Аграрний тиждень. Україна
» » Культура з фантастичним потенціалом
» » Культура з фантастичним потенціалом

    Культура з фантастичним потенціалом


    «У кілограмі сої міститься протеїну стільки ж, як у 2 кг м’яса чи риби, 4 кг пшениці чи 12 кг молока», - говорить Заслужений економіст України, президент Української асоціації виробників та переробників сої Віктор Тимченко.

    – Кількість жителів на планеті стрімко зростає, за прогнозами до 2025 року нас буде вже 9 мільярдів, а що їстимемо? Якраз соя і буде одним із основних продуктів харчування. Коли я був у Японії, то нам щодня до сніданку і на обід на окремій тарілочці подавали 50 г тофу – соєвого сиру. Після аварії на Фукусімі японцям узагалі рекомендовано вживати щодня 120 г соєвого сиру, бо в сої містяться речовини, які захищають організм людини від діабету, серцево-судинних захворювань, мастопатії тощо.

         Збільшення виробництва сої в Україні з 0,12 млн. т у 2001 році до 1,67 млн. т у 2010 році викликане зростанням попиту на культуру в усьому світі. Виробництво бобової збільшили також США, Бразилія, Аргентина, Індія та Канада – найбільші експортери зерна. Така популярність сої пояснюється її харчовою цінністю.

          У цьому виробництві ми не пасемо задніх: Україна за останнє десятиріччя наростила виробництво сої більше, ніж у 9 разів!

          Вріз.  Довідково: Під соєю у світі зайнято 96 млн. гектарів. Її середня врожайність – 24 ц/га. Виробляють сою 75 країн. Україна по валовому виробництву культури посідає 8 місце у світі.

         Економічно вигідно використовувати сою і в тваринництві. Віктор Тимченко розповів, що у європейських країнах за рік свиням згодовують 32 млн. т соєвого шроту (сприяє росту тварин), тоді як у нас - лише 400 тис. тонн. Відповідно, середньостатистичний українець споживає за рік 17,5 кг м’яса свинини, німець – 56 кг, іспанець - 76, датчанин – 81 кілограм!

         Включають сою і в кормовий раціон птахів, риби, молодняка великої рогатої худоби, корів (завдяки цьому більше дають молока). Тому ціни на сою повзуть угору і вже сягнули 4 тис. грн. за тонну. Приблизно стільки ж дають за неї і на Чиказькій товарній біржі. То чому б не збільшувати посіви культури, рентабельність виробництва якої становить 40-45%?

         За даними Віктора Тимченка, вже за кілька років у нас засіватимуть соєю 2,5 млн. га, щоб одержувати 4 млн. т соєвого зерна, без якого неможливо здійснити прорив у тваринництві. Нагадаємо, поки що в Україні під соєю зайнята удвічі менша площа. «Якщо не вийдемо на необхідний рівень її виробництва, то доведеться завозити до мільйона тонн. Відтак ми щорічно втрачатимемо на цьому 600 млн. доларів», - пояснює економіст.

         Надзвичайно цінною вважає сою і перший заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Полтавської ОДА Семен Москаленко, бо ця культура є стабільним джерелом валютних надходжень у бюджет, чудовим азотоакумулюючим попередником під пшеницю і кукурудзу. Невипадково на Полтавщині соя почала своє відродження ще на початку 1990-х. І вже багато років саме Полтавщина засіває соєю найбільші в Україні площі. Зокрема, торік під неї відвели 170 тис. гектарів. Це перша позиція в державі. По валовому виробництву сої область стабільно на другому місці після Херсонщини. Але там її вирощують на поливних землях.

         - Максимальний врожай – 16,5 ц/га - ми отримали позаторік. Це досить непогано. У 2010 році - лише 13,1 ц/га. Валовий збір склав 223 тис. тонн. Це десь майже 14% вирощеного в країні, - підрахував Москаленко. З його слів, полтавські аграрії націлені на збільшення виробництва бобової, і активно її пропагують, бо, як було ним сказано: «…скільки ми не вирощуємо сою, вона ніколи не була в нас збитковою». І таке ставлення до культури в більшості регіонів.

         Тож чи не замінить вона у майбутньому пшеницю, інші «хлібні» зернові культури?

         На думку кандидата сільськогосподарських наук, доцента кафедри селекції Полтавської державної агроакадемії Людмили Білявської, це залежатиме від державної політики. І які будуть поставлені перед виробничниками завдання по обсягам її вирощування.

         - Нещодавно я спілкувалася з представником однієї китайської фірми, - каже пані Людмила, – який вважає: якщо в Україні отримують урожай сої 15 ц/га, то це надзвичайно вигідна експортна позиція. Якщо соя буде високої якості, не модифікована, всю її купить Європа. Бо тільки Польща щорічно закуповує для своїх потреб 1 млн. т сої. А ми виробили її в 2010 році трохи більше цієї кількості. Якщо соя буде гіршої якості, її купить Туреччина. Не відмовиться від неї і Китай, який не так легко нагодувати. Інша справа, що наші виробничники ще не навчилися максимально ефективно використовувати потенціал сортів сої, а це надзвичайно важливо - дотримуватися технологічної дисципліни. Бо потенціал у сої - фантастичний!

