Умови попередження втрати врожаю озимих і ранніх ярових сільськогосподарських культур

22 April, Розділ Рослинництво, переглядів 7 291

Зимовий період 2019-2020 рр. був найтеплішим від кліматичної норми як в цілому в Україні, так і на Півдні за весь період метеорологічних спостережень Лише у третій декаді листопада та на початку грудня метеорологічні умови нагадували зиму і температури були близькими до кліматичної норми. В інші календарні періоди спостерігалися позитивні аномальні температури повітря. Метеорологічна зима на Півдні так і не настала. Тут впродовж зимового сезону утримувався аномально теплий температурний режим із середньою температурою 2,0-3,4 °С тепла, що на 3,8-4,7 °С вище кліматичної норми. Спостерігалося лише шість зимових днів, коли максимальна температура повітря була з від’ємними позначками. По м. Херсон середня температура повітря за зимовий період 2019-2020 рр. склала 2,6° тепла, що на 4,2° вище кліматичної норми.

За таких погодних умов в найбільш тепли дні озимі культури поновлювали свою вегетацію, однак для настання повної вегетації ефективного тепла не вистачало. Вегетація озимих сільскогосподарських культур настала 24-26 лютого, що на 13-15 днів раніше середніх багаторічних даних. У наслідок аномальної температури повітря першої половини березня (середньодобова температура повітря була на 10-13 °С вище середньобагаторічних значень) відбулося прискорення ростових процесів озимих культур, особливо посівів по парах і на зрошенні та сортів з інтенсивним типом розвитку, у яких фаза «виходу рослин у трубку» настала 19-26 березня, що на два-три тижні раніше звичайних строків.
Зниження температури повітря до мінус 7-8 °С, яке спостерігалося на території Херсонської області 16-17 березня, до мінус 3-4 °С − 24-25 березня та до мінус 4-5 °С − 30-31 березня і 1-2 квітня, завдало найбільшої шкоди посівам з надмірно розвиненими рослинами. Ушкодження зазнали генеративні органи рослин (конус росту, колоскові бугорки), що однозначно призведе до низької їх продуктивності або повної загибелі. Такі посіви у подальшому можуть дати бокові пагони, але вони, у більшості випадків, не сформують продуктивних генеративних органів, а лише вегетативну масу. Уразі загибелі колосоносних пагонів у 60% і більше рослин, посіви слід перевести у кормову групу і скосити на сіно, або пересіяти пізніми ярими культурами. З метою визначення стану рослин та оперативного проведення необхідних заходів такі посіви потребують постійного моніторингу.
Інші посіви озимих та ранніх ярих культур, які відповідно знаходились у фазах «кущення» і «1-3 листків», також зазнали пошкодження заморозками. На більшості площ рослини життєздатні і, внаслідок процесу регенерації, вони відновлюють свої ростові процеси, однак їх продуктивність значно знизиться. Необхідно також відмітити, що аномальний температурний режим зимового періоду створив комфортні умови для шкідників і хвороби сільськогосподарських культур.

Нащо слід звернути увагу?
По-перше, оскільки пошкодженні заморозками рослини більш схильні до ураження грибними й іншими хворобами та ушкодження шкідниками, то слід негайно провести відповідний захист їх дозволенними хімічними засобами згідно регламенту застосування. Уже зараз на посівах пшениці озимої спостерігається поширення таких хвороб як серторіоз, піренофороз, фузаріоз, іржа; а на ячменю озимому – гельиінтоспоріоз, ринхоспоріоз та інші. Необхідно орієнтуватись на дворазове застосування різних фунгіцидів, але лише у тому випадку, якщо у подальшому (у травні) будуть сприятливі погодні умови з опадами. Для зниження шкодочиності сисних комах, клопів і вогнівок разом із захистом проти хвороб, слід застосовувати інсектициди.
По-друге, на фоні підвищеного температурного режиму спостерігалась гостра нестача вологи. Сума опадів за календарну зиму 2019-2020 рр. по області склала 91-114 мм (92-109% сезонної норми). У порівнянні з минулорічною зимою це майже на 50-55 мм менше, і лише тільки на південному заході області кількість опадів була на рівні минулого року. Через відсутність ефективних опадів у березні, випало лише 3-15 мм або 13-59% місячної норми, запаси продуктивної вологи в ґрунті не поповнювались, а, навпаки, інтенсивно втрачались. Зараз запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою у метровому шарі ґрунту у центральних і східних районах Херсонської області оцінюються як дуже низькі – 31-35 мм, південних і південно-західних районах як незадовільні і недостатні – 69-86 мм, і лише у північних районах зволоження ґрунту є задовільним – 93-128 мм. На переважній частині території Херсонської області волога зосереджена у верхньому 50-70 см шарі ґрунту.
Враховуючи втрати вологи на випаровування, а також на використання рослинами озимих культур, які швидко накопичують біомасу, запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту продовжують зменшуватись, що може призвести до повітряної та ґрунтової посух.
Якщо у квітні та травні на півдні України не випаде достатня кількість ефективних опадів, то під загрозою буде виконання запланованих урожаїв зернових культур.
Консультаційні послуги та рекомендації щодо догляду за посівами озимих і ранніх ярих та сівби пізніх культур на зрошуваних та неполивних землях в агрометеорологічних умовах, що складаються у цьому році, можуть надати вчені Інституту зрошуваного землеробства НААН України. В інституті є акредитована лабораторія аналітичних досліджень, яка надаються послуги з визначення агрохімічного аналізу ґрунту, аналізу ґрунту на вміст мікроорганізмів, технологічний аналіз зерна, біохімічний склад сільськогосподарської продукції.
Вожегова Р.А., директор Інституту, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, Заслужений діяч науки і техніки України, Заєць С.О., кандидат с.-г. наук, завідувач відділу рослинництва та неполивного землеробства ІЗЗ НААН
Інститут зрошуваного землеробства
Національної академії аграрних наук України
сел. Наддніпрянське
м. Херсон