всеукраїнському семінарі з питань застосування мікробних препаратів у землеробстві, що пройшов у Чернігові.

Як повідомила завідувачка лабораторії екологічного землеробства інституту, кандидат с.-г. наук Любов Токмакова, в ході досліджень встановлено, що розроблені в інституті мікробні препарати Альбобактерин, Поліміксобактерин та Ризогумін, які застосовуються для підживлення бобових, цілком сумісні з різними хімічними протруювачами і, контактуючи з ними, не втрачають своїх властивостей.

З новою технологією на семінарі ознайомили всіх регіональних представників інституту та керівників агропідприємств різних областей України. Крім цього їм розповіли про ефективність розроблених чернігівськими вченими мікробних препаратів, наголосивши на регіональних особливостях їх застосування.

За словами директора інституту, доктора с.-г. наук, професора Віталія Волкогона, очолювана ним установа свого часу була першою в Україні, що взялася за розробку мікробних препаратів. І нині вони є надійними помічниками аграріїв. Одні поліпшують азотне і фосфорне живлення рослин, інші – захищають їх від окремих хвороб і шкідників. Окрім того, препарати alt рятують ґрунти від дисбактеріозу, спричиненого суцільною хімізацією агровиробництва, та підвищують ефективність землеробства.

Нині доробок Інституту сільськогосподарської мікробіології НААН налічує 15 власних мікробних препаратів. Окремі з них є оригінальними і не мають аналогів у світі, 5 – зареєстровані. Багаторічний досвід застосування чернігівських розробок підтвердив їх здатність на 20-30% підвищувати засвоюваність рослинами поживних речовин і урожайність, суттєво збільшувати вміст білка в зернових культурах, знижувати антропогенне навантаження на ґрунти і в цілому підвищувати продуктивність агрокультур і якість продукції.

Ще одним важливим чинником, що свідчить про користь мікробних препаратів, є високий економічний ефект від їх застосування. Виробники, що їх використовують, економлять до 50% (!) недешевих сьогодні мінеральних добрив. А в умовах роботи на чорноземах взагалі можуть відмовлятися від них, зокрема, при вирощуванні зернобобових культур.

Екологічна функція мікробних препаратів надає їм ще одну перевагу над хімічними засобами захисту і підживлення рослин. Адже внесення природних мікроорганізмів у ґрунт сприяє відновленню гумусу, а відтак, родючості землі. Це вселяє в мікробіологів упевненість: за їхніми розробками – майбутнє, хоча вже й сьогодні лабораторії інституту не встигають виконувати всі замовлення.

На семінарі звучали запитання: чи можна повністю відмовитися від хімічних пестицидів? На жаль, ні – відповіли науковці, пояснивши: оскільки в землеробстві України нині спотворено визначальні умови ефективного землеробства (зокрема, не alt дотримуються науково обґрунтовані сівозміни), агротехнічні заходи не виконують своїх фітосанітарних функцій. За цих умов зупинити розвиток окремих інфекцій лише біологічними методами неможливо. Та і за даних обставин є можливість зменшувати пестицидне навантаження – застосування біопрепаратів дозволяє суттєво знизити норми внесення агрохімікатів. При цьому біологічні чинники - своєрідні біопротектори, що знижують негативну дію протруйників на довкілля.

Свідченням популярності мікробних препаратів у серйозних виробників став виступ на семінарі Миколи Остаха – заступника директора з виробництва СТОВ "Дружба-Нова", що обробляє на Чернігівщині й Сумщині понад 80 тис. га землі. За його словами, випробовувати біопрепарати чернігівського інституту товариство почало три роки тому на сотні гектарах. Переконавшись у їхніх унікальних властивостях, сьогодні бульбочковими бактеріями в "Дружбі-Новій" обробляють усі бобові на площі 3,5 тис. гектарів. Препарат Ризогумін, підкреслив М. Остах, не тільки підвищує врожайність посівів, а й є чудовим кредитором азоту в ґрунті, якого, після вирощування однієї культури на певній ділянці, залишається достатньо й для іншої.

Помітили в "Дружбі-Новій" і переваги чернігівських розробок над імпортними й вітчизняними аналогами. А їх у товаристві перепробували чимало. "В умовах торішньої засухи бульбочкові бактерії, придбані в Чернігові, не загинули, а розвивалися на коренях рослин. Порівнюючи результати використання препаратів різних виробників, ми відмітили: в місцях застосування чернігівського Ризогуміну азотфіксуючих бульбочок на коренях було на 30-40% більше, ніж там, де випробовувались інші аналоги", – наголосив Микола Остах.

Підсумком виступу фахівця став його власний висновок, підтверджений вже отриманим досвідом: "Застосування мікробних препаратів – це шлях, який врятує довкілля і людство від згубної хімізації".

Наталія ПОТАПЧУК,

Чернігів