Прямий посів на захисті родючості

17 August, Розділ Рослинництво, переглядів 4 441

Система традиційного землеробства, що застосовувалася в Аргентині десятиліттями, призвела до погіршення стану ґрунту, як у біологічному, так і в екологічному аспектах.

Особливо прискорилися процеси вітрової та водної ерозії. Верхній, кількасантиметровий найродючішій шар ґрунту руйнувався від переносу мінеральних часток (мікроелементів) потоками повітря. Через такі ерозійні процеси розорені цілинні землі перетворювалися в непридатні для ведення сільського господарства. А відновлення родючих сантиметрів, навпаки, можливе за довгі тисячі років.

Аграрії Аргентини підрахували: за 40 років оранки через втрату органічних речовин наполовину знизилася родючість ґрунту країни. А ще на кожному гектарі «недорахувалися» 1300 кг азоту, 120 кг фосфору, 80 кг сірки. Це еквівалентне збиткам у $3140 з кожного гектара…

Та значною мірою завдяки запровадженню методики Національного інституту сільськогосподарських технологій (ІНТА), що є державною й централізованою науковою організацією та підпорядкований Міністерству сільського господарства, тваринництва, рибного господарства й продовольства Аргентини, вдалося зупинити негативні тенденції й вивести землеробство країни на екологічно безпечний та ощадний рівень.

За останні 15 років, завдяки запровадженню технологій прямого посіву й здобуткам сучасних біотехнологій, Аргентина майже в 2,5 разів збільшила обсяги виробництва сільгосппродукції. Майже вдвічі зросли й площі посівів. Що прикметно: зростання масштабів культивованих земель у рослинництві не призвело до зменшення обсягів виробництва продуктів тваринництва. Навпаки, значно зросла продуктивність череди.

Землі, які раніше, вважалися непридатними для сільського господарювання, отримували «друге життя» завдяки прямому посіву. А в тих районах, де площі використовувалися для випасу худоби, з’явилася можливість ефективно вирощувати зернові.

Сьогодні внутрішній валовий продукт Республіки Аргентина сягає $222 мільярди. Внесок АПК до ВВП оцінюється рівнем 30%. Ця латиноамериканська країна посідає 1 місце в світі з експорту соєвого борошна, соєвої олії, меду, груш, лимонів. 2 місце - з експорту кукурудзи. 3-є – з експорту сої, 5-те – за пшеницею й 6-те – за яловичиною.

Довідково. Прямий посів – новітня система сталого сільського господарства. Серед її особливостей - уникнення обробки ґрунту, наявність постійного покриву з рослинних решток на поверхні, утримання вуглецю, економія води та істотне зменшення виробничих витрат.

Завдяки прямому посіву ґрунт надійно захищається від ерозії. Кількість сільгоспмашин в експлуатації можна зменшити до 40%, такого ж показника сягає економія паливно-мастильних засобів. Стала прибавка урожаю коливається в межах 25-40% у порівнянні з традиційною обробкою ґрунту.

Система прямого посіву, поширена в Аргентині, на відміну від інших методик передбачає не просто висівання насіння на поверхню ґрунту з рештками рослинного покриву, але також доповнюється двома новітніми ключовими складовими. Це - сівозміна сільгоспкультур та удобрення ґрунту. Справа в тім, що чередування рослин, що мають різні кореневі системи, сприятливо впливає на відновлення структури й фауни ґрунту, а також його біологічній активності. А завдяки таким процесам ефективніше використовується волога та зменшуються її втрати від просочування й випаровування.

Так, застосування прямого посіву в Аргентині надає змогу щороку накопичувати вологу в ґрунті в обсязі 100 мм, що дозволяє на 1,7 т/га більше збирати кукурудзи, на 1,4 т більше сорго й на 0,8 т прибавити в пшениці.

В Україні сьогодні активно дискутується питання перейняття аргентинського досвіду в землеробстві. Зокрема, чимало уваги технологіям мінімального та нульового обробітку приділяється в Українському науково-дослідному інституті прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого. На дослідних полях цієї установи можна наочно ознайомитися з деякими нюансами прямого посіву. Та аргентинські науковці й практики, а також їхні українські колеги підкреслюють: задля успішного запровадження даної технології не обійтися без спеціальних сільськогосподарських машин і обладнання.

До речі, Аргентина не пасе задніх і в аграрному машинобудуванні. З конвеєрів підприємств цієї країни щороку сходять сучасні сільгоспмашини на суму понад $850 мільйонів. Завдяки аргентинським агрегатам прямий посів став успішним і популярним в 32 країнах світу.

Саме про технічні нюанси «нульової» технології ми розповімо вам наступного разу.

Василь ШАЛЕНКО