Аграрний тиждень. Україна
» » Майбутнє лісосмуг: горіхоплідні насадження, медоноси і лікарські трави
» » Майбутнє лісосмуг: горіхоплідні насадження, медоноси і лікарські трави

    Майбутнє лісосмуг: горіхоплідні насадження, медоноси і лікарські трави



           Знищенню полезахисних лісосмуг – ні! Відновлюй, зберігай та ефективно управляй! Під таким гаслом 23 липня в с. Тавричанка Каховського району Херсонщини, під егідою Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) ООН і за підтримки ДП “ДГ “Асканійське” та Асканійської ДСДС Інституту зрошуваного землеробства НААН відбувся практичний семінар. Його повели на базі Тавричанської об’єднаної територіальної громади (ОТГ) в рамках навчальної програми ФАО “Створення, реконструкція та управління полезахисними лісовими смугами”. Вона створена за проєктом “Інтегроване управління природними ресурсами на деградованих ландшафтах лісостепової та степової зон України”, який фінансується Глобальним екологічним фондом (ГЕФ). 
           Тренінг мав назву “Роль сільських жінок у популяризації екосистемних послуг”. Захід, як на нашу думку, дуже важливий для Херсонщини, адже в області розташована найбільша в Європі Олешківська пустеля. 
           На тренінг завітали представники ФАО, Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА, очільники сільгосппідприємств регіону, представники Тавричанської ОТГ, місцеві депутати та їх помічники, працівники науково-дослідних установ регіону та представники засобів масової інформації.
           Питання відтворення й збереження полезахисних лісосмуг, поряд із відновленням і розширенням площ зрошення, для Херсонщини – вкрай актуальне, адже область є зоною ризикованого землеробства. З кожним роком ми все більше відчуваємо наслідки глобальної та регіональної зміни клімату, збільшується випаровуваність і зростає дефіцит вологозабезпечення. 
           Винятком став хіба що поточний рік. Прикладами проявів зміни клімату є пилові бурі, посухи, суховії, зливи, град. Окрім того, великої шкоди навколишньому середовищу наносять підпали трави, стерні зернових культур і лісу. Особливо гостро проблема постала в районах з переважанням піщаних ґрунтів, які швидко пересихають і видуваються вітрами, переносячи верхній шар на десятки й сотні кілометрів.
           Крім запобігання ерозії ґрунтів, лісосмуги також покращують мікроклімат, затримують вітри, сніг, зберігають вологу та родючість ґрунту. На полях, захищених лісосмугами, за даними численних наукових досліджень, швидкість вітру знижується на 20-30%, вологість повітря збільшується на 3-5%, удвічі знижується непродуктивне випаровування вологи, а врожайність зернових культур підвищується на 5-7 ц/га. Лісосмуги є оселею й прихистком для птахів, які винищують шкідливих комах і гризунів, а також диких бджіл, які є гарними запилювачами багатьох сільськогосподарських культур.

