Перестрахування: перспективи розвитку в Україні

17 August, Розділ Рослинництво, переглядів 3 101

«Ситуація в агрострахуванні досі залишається непростою», - вважає заступник керівника Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні» Ірина Гринюк. Чому так і яку роль може зіграти перестрахування для її поліпшення? Спробуємо розібратись.

- Спочатку варто провести паралель між страхуванням та аграрним бізнесом, - каже пані Ірина. - Щоб виростити ту ж пшеницю, необхідно зробити чимало: обрати якісне насіння, добрива, докласти чимало фізичних та інтелектуальних зусиль… А чи можливо виростити її без використання землі, матриці, на якій ґрунтується аграрний бізнес?

Такі ж закони працюють і в страхуванні, де перестрахування є матрицею, без якої система просто не працює.

Бо що таке перестрахування? Аграрій передає частину свого ризику страховику, а той певну частину взятого ризику - перестраховику. Тому аграрій не залишається сам на сам із примхами природи, частина його ризику розподілена в глобальному масштабі, а отже, він захищений значно надійніше. Більше того, страховики взагалі не повинні працювати без перестрахування, бо якщо трапиться масштабний страховий випадок, який охопить велику територію, скажімо, кілька областей, то вони не зможуть виконати своїх зобов’язань перед клієнтами. У таких випадках спрацьовує механізм перестрахування, і аграрій отримує належну йому страхову виплату незалежно від ситуації, в якій опинився його страховик.

Україна розташована в зоні ризикованого землеробства. На нас постійно чатують безсніжні зими, сильні морози, стійкі посухи, проливні дощі та інші погодні катаклізми. І аграрії, і перестрахові компанії враховують всі ці фактори, напрацьовуючи певну модель побудови бізнесу.

До нас приходить сучасне перестрахування, яке пройшло довгий шлях розвитку: перестраховики роками відпрацьовували підходи, які застосовують у країнах, де агрострахуванню та перестрахуванню приділяється велика увага. Насамперед йдеться про США, Канаду, Іспанію. Там уже накопичили сучасний досвід, і тепер готові поділитися ним із нами.

Наша країна увійшла до числа лідерів з експорту зерна і не збирається поступатися цією позицією. Для цього вкрай необхідне якісне агрострахування, яке зцементує успіх аграріїв і без якого, образно кажучи, дім, який вони зводять, у будь-який момент може розвалитися. Всі країни, які роблять ставку на аграрний сектор в економіці, це розуміють і на державному рівні створюють умови для розвитку агрострахування. У нас же цей механізм держпідтримки АПК уже тривалий час буксує.

- Досвід яких країн нам корисний?

- Заслуговує на увагу американський підхід, де страхова компанія не має права відмовити аграрію в страхуванні за субсидованою програмою. При цьому частина такого портфелю може опинитися «недостатньо якісною» або «навіть дуже ризиковою» через поганий профіль самого клієнта. У такому випадку страхова компанія передає високоризиковий портфель договорів із такими клієнтами до спеціального державного фонду з перестрахування. Передається до 85% ризику! Тут вмикаються скоріше соціальні важелі підтримки аграрія з боку держави і його включення до свідомого цілеспрямованого процесу передачі ризиків третій стороні – страховику.

семена, насіння Це стосується високоризикових позицій. За стандартним портфелем теж передбачене обов’язкове державне перестрахування сільськогосподарських ризиків, яке регламентується Стандартним договором про перестрахування. Кожна страхова компанія, яка відповідає встановленим вимогам і допускається до роботи за субсидованою програмою, підписує його з Федеральною корпорацією з агрострахування (FCIC).

У Канаді частину ризиків залишають на утриманні на федеральному рівні, та все ж обов’язково перестраховують частину ризиків на зовнішніх ринках. Іспанія побудувала міцну модель багаторівневого внутрішнього державного перестрахування також з подальшою передачею на зовнішні ринки.

В Україні практикується модель передачі ризиків на внутрішньому ринку. Компаній, які займаються агрострахуванням, небагато, всі один одного знають. Питання прийняття ризику на перестрахування від однієї вітчизняної компанії іншою вирішується на рівні довіри й професіоналізму. Крім того, практично всі великі угоди на слуху. І якщо виникає бажання «швидкого отримання премії», такий ризик передати на перестрахування всередині країни вкрай непросто.

