В рамках виконання галузевої програми «Соя України 2008-2015» у Тавричанці (Херсонщина) відбулася науково-практична конференція «Економіка виробництва сої та інших сільгоспкультур в післяукісних та пожнивних посівах». На форум, ініційований Мінагропродом та Національною академією аграрних наук, було запрошено чимало керівників і чиновників. А науковий супровід забезпечили фахівці Інституту зрошуваного землеробства й Інституту кормів НААН за безпосередньою участю Української асоціації виробників і переробників сої.
Місцем проведення конференції обрана «академія під відкритим небом» (за влучним висловом доктора біологічних наук професора В'ячеслава Січкаря) - Асканійська дослідна станція і ДП ДГ «Асканійське», які очолює Герой України Віра Найдьонова. Саме в «Асканійському» на 1600 га вирощують сою в різних варіаціях - як основну і пожнивну та поукісну культуру, а на дослідних ділянках випробовують 52 сорти вітчизняної селекції.
Заступник голови облдержадміністрації Михайло Мельник у вітальному слові підкреслив, що господарство є одним із найкращих в Україні, а його керівник - справжня скарбниця знань і енергії.
- Херсонщина, яка колись збирала по 3 млн. т зерна, знову упевнено наближається до цієї позначки, а орієнтиром на перспективу є рубіж - 6-7 млн. т, - зазначив М. Мельник. - Це цілком реальна мета, якщо брати до уваги останні наукові досягнення і працелюбність та досвід херсонських хліборобів. Окрім того, область є найпотужнішим регіоном в овочівництві, має здобутки, якими може по праву пишатися, та досвід, навчатися якому до нас тепер приїздять аграрії всієї Європи.
На цьому й не тільки акцентувала увагу і Віра Найдьонова:
- Щоразу, показуючи наше підприємство, хочу змінити маршрут, але він неодмінно пролягає через наші тваринницькі ферми. Мені дуже боляче, що в нашій країні геть занедбано тваринництво. А воно ж для нас - джерело органічних добрив: щороку ми вносимо на поля 60 тис. т перегною. Оскільки є тваринництво, ведемо й кормозаготівлі. Маємо 90 ділянок без зрошення, де здійснюємо апробацію трав для нашого посушливого регіону. Зокрема, добрі результати - три укоси по 200 ц/га дає гібрид суданського сорго. Ще й зараз стоїть зелена отава. Гадаю, і цей наш досвід вартий впровадження.
Щодо сої, то для «Асканійського» це один із шляхів поліпшення фінансового становища і водночас - спосіб збагачення ґрунту азотом. «Я рада, що відновив роботу Інститут зрошуваного землеробства, - каже Віра Опанасівна, - Асканійська дослідна станція є його відділенням і займається впровадженням наукових розробок і сортовипробуванням. Це важка, рутинна, але важлива й потрібна робота. Пишаюся тим, що більшість соєвих полів в Україні засівається саме нашим насінням. Якими би гарними не були зарубіжні сорти, наші вітчизняні - не гірші.
За 30 км у полях учасники наради на власні очі пересвідчилися: в «Асканійському» є чому повчитися. Завідуючий лабораторією насінництва і маркетингу дослідної станції Віктор Найдьонов і головний агроном підприємства Віктор Нижеголенко детально коментували краєвиди: з травня тут не випало жодного дощу, але старі «Фрегати» і нові (й дуже економні) «Зімматіки» забезпечують спраглим полям зелені барви; єдиний в області племінний завод й унікальне стадо м’ясної породи, яке «Асканійське» придбало і тим самим врятувало від знищення; гноєсховище, де вантажать перегній, завдяки якому рівень гумусу на полях не знизився і навіть зріс; ділянки гібридизації соняшнику, де післяжнивні рештки під час дискування подрібнюються новітньою технікою; поля кукурудзи сорту Сиваш, яку потужні «Джон Діри» скосять за лічені дні; 20 га пожнивної гречки...
Не обминули увагою й поля пожнивної кукурудзи на силос, посіяної після ячменю: днями вже скосять. Правда, отримають з гектара не по 600, а по 300 ц зеленої маси, зате матимуть економічний ефект від зменшення витрат води на її зрошення.
Поряд - на ділянці гібридизації соняшнику сорту Ясон - вже почалася косовиця. «Кейс» устаткований новою імпортною жаткою (коштує чимало). Витрати на її придбання окупилися за рік завдяки різкому зменшенню втрат зерна.