           Починаючи з 1960 року, площа лісів в Україні поступово збільшувалася завдяки створенню лісових насаджень у мало лісистих областях півдня країни. Проте, з кінця ХХ–початку ХХІ ст. аж до 2019 року цьому питанню не приділялась належна увага, в основному, через відсутність власника і справжнього господаря лісосмуг. Тому більшість з них вирубані, спалені через підпали трави, стали місцями сміттєзвалищ тощо.
           В ДП “ДГ “Асканійське” лісосмуги, або ж по-новомодному “зелені екологічні каркаси”, займають майже 100 га, 65% з них - у доброму стані. Основні проблеми, з якими стикається громада: несанкціоноване вирубування та шкідники деревини.
           Лісові та інші функціональні насадження мають важливе господарське, санітарне, рекреаційне та естетичне значення. Тому їх створення й реконструкція вкрай необхідні для південного регіону. Втім, висаджувати дерева і чагарники треба надзвичайно відповідально.
           Виростити дерева значно складніше, ніж просто їх посадити. Більшість дерев і чагарників у несприятливих лісорослинних умовах Херсонської області в молодому стані дуже вразливі. Вони потребують тривалого поливу та догляду, особливо в перші рік-два свого життя. Неправильно планувати просто посадки. До цього процесу потрібно підходити далекоглядно, розраховуючи, що результати цієї діяльності – на багато років. 
           Здійсненню насаджень повинна передувати тривала підготовча робота. Необхідно підготувати точні дані про розміри та розташування ділянки, її ґрунт, характеристику лісорослинних умов, скласти перелік видів основних і допоміжних рослин, детальну характеристику способу посадки кожного конкретного виду. Проєкт має містити картографію розміщення рослин на ділянці, документальну фіксацію посадки, план догляду за насадженнями в майбутньому тощо.
           Під час тренінгу учасники виїхали на поля Тавричанської ОТГ для огляду полезахисної лісосмуги, що була посаджена в 2013 році. В даному масиві висаджена акація (Acacia) та гледичія звичайна (Gleditsia triacanthos) в 3 ряди. Ви запитаєте: чому саме ці види дерев? Все просто: вони посухостійкі та добре почуваються в умовах півдня України. А ще акація є гарним медоносом, що вкрай приваблює місцевих пасічників. Інтенсивний догляд за насадженнями проводився протягом трьох років, поки коренева система не зміцніла та проникла в більш глибокі горизонти. В перший рік поливи здійснювали майже кожного тижня, а в наступні роки – за необхідністю. Також проводили дискування міжрядь.
           На пленарній частині тренінгу Польової школи фермера були заслухані доповіді. Так Наталія Висоцька, експертка ФАО, заступниця директора з наукових питань Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького (УкрНДІЛГА), кандидат с.-г. наук розповіла про можливості для розвитку лідерського потенціалу жінок в об’єднаних територіальних громадах, популяризацію ґрунто- та ресурсозберігаючих технологій створення й відновлення лісосмуг, а також просування екосистемних послуг у сільському господарстві.
           Про досвід відтворення і підтримку належного стану полезахисних лісосмуг на прикладі ДП “ДГ “Асканійське” та ТОВ “Агробізнес” Каховського району, Херсонської області присутнім повідомила Оксана Кравченко, завідувачка відділу комунальної власності та земельних відносин, житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою, містобудування та архітектури Тавричанської ОТГ.
           
           На ролі жінки в політиці, суспільстві, агрономії та популяризації екосистемних послуг, перешкоди та переваги жіночого лідерства акцентувала увагу Віра Коновалова, заступниця директора Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН, депутатка Тавричанської ОТГ, керівниця центру “Жіноча ініціатива”, кандидат с.-г. наук. 
           Загалом захід видався продуктивним, цікавим і корисним. У ході діалогу учасники тренінгу озвучили основні принципи створення полезахисних лісових смуг на зрошуваних і не зрошуваних, засолених землях, обґрунтували систему санітарно-оздоровчих заходів і можливість отримання економічного прибутку при висаджуванні лісосмуг, наприклад, з  горіхоплідних насаджень, медоносів чи лікарських трав. Були сплановані подальші кроки співпраці органів самоврядування з місцевими сільгоспвиробниками для розробки плану висаджування горіхоплідних на території Тавричанської ОТГ. По завершенню роботи заходу кожен учасник отримав сертифікат, що стало приємним бонусом важливої події.

           Нині фахівці Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглядають можливість запровадження компенсації для бюджетів громад: гроші будуть спрямовані на витрати з відновлення лісосмуг на землях сільськогосподарського призначення в наступному році. Це неодмінно сприятиме розширенню й відновленню як полезахисних лісосмуг, так і лісових насаджень у цілому.
           Ну а поки маємо надію, що розглянуті питання будуть конструктивно вирішуватись як на місцевому, так і державному рівнях.