- Побутує думка, що перестрахування, яке здійснюється зарубіжними компаніями, вимиває з вітчизняного ринку гроші...

- Думаю, що такі речі можуть говорити лише ті, хто не дуже добре розуміє суть і призначення перестрахування, основні механізми функціонування страхового ринку. Бо перестраховики насправді є чи не найголовнішими гравцями у процесі страхування. Вони беруть на себе основну частину ризику.

Принциповою відмінністю агрострахового ринку від інших ринків страхування є системність ризику. Це означає, що ризиковий випадок може охопити одразу велику територію. Страхування, як і перестрахування, покликане виступати гарантом розв’язання складних проблем, які спровоковані, в нашому випадку, примхами матінки-природи.

Так, за активно працюючого міжнародного перестрахування якась частина українських грошей може піти за кордон. Але навзамін Україна отримає впевненість у тому, що в разі настання масштабного страхового випадку вона не втратить свою аграрну галузь. А це, погодьтеся, дорого вартує. До того ж для початку необхідно домогтися хоча би мінімального – щоб міжнародне перестрахування в Україні активно запрацювало. А за нинішніх мізерних обсягів перестрахування про вимивання грошей говорити не доводиться.

- Нещодавно в Україні задекларовано намір створити державну агрострахову компанію, яка, окрім іншого, мала б узяти на себе функцію перестрахування.

- Згадаймо Туреччину, Індію, Бразилію, Філіппіни та багато інших країн, які формують різні підходи державного перестрахування у відповідності до потреб ринку і можливостей держави. Її участь через систему перестрахування – це зважена політика підтримки агросектору за безпосередньої участі соціальної складової. Коли держава виступає гарантом виплат, вона демонструє готовність у будь-який момент простягнути руку допомоги своїм громадянам.

Уявіть собі два човна: в одному знаходяться застраховані аграрії, в іншому – незастраховані. Штурманом на першому човні виступає держава, а на другому – природа. Самі розумієте, у кого більше шансів пережити бурю. Слід прагнути того, щоб Україна виступала мудрим штурманом свого агросектору, і саме штурманом, не підміняючи собою вітрило чи весла.

Я не заперечую можливості створення в Україні моделі державного перестраховика. І одночасно не вірю, що це можливо найближчим часом.

- Чи є в Україні стимули, здатні вплинути на процес перестрахування?

- У певному сенсі нам пощастило. Велику допомогу нам надає Міжнародна фінансова корпорація, яка в партнерстві з Канадським агентством з міжнародного розвитку (CIDA) реалізує Проект «Розвиток агрострахування в Україні». В його рамках розробляються стандартизовані агрострахові продукти, які відповідають найпередовішому світовому досвіду і при цьому враховують всі нюанси вітчизняних реалій. Вони призначені для страхування сільгоспкультур, більшість із яких – стратегічні. З 2009 р. на ринку можна страхувати за міжнародними стандартами озиму пшеницю, вже запущені й працюють продукти для страхування озимих (пшениці, жита, тритикале, ячменю та ріпаку), ярових (пшениці та ячменю), а також кукурудзи та соняшнику.

Всі перестрахові компанії, що працюють на ринку України, ознайомлені з цими продуктами, визнали їх та готові охоче брати на перестрахування портфель, сформований за високими стандартами практики агрострахування.

- Створене Агрострахове бюро може посприяти активізації процесів перестрахування в Україні?

- Для них важливі обсяги. Торік Україна зібрала 7-7,5 млн. євро страхових премій. Це вкрай мало. Міжнародні перестраховики поки до нас лише придивляються, розуміючи, яким величезним аграрним потенціалом володіє Україна. Та перестраховик шукає можливість укласти договір з компанією, здатною забезпечити обсяги страхування, що дорівнюють 10 млн. євро. І це мінімальна цифра.

Агрострахове бюро ж формувалося для вирішення багатьох важливих завдань: щоб об’єднати портфелі провідних в Україні страхових компаній, які надають послуги з агрострахування, щоб однією мовою розмовляти з перестраховиками, щоб стандартизувати всі процедури, працювати за одними договорами, за одними тарифними ставками і одночасно – конкурувати в сервісі. І якщо Агрострахове бюро впорається з усіма цими завданнями, то реально посприяє розвитку перестрахування в країні.

Микола ЛУГОВИЙ