Насінництво і біотехнологія

28 February, Розділ Рослинництво, переглядів 8 048

Запорукою сталого розвитку картоплярства є культивування високопродуктивних сортів, адаптованих до умов вирощування з високим рівнем стійкості проти найбільш поширених хвороб, використання для садіння якісного насіннєвого матеріалу та застосування передових технологій вирощування культури.

Саме завдяки сукупній дії цих чинників можливо досягти вагомих результатів. Так, в агрофірмі «Київська» Макарівського району Київської області при розмноженні в умовах краплинного зрошення насіннєвого матеріалу сорту Слов’янка, оздоровленого біотехнологічним методом в Інституті картоплярства НААН, врожайність у розсаднику першого року на площі 2 га становила 1045 ц/га і другого року на площі 5 га – 999 ц/га.

В даний час до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, на 2012 рік занесені 148 сортів картоплі. Вибір достатній і забезпечує будь-які потреби виробників.

Щорічно в Україні висаджують на понад 1,4 млн. га майже 5 млн. т картоплі, з яких лише 20% є насіннєвими бульбами необхідної якості, тож і маємо низьку продуктивність культури. Недостатні обсяги обороту насіннєвого матеріалу пов’язані з його дорожнечею та невисокою купівельною спроможністю виробників. Тому виходів два: здійснювати субсидування галузі насінництва картоплі або розробити і впровадити ефективні технології отримання насіннєвого матеріалу.

Інтенсивність дегенераційних процесів так званого «виродження» досить висока, і за 7-8 років розмноження призводить до накопичення патогенної мікрофлори в садивному матеріалі й значного зниження урожайності в репродукціях. Як результат, та незначна кількість якісного вихідного насіння за тривалого розмноження повторно уражується шкідливими мікроорганізмами, в першу чергу вірусами, і урожайність в цілому в країні залишається низькою.

Тому радикальним вирішенням проблеми виробництва достатньої кількості насіннєвого матеріалу є біотехнологія. Саме біотехнологічні методи і способи гарантують отримання абсолютно здорових рослин оригінального сорту, забезпечують швидке їх мультиплікування ізольовано від природного середовища у пробірковій культурі й можливість накопичувати в значних обсягах для скорочення терміну розмноження, бо кожна вегетація в польових умовах неминуче призводить до зниження продуктивності на 5-14% (залежно від умов вирощування, стійкості сорту та методик, які застосовують при вирощуванні насіннєвого матеріалу).

За останні роки в Інституті картоплярства НААН розроблено доступну промислову технологію виробництва вихідного насіннєвого матеріалу, оздоровленого названим методом для потреб виробників еліти картоплі на основі міні-бульб та опрацьовано ефективну схему насінництва з окупністю витрат на їх отримання за три роки. Розрахунки показують: для повного забезпечення товаровиробників якісним насіннєвим матеріалом необхідно виробляти щороку 5 млн. міні-бульб і 50 тис. т еліти за трирічною схемою розмноження.

Інноваційна технологія виробництва високоякісного вихідного насіннєвого матеріалу для відтворення еліти включає три етапи:

- оздоровлення сортів картоплі від шкідливих мікроорганізмів: вірусів, бактерій та грибів біотехнологічним методом культурою апікальних меристем у поєднанні з термотерапією;

- розмноження оздоровлених сортів картоплі в пробірках до необхідної кількості і одержання вихідних розсадних рослин, вільних від шкідливих мікроорганізмів; культивування отриманих рослин у спорудах закритого ґрунту, ізольовано від навколишнього середовища, і виробництво оздоровлених міні-бульб заданої маси в 3-5 грамів;

- вирощування міні-бульб у полі в умовах просторової ізоляції від джерел вірусної інфекції, застосовуючи передові технології і засоби з можливістю регулювання режиму зволоження ґрунту за допомогою краплинного зрошення.

Найбільш результативний метод звільнення картоплі від патогенної мікрофлори – культура тканин - застосовується в усіх випадках, коли інші методи неефективні. Розпочинається оздоровлення з пророщування бульби і виділення з верхівкової зони паростка клітин, які постійно діляться. Тому вони вільні від вірусної та іншої інфекції.

Виділену апікальну меристему поміщають на спеціальне живильне середовище за стерильних умов. Процес відновлення триває 6-12 місяців залежно від сорту.

Щойно пересаджену меристему на живильне середовище неозброєним оком не розгледіти, бо її розмір 0,1 міліметра. Через деякий час утворюється корінець, а потім крихітний листочок, далі формується стеблинка товщиною з голку і наступні листки. Після цього застосовують метод клонального мікророзмноження - живцювання в стерильних умовах, тобто розрізання отриманих рослин на частини стебла з одним листком із пересадкою на свіже середовище.

Василь РЯЗАНЦЕВ,

зав. лабораторією клонального мікророзмноження

Інституту картоплярства НААН, к. с.-г. наук

Закінчення статті – в наступному номері.