    Раїса Вожегова, академік НААН, директорка Інститут зрошуваного землеробства НААН; Віра Коновалова, кандидат с.-г. наук, заступниця директора з наукової роботи Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН; Олександр Димов, кандидат с.-г. наук, провідний науковий співробітник Інституту зрошуваного землеробства НААН





    Схожі новини
  • ФАО проведе Школу фермера щодо створення полезахисних лісових смуг
  • Польова школа фермера запрошує до Пустоварівки
  • Школа фермера: No-till на зрошуваних землях
  • ФАО відкриває в Україні Польову школу фермера
  • OОН допоможе фермерам зупинити деградацію земель в Україні

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Майбутнє лісосмуг: горіхоплідні насадження, медоноси і лікарські трави



       Знищенню полезахисних лісосмуг – ні! Відновлюй, зберігай та ефективно управляй! Під таким гаслом 23 липня в с. Тавричанка Каховського району Херсонщини, під егідою Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) ООН і за підтримки ДП “ДГ “Асканійське” та Асканійської ДСДС Інституту зрошуваного землеробства НААН відбувся практичний семінар. Його повели на базі Тавричанської об’єднаної територіальної громади (ОТГ) в рамках навчальної програми ФАО “Створення, реконструкція та управління полезахисними лісовими смугами”. Вона створена за проєктом “Інтегроване управління природними ресурсами на деградованих ландшафтах лісостепової та степової зон України”, який фінансується Глобальним екологічним фондом (ГЕФ). 
       Тренінг мав назву “Роль сільських жінок у популяризації екосистемних послуг”. Захід, як на нашу думку, дуже важливий для Херсонщини, адже в області розташована найбільша в Європі Олешківська пустеля. 
       На тренінг завітали представники ФАО, Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА, очільники сільгосппідприємств регіону, представники Тавричанської ОТГ, місцеві депутати та їх помічники, працівники науково-дослідних установ регіону та представники засобів масової інформації.
       Питання відтворення й збереження полезахисних лісосмуг, поряд із відновленням і розширенням площ зрошення, для Херсонщини – вкрай актуальне, адже область є зоною ризикованого землеробства. З кожним роком ми все більше відчуваємо наслідки глобальної та регіональної зміни клімату, збільшується випаровуваність і зростає дефіцит вологозабезпечення. 
       Винятком став хіба що поточний рік. Прикладами проявів зміни клімату є пилові бурі, посухи, суховії, зливи, град. Окрім того, великої шкоди навколишньому середовищу наносять підпали трави, стерні зернових культур і лісу. Особливо гостро проблема постала в районах з переважанням піщаних ґрунтів, які швидко пересихають і видуваються вітрами, переносячи верхній шар на десятки й сотні кілометрів.
       Крім запобігання ерозії ґрунтів, лісосмуги також покращують мікроклімат, затримують вітри, сніг, зберігають вологу та родючість ґрунту. На полях, захищених лісосмугами, за даними численних наукових досліджень, швидкість вітру знижується на 20-30%, вологість повітря збільшується на 3-5%, удвічі знижується непродуктивне випаровування вологи, а врожайність зернових культур підвищується на 5-7 ц/га. Лісосмуги є оселею й прихистком для птахів, які винищують шкідливих комах і гризунів, а також диких бджіл, які є гарними запилювачами багатьох сільськогосподарських культур.

