Зберегти озиме поле

05 March, Розділ Рослинництво, переглядів 5 577

Восени в степовій зоні склався вкрай несприятливий для рослин пшениці озимої гідротермічний режим, який спричинив затримку в одержанні сходів, рості та розвитку озимих зернових культур на значних площах. Так, на початку зимового періоду на території Дніпропетровської області сходи пшениці було отримано лише на 18% засіяних площ, озимих ячменю та жита – на 5,9 та 36,4% відповідно.

Разом із тим, підвищення температури повітря на 5,1-6,3°С вище середніх багаторічних показників у другій декаді грудня та помірний термічний режим у першій половині січня сприяли посиленню процесів дихання, фотосинтезу, відростанню листкових пластинок (в середньому 1,2-1,5 мм за добу) та розвитку кореневої системи. В результаті цього на значній частині посівних площ у пшениці озимої та інших озимих зернових культур, що висівалися в пізні строки (10-15 жовтня), було відмічено фазу повних сходів. Рослини, які висівалися по чорному пару по 25 вересня включно, розкущилися і сформували від 2 до 5 пагонів. Густота посіву озимих, особливо по непарових попередниках, збільшилася до 50-75% від запланованої норми висіву.

Сходи, які утворилися з пошкодженого під час знаходження в сухому ґрунті насіння, відмічалися, як дуже слабкі. Саме ці рослини (їх кількість в посівах становить від 10 до 30%) можуть загинути в першу чергу при зниженні температурного режиму до небезпечного рівня. Визначений перед тривалим похолоданням вміст вуглеводів у вузлах кущення рослин показав: їх кількість була достатньо високою і становила в середньому від 32 до 37%.

Стійке зниження температурного режиму, що встановилося на всій території України, починаючи з середини січня, супроводжувалося сильними вітрами та в окремих регіонах недостатньою кількістю опадів. Мінімальні температури повітря досягали -30°С і нижче. Температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення рослин в окремих районах знижувалася до -17,2 – -20°С. Глибина промерзання ґрунту досягла більше 60 сантиметрів. Стан озимих зернових значно ускладнювався нерівномірним розподілом снігового покриву і навіть повною його відсутністю на полях багатьох господарств.

Прогнози щодо перезимівлі озимих зернових культур надзвичайно складні, бо їх розвиток і рівень загартування має велику строкатість, температурний режим жорсткий, а висота снігового покриву нестабільна. На пошкодження й загибель посівів озимих колосових у період зимівлі впливають різні фактори, та найбільш небезпечними є низькі температури повітря і ґрунту, що спостерігалося цього року впродовж січня - лютого. Як наслідок, існує велика вірогідність пересіву озимих зернових культур на значних площах, частка яких може сягати по окремих господарствах від 30 до 70%.

Разом із тим, стійкість озимих культур до низьких температур є дуже мінливою і, навіть взимку, не є сталою величиною. Морозостійкість знаходиться в тісній залежності від зовнішніх умов: температури, інтенсивності й тривалості денного освітлення, режиму ґрунтового живлення, умов вологості тощо. Протягом зими, у зв’язку з витратами вуглеводів на дихання, загартування та стійкість рослин знижується, і при несприятливих умовах вони ушкоджуються морозами або повністю гинуть. Тому в період зимівлі озимих культур, особливо в роки з несприятливими погодними умовами, виникає необхідність систематичного спостереження за станом посівів. Визначення стану рослин за зовнішнім виглядом, як правило, не надійне. Були випадки, коли при відсутності снігового покриву після сильних морозів гинула надземна маса рослин, але при збереженні вузлів кущіння озимі весною відновлювали вегетацію і за сприятливих умов давали нормальний врожай. Тому моніторинг посівів у зимовий період з метою визначення життєздатності рослин є обов’язковим. Для цього використовують ряд методів, найбільш поширеним і надійним з них є метод відрощування рослин у монолітах.

Науковцями Інституту сільського господарства степової зони НААН систематично проводиться моніторинг життєздатності озимих культур, а також визначаються критичні температури вимерзання рослин за допомогою штучного проморожування в морозильних камерах. Так, на 1 лютого критична температура на глибині вузла кущіння для рослин пшениці озимої, які сформували 1-3 листки, була на рівні -15,2°С, а для рослин, що розкущилися і утворили 3-4 пагони, - -16,4°С.

Слід пам’ятати, що умови зимівлі та стан посівів навесні обумовлюють заходи весняного догляду за ними. Тому з відновленням весняної вегетації необхідно, в першу чергу, провести обстеження посівів озимини і встановити ступінь пошкодження рослин, обов’язково враховуючи при цьому кількість рослин на одиниці площі та рівень їх розвитку. Результати досліджень і багаторічна практика свідчать: наявність в посівах нерозкущених з осені рослин, навіть за умови повного їх збереження, тільки в окремі роки може забезпечити урожай близько 2,5-3,0 т/га. Зрідження таких посівів на 20-25% (зменшення густоти стояння до 300-350 стебел на 1 м2) не гарантує одержання врожаю більше 2,0 т/га.

Анатолій ЧЕРЕНКОВ,

директор Інституту сільського господарства

степової зони НААНУ, доктор с.-г. наук,

професор, член-кореспондент НААНУ

Продовження – в наступному номері.