Олексій Картавий, нинішній директор агрофірми, народився у сусідньому, Роменському районі Сумщини. Та ось уже 25 років керує «Мрією», лани й і господарство якої розташовані в селах Жовтневе (центральна садиба) і Капітанівка Конотопського району.
Пригадує, коли прийшов сюди працювати, це був звичайнісінький колгосп. До того ж, неперспективний. Наприклад, від кожної корови ледь отримували 2 тис. кг молока на рік.
Щоби довести, що навіть віддалені села повинні мати майбутнє, Олексій Олексійович разом із односельцями здолав непростий шлях реформування. Був у Жовтневому і колгосп, і асоціація пайовиків, і ТОВ, і ЗАТ. Два роки тому «Агрофірма «Мрія» стала приватним акціонерним товариством, а основним своїм напрямком селяни остаточно обрали м’ясне скотарство. Отже, пошуки форми і напрямків ефективного господарювання виправдали себе.
Довідково. «Агрофірма «Мрія» господарює на 2113 гектарах. Площа сільгоспугідь – 2113 га, з них рілля – 1900 га, сіножать – 213 гектар.
Як усе було
У далеких 1990-х з Білорусії Картавий завозить у господарство 17 голів ВРХ породи лімузин і 12 - менанжу. А ще лімузини канадської і французької селекцій, яких у господарстві нині 220, мають високу енергію росту (до 1000-1200 г приросту живої маси за добу) і високий забійний вихід м’яса (62-70%), а тому економічно вигідні в утриманні.
- Пригадую, тоді мене сильно захопила менанжу, - посміхається Олексій Олексійович. – В СРСР були всього 2 племферми цих ВРХ. Корова важила 1200 кг, теля при народженні мало вагу 50 кілограмів! Але саме через такий крупний плід корова не могла сама отелитися, у нас виникли проблеми. Довелося менанжу позбутися. Тож остаточним в утримуванні став лімузин. Свій вибір пояснює просто: тварини цієї породи характеризуються легкими отелами, добрим здоров’ям, гарно випасаються з ранньої весни до пізньої осені як на культурних, так і природних луках І ми жодного разу про це не пошкодували.
До речі, коли Картавий очолив господарство, тут доглядали ВРХ української червоно-рябої породи. Як справжній господар, Олексій Олексійович не тільки залишив цих тварин, а й голштинізував. І з 2001-го «Агрофірма «Мрія» отримала статус племрепродуктора із розведення лімузинської породи французької та канадської селекцій (м’ясний напрямок) і симентальської комбінованої породи австрійської селекції (молочний напрямок). І до Картавого на Сумщину потягнулись колеги і за досвідом, і за класними тваринами. Так угодовані сумчанки-лімузинки і сименталки потрапили у господарства Одеської, Львівської, Київської, Чернігівської та інших областей і АР Крим.
Довідково. У ПрАТ «Агрофірма «Мрія» на 1 жовтня утримують 874 голови ВРХ, у т.ч. корів – 412 і чистопородного маточного поголів’я лімузинів – 80 голів і 95 голів симентальської чистопородної австрійської селекції . Свиней мають 800 голів, в т.ч. – 60 основних свиноматок.
Що не кажіть, а у перші часи перебудови більшість господарників не бажали займатися тваринництвом. Тим паче, найскладнішими його напрямками – виробництвом молока і м’яса. В Жовтневому розсудили інакше. Важко, з труднощами, але створили культурні пасовища й щороку висівають на них багаторічні трави, люцерну, пасовищний райграс, суданку. Остання стала просто знахідкою і рятувальним колом для тваринництва, бо аж до перших заморозків на ній випасають худобу. Зрозуміло, відреконструювали всі корівники, обладнали їх молокопроводами. Мають спеціальне обладнання, щоб спостерігати за здоров’ям корів і при потребі вчасно їх лікувати чи вибраковувати. Свиноферму пристосували до технології, яку запозичили у поляків - це однофазне вирощування свиней з ямним утримуванням.
Щороку худобі заготовлюють тут 4 тис. т кукурузного силосу, 2,3 тис. т сінажу, 750 т соломи і 200 т сіна. І хоча сезон заготівлі кормів активно триває, нині в агрофірмі мають запас кормів на 1,5 роки.
Цього року в «Мрії» наважились на нову технологію заготівлі качанистої на зерно. Кукурудзу не сушать, на що, як відомо, витрачається левова частка грошей, а подрібнюють й укладають у спеціальні мішки. Силактин, що його додають у подрібнене зерно, сприяє розмноженню кисло-молочних бактерій, а ті, в свою чергу, пригнічують ріст грибкових, гнилісних та інших видів бактерій. Відтепер кілька 60-метрових рулонів дозволять зберігати просто неба 500 т високоякісного поживного корму. І кожна молочна чи м’ясна тварина отримуватиме щодня тільки кукурудзяного корму по 4 кілограми.
Довідково. ПрАТ «Агрофірма «Мрія» нині має для реалізації 35 племінних телиць,15 бугайців і 10 нетелів лімузинської та симентальської порід.
- Ми би могли й кращих результатів досягти і стадо збільшити, - зізнається Олексій Картавий. – Але питання реалізації племінних тварин остаточно не вирішене державою. Ще кілька років тому господарства могли отримувати з держбюджету дотації (компенсації) на купівлю/продаж племінних телиць. Сьогодні ця програма не працює, а отже, практично немає реалізації такої худоби. М’ясопереробні заводи платять гроші не за якість м’яса, а за його кількість - теж проблема... Все це дуже стримує розвиток. А вирішивши ці проблеми, можна думати про відродження скотарства на рівні цілої держави.
Втім, як мовиться, всі труднощі тимчасові. Особливо, коли навчишся долати їх самотужки. Тож Олексій Картавий – енергійний, сучасний, виважений керівник – і надалі більше покладається на себе, на працівників агрофірми, на партнерів і однодумців. Бо як би не складались обставини, завдання селян – годувати людей – ще ніхто не відміняв.
Наталія ЛЮПИН