         Як зразок для наслідування Людмила Білявська бере США, де валюту заробляють, в основному, на реалізації сої та продуктів із неї, і... «Боїнгів».

         - У цій країні, - продовжила вона, - із сої виробляють більше тисячі видів продукції! А ми що робимо? Просто вивозимо сою, як зерно. Проаналізуйте, скільки та ж Полтавська область вивозить! А можна на місці організувати її переробку, продаючи, приміром, ліки з сої або олію. Це ж які кошти! На жаль, можливості цієї культури в Україні практично не використовуються.

         По-своєму розуміє проблему голова фермерського господарства «Грига», що в Полтавському районі області, Володимир Грига.

         - Соя – рентабельна культура, тож обсяги її виробництва зростатимуть. Я не думаю, що американці, бразильці й аргентинці, які найбільше вирощують сої, нерозумні люди. При дефіциті білка тільки вона може допомогти. У нашому господарстві соєю засіяно 200 гектарів. Маємо полігон, де було випробувано 84 сорти. Тримаємо його, щоб підібрати найефективніші з них для нашої кліматичної зони. І не тільки ми такі розумні.  

         Вважаю, що Полтавщина найближчі 5-6 років не здасть позицій по валовому збору сої, бо саме тут ця справа дуже серйозно розглядається. Регулярно проводяться круглі столи, рослинників навчають, як сіяти сою, як захищати її від шкідників і хвороб. Це роблять різні фірми, а мені і моїм колегам-виробничникам, які сіють сою, не зовсім зрозуміла позиція Уряду з цього питання. Тому й лячно: ану ж виростимо багато її, а влада введе квоти на вивіз? На соєвому ринку мають бути чіткі правила гри. Тоді, переконаний, експортувати сою з України можна буде у найближчі роки.

     

    На фото:

    Перший заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації Семен Москаленко: «По валовому виробництву сої Полтавську область випереджає тільки Херсонщина. Але ж ми вирощуємо на богарі…»;

     Голова ФГ «Грига», що в Полтавському районі, Володимир Грига: «Соєвий ринок потребує чітких правил гри»;

    Селекціонер Людмила Білявська: «Потенціал у сої фантастичний!»;

    Заслужений економіст України, президент Української асоціації виробників та переробників сої Віктор Тимченко: «Хлопці, а ви куштували соєвий сир?»

        

                                                                                       Олександр ДОЛИНА

                                                                                       Фото автора





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Культура з фантастичним потенціалом


«У кілограмі сої міститься протеїну стільки ж, як у 2 кг м’яса чи риби, 4 кг пшениці чи 12 кг молока», - говорить Заслужений економіст України, президент Української асоціації виробників та переробників сої Віктор Тимченко.

– Кількість жителів на планеті стрімко зростає, за прогнозами до 2025 року нас буде вже 9 мільярдів, а що їстимемо? Якраз соя і буде одним із основних продуктів харчування. Коли я був у Японії, то нам щодня до сніданку і на обід на окремій тарілочці подавали 50 г тофу – соєвого сиру. Після аварії на Фукусімі японцям узагалі рекомендовано вживати щодня 120 г соєвого сиру, бо в сої містяться речовини, які захищають організм людини від діабету, серцево-судинних захворювань, мастопатії тощо.

     Збільшення виробництва сої в Україні з 0,12 млн. т у 2001 році до 1,67 млн. т у 2010 році викликане зростанням попиту на культуру в усьому світі. Виробництво бобової збільшили також США, Бразилія, Аргентина, Індія та Канада – найбільші експортери зерна. Така популярність сої пояснюється її харчовою цінністю.

      У цьому виробництві ми не пасемо задніх: Україна за останнє десятиріччя наростила виробництво сої більше, ніж у 9 разів!

      Вріз.  Довідково: Під соєю у світі зайнято 96 млн. гектарів. Її середня врожайність – 24 ц/га. Виробляють сою 75 країн. Україна по валовому виробництву культури посідає 8 місце у світі.

     Економічно вигідно використовувати сою і в тваринництві. Віктор Тимченко розповів, що у європейських країнах за рік свиням згодовують 32 млн. т соєвого шроту (сприяє росту тварин), тоді як у нас - лише 400 тис. тонн. Відповідно, середньостатистичний українець споживає за рік 17,5 кг м’яса свинини, німець – 56 кг, іспанець - 76, датчанин – 81 кілограм!

     Включають сою і в кормовий раціон птахів, риби, молодняка великої рогатої худоби, корів (завдяки цьому більше дають молока). Тому ціни на сою повзуть угору і вже сягнули 4 тис. грн. за тонну. Приблизно стільки ж дають за неї і на Чиказькій товарній біржі. То чому б не збільшувати посіви культури, рентабельність виробництва якої становить 40-45%?

