Згідно прогнозів, валовий збір зерна в найближчій перспективі складатиме в Україні 70-80 млн. тонн. І для цього варто максимально використати потенційні можливості сільгоспкультур: вирощувати високопродуктивні сорти і гібриди, впроваджувати нові технології з використанням повного спектра поживних речовин, біодобавок тощо.
Суттєвими факторами для приросту урожаю вирощуваних культур є також забезпечення рослин оптимальною зоною живлення (об’ємом ґрунту і повітря), розміщення поживних речовин по відношенню до насіння, щільність ґрунту в зоні кореневої системи та інше.
Один із найважливіших з указаних показників, які впливають на ріст, розвиток і урожайність агрокультур, є зона їх живлення, тобто форма і об’єм повітряно-ґрунтового простору.
Історично так склалося, що господар землі не має можливості існуючими технічними засобами забезпечити ту зону живлення для рослин, яка є для них необхідною. Забезпечення оптимальної зони живлення можливе при наявності на посівних машинах механізмів регулювання глибини сівби, густоти в рядку і відстані між рядками (регулювання по існуючим трьом осям простору – x, y, z). Однак, одного з трьох указаних механізмів на посівних машинах немає, а саме – регулювання відстані між рядками.
Традиційно при вирощуванні кукурудзи і соняшнику відстань між рядками є 70 см, при вирощуванні буряку – 45 сантиметрів. При цьому зона росту рослини являє собою витягнутий прямокутник з розмірами, наприклад, для кукурудзи від 25х70 см (при вирощуванні на зерно) до 15х70 см (при вирощуванні на зелену масу). Розміри 15 і 25 см – це відстані між рослинами в рядку, а 70 см – відстань між рослинами в суміжних рядках (між рядками). Така форма зони живлення не може бути оптимальною, про що свідчать теоретичні і експериментальні дані вітчизняних і зарубіжних дослідників. Російські вчені Синягін І.І., Чернов Ю.І., Логінов М.А., Семенов А.Н., українські Хоменко М.С., Зирянов В.О., Насонов В.А., Романенко М.Ф. та інші стверджують: оптимальною зоною живлення, особливо для зернових колосових, є квадрат, круг, що сприяє підвищенню урожайності від 10% до 20%. Цей удосконалений агроприйом привабливий ще й тим, що практично не потребує жодних додаткових фінансових, енергетичних і людських затрат.
В ННЦ «ІМЕСГ» протягом 2008-2010 рр. проведені дослідження щодо визначення оптимальної зони живлення кукурудзи для Київського регіону. Кукурудза вирощувалася на зерно і зелену масу, ширина міжрядь змінювалася в діапазоні від 35 см до 90 см ступінчато (35, 45, 55, 70 і 90 см). Одержана біологічна врожайність (вся маса без втрат і без стерні) наведена у таблиці.
Зміна показників урожайності кукурудзи в залежності від ширини міжрядь
Показники |
Міжряддя, см |
||||
35 |
45 |
55 |
70 |
90 |
|
1. Урожайність кукурудзи на зерно, ц/га |
105 |
103 |
97 |
90 |
85 |
− збільшення або зменшення урожаю по відношенню до міжряддя 70 см, ±% |
+17 |
+14 |
+8 |
0 |
-6 |
2. Урожайність кукурудзи на зелену масу, ц/га |
475 |
460 |
425 |
370 |
345 |
− збільшення або зменшення урожаю по відношенню до міжряддя 70 см, ±% |
+28 |
+24 |
+15 |
0 |
-9 |
Дані таблиці свідчать про достовірність попередніх досліджень. Зменшення ширини міжрядь (зменшення більшої сторони прямокутника зони живлення) з 70 см до 45 см веде до суттєвого збільшення врожайності кукурудзи: на зерно на 14%, на зелену масу – на 24%. Подальше зменшення ширини міжрядь з 45 см до 35 см також сприяє підвищенню врожайності, але приріст уже незначний (на 3% і 4% відповідно). Водночас збільшення ширини міжрядь з 70 см до 90 см веде до зменшення врожайності кукурудзи: на зерно на 6%, а на зелену масу – на 9%.
Слід зазначити, що звуження міжрядь до 35 см у виробничих умовах практично неможливе, бо конструктивна ширина посівних секцій просапних сівалок вітчизняного виробництва знаходиться у вказаному інтервалі (32-33 см) і секції практично наштовхуються одна на іншу.
Отже, вирощування кукурудзи із міжряддям 45 см (замість міжряддя 70 см) сприяє збільшенню врожайності кукурудзи: на зерно на 10-15%, а зеленої маси – на 20-25%. Цей перехід не потребує додаткових затрат, адже практично всі просапні сівалки вітчизняного виробництва (наприклад, СУПН–8(12), УПС–8(12) випускаються для роботи з міжряддям 70 або 45 сантиметрів.
Вважаємо за доцільне в господарствах, де вирощується кукурудза, особливо на зелену масу (на корм ВРХ) поряд із традиційним посівом з міжряддям 70 см провести і посів з міжряддям 45 см, щоб кожен господарник особисто міг переконатися у перевагах наведеного методу.
Михайло БІЛОТКАЧ,
кандидат технічних наук, зав. лабораторії ННЦ «ІМЕСГ»
(Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»)