Щоб щедро вродила картопля

19 July, Розділ Рослинництво, переглядів 11 528

Закінчення. Початок статті - у попередньому номері.

Не менш ефективний і простий у виконанні спосіб – прогрівання бульб перед садінням. Його проводять після розподілу бульб на фракції впродовж 12-15 днів за температури 12-14ºС і відносній вологості повітря 75-85%. Цей спосіб забезпечує механічне садіння бульб.

Для підвищення стійкості рослин картоплі до несприятливих факторів навколишнього середовища і збільшення урожайності бульб застосовують регулятори росту. Ними обробляють садивні бульби перед садінням або під час садіння і обприскують водним розчином у період вегетації. Дослідженнями Інституту картоплярства встановлено: обробка бульб картоплі сортів Дніпрянка, Явір перед садінням регуляторами росту Потейтін і Емістим С забезпечувала ріст і розвиток рослин і сприяла приросту урожайності бульб на 3-4 т/га.

Для боротьби з ґрунтовими шкідниками, колорадським жуком і хворобами бульби обробляють протруйниками:

Максим, т. к. с., 075 л/т - проти сухої гнилі, ризоктоніозу, звичайної парші, фомозу;

Ровраль-Аквафло, к. с., 0,4 л/т - проти ризоктоніозу, звичайної парші, сухої і мокрої гнилі;

Престиж, к. с., 1,0 л/т - проти ризоктоніозу, колорадського жука, ґрунтових шкідників, попелиць;

Шедевр, т. к. с., 0,5 л/т - проти звичайної парші, ризоктоніозу, колорадського жука, ґрунтових шкідників, попелиць;

Круізер, т. к. с., 0,3 л/т - проти колорадського жука, ґрунтових шкідників. Обробку бульб дозволяється проводити протруйниками і регуляторами росту в баковій суміші водного розчину.

Удобрення. Гній – найбільш ефективне органічне добриво. На легких дерново-підзолистих ґрунтах Полісся його можна вносити щорічно по 40-50 т/га восени або рано навесні. У лісостеповій зоні на чорноземних і сірих лісових ґрунтах гній під картоплю вносять по 30-40 т/га через 1-2 роки. Цінним органічним добривом є компости. Для компостування придатне листя, подрібнена солома, побічна продукція городів, бур’яни тощо. Ця сировина складає 80-90% компосту. Другий компонент - гній, сеча, гноївка, пташиний послід (для прискорення розкладу органічних речових мікроорганізмами). Середня норма внесення компостів - 60-80 т/га (600-800 кг на одну сотку).

Пташиний послід - швидкодіюче і високоефективне добриво. До його складу крім основних елементів живлення входить багато мікроелементів. Послід краще використовувати для виготовлення компостів. Вносити в чистому вигляді варто тільки в рекомендованих дозах: сушеного посліду - 15-20 кг, а свіжого – 150-200 кг на одну сотку.

Зелені добрива сидеральних культур служать додатковим альтернативним джерелом поповнення органічної маси в ґрунті. Найбільш поширені: люпин, сераделла, пелюшка, буркун, фацелія, вико-вівсяна сумішка, редька олійна, гірчиця біла, ріпак озимий, жито озиме та інші. Значний резерв внесення в ґрунт органічної маси - проміжні посіви сидеральних культур. Але у більшості випадків їх зелену масу заробляють у ґрунт восени, а для зимуючих культур – навесні при відростанні.

Не обійтися і без застосування міндобрив. Зважаючи на їх здорожання, використовують способи, які підвищують їх ефективність при відносно невеликих нормах внесення. Дослідами Інституту картоплярства встановлено, що локальне внесення половинної норми добрив забезпечує такий же приріст урожаю картоплі, як внесення повної норми в розкид. Живлення рослин найкраще забезпечується у разі сумісного застосування органічних і мінеральних добрив.

Весняна підготовка ґрунту. На супіщаних дерново-підзолистих ґрунтах Полісся основний обробіток ґрунту під картоплю можна проводити як восени, так і навесні. Зміни температурного режиму в останні роки істотно впливають на строки підготовки ґрунту і садіння картоплі. Тому перевагу варто віддавати осінній основній підготовці ґрунту. Весною ж проводять глибоке рихлення ґрунту культиваторами на глибину 16-18 сантиметрів.

У Лісостепу на чорноземних ґрунтах система осіннього обробітку ґрунту спрямована на максимальне накопичення і збереження вологи. Своєчасна глибока зяблева оранка під картоплю - основний агротехнічний прийом. Органічні добрива вносять восени під оранку, а складні мінеральні – весною перед культивацією ґрунту або локально під час садіння картоплі.

Восени перед замерзанням ґрунту культиваторами з підгортачами нарізають гребені висотою 17-20 сантиметрів. Навесні картоплю висаджують картоплесаджалками у гребені без попередньої підготовки ґрунту. Ґрунт у гребенях швидше прогрівається та дозріває, що дає змогу на 5-7 днів раніше розпочати садіння.

Садіння необхідно проводити в оптимальні для даної зони строки, витримати задану густоту і глибину загортання бульб, прямолінійність рядків і ширину стикових міжрядь. Дуже важливо використати ранньовесняний період, коли достатня кількість вологи в ґрунті і оптимальна температура повітря сприяють швидкому росту картоплі.

Відомо, що садіння розпочинають при середньодобовій температурі в ґрунті на глибині 10 см +6-8ºС. Оптимальні календарні строки садіння: для центрального Полісся - друга декада квітня, для північних районів – третя, для лісостепової зони - друга – початок третьої декади квітня. Спочатку висаджують пророщені та прогріті бульби ранніх сортів для одержання врожаю у ранні строки. Одночасно висаджують середньопізні та пізньостиглі сорти картоплі, потім середньостиглі.

У зоні Полісся при достатньому зволоженні ґрунту висаджують 55-60 тис. бульб на 1 га, або 4-4,5 бульби на 1 погонний метр з міжряддями 70 сантиметрів. Для лісостепової зони оптимальна густота насаджень повинна становити 50-55 тис./га. На насіннєвих ділянках - на 10% густіше.

Бульби необхідно заробити в ґрунт на однакову глибину, щоб забезпечити дружні сходи і створити оптимальні умови для догляду за посівами. Для цього потрібна ретельна підготовка ґрунту. Дослідженнями Інституту картоплярства встановлено, що оптимальна глибина загортання бульб на дерново-підзолистих і чорноземних ґрунтах при гребеневому способі садіння становить 6-8 см від верхівки гребеня до поверхні садивної бульби. Комплекс машин розрахований в основному на міжряддя 70 і 75 сантиметрів.

Микола ШАРАПА,

завідуючий відділом технології

Інституту картоплярства,

кандидат с.-г. наук