Сучасні проблеми агролісомеліорації в Україні та шляхи їх вирішення

30 June, Розділ Рослинництво, переглядів 7 110

В наукових установах НААНУ напрацьовано значний обсяг наукових результатів щодо забезпечення сталого розвитку агроландшафтів для стабільного функціонування сільгоспвиробництва. Так, за останні три роки в Інституті агроекології і економіки природокористування НААНУ розроблено новий напрям розв’язання проблеми оптимізації систем захисних лісових насаджень в агроландшафтах країни, що базується на ландшафтно-екологічній основі, доведено їх пріоритетну роль у стабілізації екологічного простору агроландшафтів. Підготовлено сучасну Концепцію управління агроландшафтами, яку затверджено Постановою Бюро Президії УААН від 23 жовтня 2008 р. (протокол №10). Ця концепція слугує основою для розробки науково-технічної програми нашої академії на 2011-2015 рр. з наукових основ управління агроландшафтами країни.

Реалізація Концепції сприятиме переведенню природокористування в агросфері на засади збалансованого розвитку, збереженню і розширенню біорізноманіття. При цьому зменшиться загроза деградації земель, створяться сприятливі екологічні умови для ведення сільського господарства.

Без вирішення на державному рівні основних проблем, що гальмують розвиток агролісомеліорації, захисні лісові насадження приречені на поступову деградацію. Для їх вирішення пріоритетними напрямами досліджень для наукових установ НААН України на 2011-2015 рр. слід вважати:

- визначення оптимального співвідношення лісів і захисних лісосмуг різного цільового призначення (полезахисних, протиерозійних, прируслових, кольматуючих тощо) диференційовано водозборам рік і типам ландшафтів;

- обґрунтування доцільності збільшення рівня захисної лісистості та уточнення регіональних нормативів захисної лісистості;

- розробку адаптованих моделей лісомеліоративних комплексів для агроландшафтів з урахуванням зональних систем землеробства, стану ґрунтів і водних ресурсів;

- обґрунтування наукових засад створення систем захисних лісових насаджень та використання захисних лісів на радіоактивно забруднених землях;

- розробку нормативної та правової бази збереження і утримання лісомеліоративних смуг і захисних насаджень.

Для покращення стану агролісомеліорації пропонується розробити програму, котра передбачала би вирішення таких основних завдань:

- урегулювання питань підпорядкування та утримання існуючих захисних лісових насаджень з чітко визначеними джерелами фінансування для проведення необхідних лісівничих заходів, а також завершення етапу передавання агролісомеліоративних насаджень у постійне та тимчасове користування підприємствам, фермерським господарствам та іншим агрокористувачам;

- захисні лісові насадження на землях сільгосппризначення повинні бути у власності господарів земель. Створення полезахисних лісосмуг має виконуватися працівниками лісового господарства (за договорами). Після зімкнення смуги мають передаватися на баланс агроструктур, колективних та інших власників. У подальшому роботи з ведення господарства в полезахисних смугах також можуть виконуватися за договорами з підприємствами лісового господарства;

- запровадження в практику укладання договорів і залучення до виконання рубок і догляду госпдоговірних ланок державних лісогосподарських підприємств та місцевого населення;

- відновлення агролісомеліоративної (лісомеліоративної) служби в системі сільгоспвиробництва;

- проведення інвентаризації захисних лісових насаджень. Законодавче закріплення проведення інвентаризації захисних лісових насаджень різного цільового призначення не рідше одного разу на 5 років у полезахисних насадженнях і 10 років у лісомеліоративних захисних насадженнях). Це стосується і проведення лісомеліоративного впорядкування в захисних лісонасадженнях різного цільового призначення;

- потрібно передбачити організацію робіт з проведення постійного лісомеліоративного моніторингу за станом та ефективністю захисних лісових насаджень, в першу чергу в регіонах з великим антропогенним і техногенним навантаженням;

- розробку науково обґрунтованої Державної програми розвитку лісових меліорацій у країні до 2025 року та здійснення комплексу наукових, організаційних, матеріально-технічних заходів із її реалізації. Необхідно також розробити Генеральну схему створення систем захисних лісових насаджень різного цільового призначення в Україні у контексті єдиної загальнодержавної оптимізованої системи захисних лісових насаджень і лісів на період до 2025 року.

Загальнодержавна оптимізована система захисних лісових насаджень має бути розроблена на фізико-географічній основі з використанням нового лісомеліоративного районування України. Конструктивні параметри систем повинні враховувати меліоративно-екологічну напруженість території по водній і вітровій ерозії та її інтенсивність, а також фізико-географічну характеристику і ландшафтно-типологічну структуру району (тип місцевості).

Вирішення цих питань дозволить стабілізувати екологічний простір, в якому ми живемо і працюємо, й створити в країні сприятливі умови для ефективного аграрного господарювання.

Анатолій ЗАРИШНЯК,

академік-секретар Відділення землеробства,

меліорації та агроекології НААНУ,

академік НААНУ,

Орест ФУРДИЧКО,

директор Інституту агроекології і

економіки природокористування НААНУ,

академік НААНУ