Перша зупинка - поміж двох полів: праворуч - дозріває соя сорту Монада Інституту кормів, праворуч - зеленіє пожнивна Діона Херсонського інституту зрошуваного землеробства.
- Соя - не лише економічно вигідна культура, а й корисна для землі бульбочковими бактеріями. Кращого способу підвищення родючості землі немає, тому раджу застосовувати його якомога ширше, - рекомендувала гостям В. Найдьонова.
Наступна зупинка - випробувальні ділянки сої. Ситуацію на них прокоментував завідувач лабораторією сої Інституту зрошуваного землеробства Віктор Клубук.
- Соя - серйозна альтернатива соняшнику, і для цього є всі умови - сорти, сприятливий клімат, технології вирощування і переробки, - підкреслив, відкриваючи пленарну частину семінару, Михайло Мельник. - Економічні вигоди незаперечні: 87% рентабельності, 5 тис. грн. прибутку з гектара плюс збагачення ґрунту азотом.
Його підтримав начальник відділу зернових і технічних культур Департаменту землеробства Мінагропроду Леонід Сухомлин, звернувши увагу на поєднання двох галузей - тваринництва і землеробства, для яких сполучною ланкою стала соя.
Президент Української асоціації виробників і переробників сої Віктор Тимченко зазначив, що «нинішня нарада є продовженням тієї, що відбулася у березні: тепер настала черга оцінити отримані результати, а вони - вражають. Тому Інститут зрошуваного землеробства буде головним з упровадження технологій на поливних землях, а Херсонщина - базовою областю для впровадження досвіду вирощування поукісних культур». Він також звернув увагу на інший аспект проблеми: Україна посідає восьме місце у світі з виробництва сої. На неї, як джерело рослинного білку, є величезний попит. Але в Україні вона украй незадовільно використовується у кормовиробництві, хоча це кращий спосіб зниження собівартості м'ясної продукції і основа ефективного розвитку тваринницької галузі. А пожнивні посіви сої - це резерв для збільшення її виробництва в усіх областях країни.
Його підтримала заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку і продовольства Херсонської ОДА Надія Ланкіна. Вона повідомила, що Херсонщина має всі можливості для планомірного збільшення площ посівів сої та обсягів її виробництва: в 2015 році на 117 тис. га заплановано виростити 350 тис. т сої, що в свою чергу сприятиме відродженню тваринництва.
Директор Інституту зрошуваного землеробства Раїса Вожегова нагадала, що сівозміни можуть збільшити родючість ґрунту на 20%. В них тільки слід визначити місце пожнивним культурам і, зокрема, сої. Вона повинна зайняти до 25% посівних площ і забезпечити отримання з гектара 3,5 тис. грн. товарної продукції.
«Батько» сої в Україні, завідувач лабораторії Інституту кормів, доктор с.-г. наук, професор, академік НААН України Анатолій Бабич віддав належне роботі тавричанців: це до них перемістився центр наукової системи землеробства, яка здатна забезпечити збільшення виробництва зерна і сої у 2-3 рази. І подарував В. Найдьоновій свою нову, щойно видану книгу з питань виробництва сої. А ще зазначив, що соєвий пояс України (4 млн. га) здатен економіці країни дати 28 млрд. грн., і поділився рекомендаціями з вирощування цінної бобової культури.
Говорили на конференції про резерви та економічну ефективність соєвиробництва на зрошуваних землях, про добір сортів для повторних посівів, про сорти сої та їх придатність для вирощування в післяукісні та післяжнивні строки на зрошенні, про агроекологічне обґрунтування використання сортових ресурсів сої тощо.
А от практичним досвідом вирощування сої поділився гендиректор СТОВ «Таврійська перспектива» Володимир Єрмоленко. Він має намір і далі збільшувати пожнивні посіви, бо за ними - велике майбутнє. А пожнивним посівам сої взагалі немає альтернативи на поливних землях. Саме таким чином його підприємству вдалося за два останні роки зібрати три врожаї і втримати його економіку. Тож треба працювати тільки так, як вчить наука, зазначив аграрій і висловив вдячність Асоціації виробників і переробників сої, членом якої він є.
Насамкінець Віра Найдьонова побажала всім успіхів, запевнивши, що тавричани виправдають сподівання, які покладають на них НААН України і всі українські аграрії.