Щоб щедро вродила картопля

14 July, Розділ Рослинництво, переглядів 12 607

Картопля, беззаперечно, найпопулярніший продукт нашого столу. Фізіологічна норма її споживання на одну людину в середньому становить 110 кг на рік. Щоб забезпечити українців картоплею для харчування, достатньо 5-6 млн. тонн. Торік у країні було вирощено 18,7 млн. т «другого хліба» (урожайністю 13,2 т/га).

Тож, здається, коренеплоду вирощується цілком достатньо. Та щоб забезпечити її виробників доброякісним насіннєвим матеріалом, тваринництво - висококалорійним кормом, а переробну промисловість – сировиною, Україні потрібно виробляти до 22 млн. т картоплі. А середня врожайність повинна складати 15-16 т/га.

Кожного року у нас висаджують 1,4-1,5 млн. га картоплі. Найбільш сприятливі агрокліматичні умови для її вирощування - зона Полісся і Лісостепу, де посіви культури розміщені на 77% площ. Решту картоплі вирощують у посушливій степовій зоні на зрошуваних землях. Більше 90% займають площі від кількох соток до 3-5 гектарів. При цьому лише на незначній частині посівів збирають урожай бульб більше 25-30 т/га, а середній по країні роками не перевищує 12-13 т/га.

Які ж основні причини низьких урожаїв? Перш за все, недотримання строків сортооновлення і сортозаміни, висаджування старих низьковрожайних сортів і виродженого садивного матеріалу, недостатнє і нераціональне удобрення, пізні строки садіння, забур’яненість та зрідженість посівів, некваліфікований захист від шкідників і хвороб, порушення оптимальних умов зберігання насіннєвого матеріалу.

На основі багаторічних досліджень, проведених фахівцями Інституту картоплярства НААН, хочемо надати аграріям короткі рекомендації з умов зберігання, способів передсадивної підготовки бульб, весняної підготовки ґрунту і садіння.

Сорти картоплі. Сорти відіграють основну роль у підвищенні врожайності та валового виробництва бульб. За скоростиглістю вони поділяються на 5 груп: ранні, середньоранні, середньостиглі, середньопізні та пізньостиглі.

Ранні сорти мають вегетаційний період 80-90 днів. До них належать нові столові сорти: Дніпрянка, Жеран, Загадка, Подолянка, Серпанок, Скарбниця, Тирас.

Середньоранні формують товарний урожай за 100-115 днів. До цієї групи відносяться: Забава, Завія, Левада, Оберіг, Фантазія.

Середньостиглі сорти мають вегетаційний період 115-125 днів. Це столові сорти: Багряна, Билина, Віринея, Довіра, Звіздаль, Лелека, Надійна, Слов’янка, Явір.

Середньопізні формують товарний врожай за 125-140 днів. До цієї групи відносять сорти різного господарського призначення: Дорогинь, Поліська ювілейна, Поліське джерело, Промінь, Тетерів, Червона рута.

Всі ці сорти картоплі занесені до Державного реєстру сортів рослин України після 2000 року. І щоб отримувати сталий якісний врожай, насіннєвий матеріал сортової картоплі варто закуповувати в дослідних господарствах Інституту картоплярства та його мережі, в опорних пунктах і в спеціалізованих магазинах.

Зберігання насіннєвої картоплі. Період зберігання картоплі (від збирання врожаю до садіння в ґрунт) триває майже півроку. Якість зберігання залежить від сорту, умов вирощування та збирання врожаю.

В основі лежкості бульб закладена їх біологічна властивість - після збирання тривалий період перебування у стані глибокого фізіологічного спокою. Тривалість цього стану залежить від сорту, а також від умов вирощування та від температурного режиму. Сорти картоплі різняться за тривалістю періоду спокою. Ранні - менш тривалий, ніж середньо- та пізньостиглі. Невеликі за розміром бульби мають більш тривалий період спокою, ніж великі.

Насіннєвий матеріал картоплі нині зберігають у типових сховищах, де автоматично регулюються температура та відносна вологість повітря, або у пристосованих сховищах і звичайних погребах. Насіннєві бульби потрібно зберігати окремо від основного врожаю за температури повітря +3-4ºС та відносної вологості 85-95 відсотків.