       Починаючи з 1960 року, площа лісів в Україні поступово збільшувалася завдяки створенню лісових насаджень у мало лісистих областях півдня країни. Проте, з кінця ХХ–початку ХХІ ст. аж до 2019 року цьому питанню не приділялась належна увага, в основному, через відсутність власника і справжнього господаря лісосмуг. Тому більшість з них вирубані, спалені через підпали трави, стали місцями сміттєзвалищ тощо.
       В ДП “ДГ “Асканійське” лісосмуги, або ж по-новомодному “зелені екологічні каркаси”, займають майже 100 га, 65% з них - у доброму стані. Основні проблеми, з якими стикається громада: несанкціоноване вирубування та шкідники деревини.
       Лісові та інші функціональні насадження мають важливе господарське, санітарне, рекреаційне та естетичне значення. Тому їх створення й реконструкція вкрай необхідні для південного регіону. Втім, висаджувати дерева і чагарники треба надзвичайно відповідально.
       Виростити дерева значно складніше, ніж просто їх посадити. Більшість дерев і чагарників у несприятливих лісорослинних умовах Херсонської області в молодому стані дуже вразливі. Вони потребують тривалого поливу та догляду, особливо в перші рік-два свого життя. Неправильно планувати просто посадки. До цього процесу потрібно підходити далекоглядно, розраховуючи, що результати цієї діяльності – на багато років. 
       Здійсненню насаджень повинна передувати тривала підготовча робота. Необхідно підготувати точні дані про розміри та розташування ділянки, її ґрунт, характеристику лісорослинних умов, скласти перелік видів основних і допоміжних рослин, детальну характеристику способу посадки кожного конкретного виду. Проєкт має містити картографію розміщення рослин на ділянці, документальну фіксацію посадки, план догляду за насадженнями в майбутньому тощо.
       Під час тренінгу учасники виїхали на поля Тавричанської ОТГ для огляду полезахисної лісосмуги, що була посаджена в 2013 році. В даному масиві висаджена акація (Acacia) та гледичія звичайна (Gleditsia triacanthos) в 3 ряди. Ви запитаєте: чому саме ці види дерев? Все просто: вони посухостійкі та добре почуваються в умовах півдня України. А ще акація є гарним медоносом, що вкрай приваблює місцевих пасічників. Інтенсивний догляд за насадженнями проводився протягом трьох років, поки коренева система не зміцніла та проникла в більш глибокі горизонти. В перший рік поливи здійснювали майже кожного тижня, а в наступні роки – за необхідністю. Також проводили дискування міжрядь.
       На пленарній частині тренінгу Польової школи фермера були заслухані доповіді. Так Наталія Висоцька, експертка ФАО, заступниця директора з наукових питань Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького (УкрНДІЛГА), кандидат с.-г. наук розповіла про можливості для розвитку лідерського потенціалу жінок в об’єднаних територіальних громадах, популяризацію ґрунто- та ресурсозберігаючих технологій створення й відновлення лісосмуг, а також просування екосистемних послуг у сільському господарстві.
       Про досвід відтворення і підтримку належного стану полезахисних лісосмуг на прикладі ДП “ДГ “Асканійське” та ТОВ “Агробізнес” Каховського району, Херсонської області присутнім повідомила Оксана Кравченко, завідувачка відділу комунальної власності та земельних відносин, житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою, містобудування та архітектури Тавричанської ОТГ.
       
       На ролі жінки в політиці, суспільстві, агрономії та популяризації екосистемних послуг, перешкоди та переваги жіночого лідерства акцентувала увагу Віра Коновалова, заступниця директора Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН, депутатка Тавричанської ОТГ, керівниця центру “Жіноча ініціатива”, кандидат с.-г. наук. 
       Загалом захід видався продуктивним, цікавим і корисним. У ході діалогу учасники тренінгу озвучили основні принципи створення полезахисних лісових смуг на зрошуваних і не зрошуваних, засолених землях, обґрунтували систему санітарно-оздоровчих заходів і можливість отримання економічного прибутку при висаджуванні лісосмуг, наприклад, з  горіхоплідних насаджень, медоносів чи лікарських трав. Були сплановані подальші кроки співпраці органів самоврядування з місцевими сільгоспвиробниками для розробки плану висаджування горіхоплідних на території Тавричанської ОТГ. По завершенню роботи заходу кожен учасник отримав сертифікат, що стало приємним бонусом важливої події.

       Нині фахівці Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглядають можливість запровадження компенсації для бюджетів громад: гроші будуть спрямовані на витрати з відновлення лісосмуг на землях сільськогосподарського призначення в наступному році. Це неодмінно сприятиме розширенню й відновленню як полезахисних лісосмуг, так і лісових насаджень у цілому.
       Ну а поки маємо надію, що розглянуті питання будуть конструктивно вирішуватись як на місцевому, так і державному рівнях.


Раїса Вожегова, академік НААН, директорка Інститут зрошуваного землеробства НААН; Віра Коновалова, кандидат с.-г. наук, заступниця директора з наукової роботи Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН; Олександр Димов, кандидат с.-г. наук, провідний науковий співробітник Інституту зрошуваного землеробства НААН





Схожі новини
  • ФАО проведе Школу фермера щодо створення полезахисних лісових смуг
  • Польова школа фермера запрошує до Пустоварівки
  • Школа фермера: No-till на зрошуваних землях
  • ФАО відкриває в Україні Польову школу фермера
  • OОН допоможе фермерам зупинити деградацію земель в Україні

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.