     За даними Віктора Тимченка, вже за кілька років у нас засіватимуть соєю 2,5 млн. га, щоб одержувати 4 млн. т соєвого зерна, без якого неможливо здійснити прорив у тваринництві. Нагадаємо, поки що в Україні під соєю зайнята удвічі менша площа. «Якщо не вийдемо на необхідний рівень її виробництва, то доведеться завозити до мільйона тонн. Відтак ми щорічно втрачатимемо на цьому 600 млн. доларів», - пояснює економіст.

     Надзвичайно цінною вважає сою і перший заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Полтавської ОДА Семен Москаленко, бо ця культура є стабільним джерелом валютних надходжень у бюджет, чудовим азотоакумулюючим попередником під пшеницю і кукурудзу. Невипадково на Полтавщині соя почала своє відродження ще на початку 1990-х. І вже багато років саме Полтавщина засіває соєю найбільші в Україні площі. Зокрема, торік під неї відвели 170 тис. гектарів. Це перша позиція в державі. По валовому виробництву сої область стабільно на другому місці після Херсонщини. Але там її вирощують на поливних землях.

     - Максимальний врожай – 16,5 ц/га - ми отримали позаторік. Це досить непогано. У 2010 році - лише 13,1 ц/га. Валовий збір склав 223 тис. тонн. Це десь майже 14% вирощеного в країні, - підрахував Москаленко. З його слів, полтавські аграрії націлені на збільшення виробництва бобової, і активно її пропагують, бо, як було ним сказано: «…скільки ми не вирощуємо сою, вона ніколи не була в нас збитковою». І таке ставлення до культури в більшості регіонів.

     Тож чи не замінить вона у майбутньому пшеницю, інші «хлібні» зернові культури?

     На думку кандидата сільськогосподарських наук, доцента кафедри селекції Полтавської державної агроакадемії Людмили Білявської, це залежатиме від державної політики. І які будуть поставлені перед виробничниками завдання по обсягам її вирощування.

     - Нещодавно я спілкувалася з представником однієї китайської фірми, - каже пані Людмила, – який вважає: якщо в Україні отримують урожай сої 15 ц/га, то це надзвичайно вигідна експортна позиція. Якщо соя буде високої якості, не модифікована, всю її купить Європа. Бо тільки Польща щорічно закуповує для своїх потреб 1 млн. т сої. А ми виробили її в 2010 році трохи більше цієї кількості. Якщо соя буде гіршої якості, її купить Туреччина. Не відмовиться від неї і Китай, який не так легко нагодувати. Інша справа, що наші виробничники ще не навчилися максимально ефективно використовувати потенціал сортів сої, а це надзвичайно важливо - дотримуватися технологічної дисципліни. Бо потенціал у сої - фантастичний!

     Як зразок для наслідування Людмила Білявська бере США, де валюту заробляють, в основному, на реалізації сої та продуктів із неї, і... «Боїнгів».

     - У цій країні, - продовжила вона, - із сої виробляють більше тисячі видів продукції! А ми що робимо? Просто вивозимо сою, як зерно. Проаналізуйте, скільки та ж Полтавська область вивозить! А можна на місці організувати її переробку, продаючи, приміром, ліки з сої або олію. Це ж які кошти! На жаль, можливості цієї культури в Україні практично не використовуються.

     По-своєму розуміє проблему голова фермерського господарства «Грига», що в Полтавському районі області, Володимир Грига.

     - Соя – рентабельна культура, тож обсяги її виробництва зростатимуть. Я не думаю, що американці, бразильці й аргентинці, які найбільше вирощують сої, нерозумні люди. При дефіциті білка тільки вона може допомогти. У нашому господарстві соєю засіяно 200 гектарів. Маємо полігон, де було випробувано 84 сорти. Тримаємо його, щоб підібрати найефективніші з них для нашої кліматичної зони. І не тільки ми такі розумні.  

     Вважаю, що Полтавщина найближчі 5-6 років не здасть позицій по валовому збору сої, бо саме тут ця справа дуже серйозно розглядається. Регулярно проводяться круглі столи, рослинників навчають, як сіяти сою, як захищати її від шкідників і хвороб. Це роблять різні фірми, а мені і моїм колегам-виробничникам, які сіють сою, не зовсім зрозуміла позиція Уряду з цього питання. Тому й лячно: ану ж виростимо багато її, а влада введе квоти на вивіз? На соєвому ринку мають бути чіткі правила гри. Тоді, переконаний, експортувати сою з України можна буде у найближчі роки.

 

На фото:

Перший заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації Семен Москаленко: «По валовому виробництву сої Полтавську область випереджає тільки Херсонщина. Але ж ми вирощуємо на богарі…»;

 Голова ФГ «Грига», що в Полтавському районі, Володимир Грига: «Соєвий ринок потребує чітких правил гри»;

Селекціонер Людмила Білявська: «Потенціал у сої фантастичний!»;

Заслужений економіст України, президент Української асоціації виробників та переробників сої Віктор Тимченко: «Хлопці, а ви куштували соєвий сир?»

    

                                                                                   Олександр ДОЛИНА

                                                                                   Фото автора





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.