Важливу роль в період зберігання відіграє вологість повітря. При низькій вологості бульби починають в’янути, їх уражують хвороби. Висока вологість - понад 95% - призводить до утворення крапельно-рідинної вологи на поверхні бульб. Вологість повітря у сховищах повинна бути настільки високою, щоб бульби були тургорними і настільки низькою, щоб обладнання, стіни, стеля були сухими і виключалась можливість конденсації вологи та зволоження бульб, що зберігаються.

Мабуть, жодна з культур, так як картопля, не потребує в сховищі термометра. За температури вище +5ºС починається ріст паростків, а нижче 0…-1ºС бульби підмерзають. У більшості селянських господарств картоплю зберігають у підвалах і погребах. Найкращі підвали – з двома вентиляційними отворами. Робити підвал або погріб без вентиляції – неприпустима помилка: при застойному повітрі неможливо регулювати температуру і вологість.

Якщо насіннєві бульби нормально зберігаються, немає потреби перебирати їх узимку. Ближче до весни бульби починають пробуджуватись, проростають, і настає час підготовки насіннєвого матеріалу до садіння.

Підготовка садивного матеріалу. Згідно з держстандартом, садивні бульби повинні бути цілими, здоровими, сухими, чистими, типовими за формою для даного сорту. Не допускаються бульби, уражені сухою та мокрою гнилями, роздавлені, з обідраною шкіркою. Загальна кількість пошкоджених і уражених хворобами бульб, відповідно до стандарту, не повинна перевищувати 7%.

Бульби не повинні бути пророслими. Шоб одержати високоякісний насіннєвий матеріал, садити бульби з обламаними паростками не можна. Наші дослідження доводять: одноразове обламування паростків бульб призводить до збільшення тривалості досходового періоду на 7-8 днів, зниження польової схожості та густоти насаджень на 6-7%, урожайності - на 2-3 т/га. При дворазовому обламуванні паростків відмічено істотне збільшення тривалості досходового періоду на 13-16 днів, зменшення схожості та густоти насаджень на 27-30% і урожайності на 6-7 т/га.

Обламування наявних паростків є вимушеним під час їх сортування. Тому важливо не допустити проростання бульб у сховищах і продовжити період їх спокою до початку підготовки до садіння (оптимальні умови зберігання картоплі).

Шкода від обламування паростків пов’язана не лише зі зниженням урожайності, а й з великими затратами на перебирання картоплі. Пророслі бульби практично неможливо сортувати машинами.

Важливий прийом підготовки садивного матеріалу - калібрування бульб на фракції. Відбір за розміром має велике значення для забезпечення нормального технологічного процесу садіння.

Для прискорення появи сходів і підвищення урожайності картоплі застосовують різні способи пророщування. Найбільш поширені: світловий, тепловий і комбінований. При світловому на бульбах утворюються короткі паростки. Цей спосіб трудомісткий, потребує спеціальних приміщень і його застосовують в основному для одержання ранньої продукції. Бульби пророщують на світлі у приміщеннях або плівкових теплицях, де можлива достатня вентиляція при температурі 12-15ºС вдень і 4-8ºС вночі й відносній вологості повітря 85-90%. При світловому пророщуванні користуються сонячним світлом і звичайними лампами 60-70 Вт на 1 м² площі, зайнятої бульбами. Пророщування проводять протягом 20-30 і більше діб.

Комбінований спосіб застосовують для вигонки ранньої продукції картоплі. Спочатку бульби ранніх сортів картоплі пророщують світловим способом, а потім дорощують у ящиках, пересипаючи кожний шар бульб зволоженим торфом, тирсою або перегноєм-сипцем. Головна умова такого пророщування – тепло і вологість маси. За 10-12 діб на бульбах утворюються корінці, що значно прискорює появу сходів і формування врожаю. Необхідно пам’ятати: пошкодження і обламування паростків бульб під час садіння зводять нанівець величезні витрати і весь процес пророщування.

Микола ШАРАПА,

завідуючий відділом технології

Інституту картоплярства,

кандидат с.-г. наук

Продовження теми – у наступному номері.