Ефект розпочинається з комбікормів

18 May, Розділ Рослинництво, переглядів 3 797

Пригадую, моя тітка весь час тримала курей, гусей і качок – поруч бо річка, Південний Буг. А от проблеми виникали у дядька, бо корми для птиці саме йому доводилося заготовлювати: виписувати в колгоспі чи купувати зерно на базарі, молоти у млину, думати про вітамінні добавки (траву, моркву, картопляні очистки). Нині ж у тваринництві – інтенсивні технології. Та все одно виходить, що від перспектив розвитку галузі кормовиробництва напряму залежать перспективи розвитку м’ясного і молочного скотарства, свинарства, птахівництва...

У деяких тонкощах кормовиробництва сьогодні нам допоможе розібратися Олександр Бакуменко, який не один рік очолює Асоціацію кормовиробників України.

- Експортувати м’ясо й молоко, а не зерно, повинна наша держава, - саме з цих слів розпочав бесіду з нами Олександр Борисович. - А задля цього треба виготовляти високоякісні комбікорми, адже сировини для них маємо доволі.

- А як би Ви оцінили сьогоднішню ситуацію в кормовиробництві країни?

- Оптимістично. Судіть самі: за останні десять років обсяги виробництва зросли в шість разів і досягли 6,3 млн. тонн.

- І в якій галузі споживають комбікормів найбільше?

- У птахівництві – 66%, у свинарстві – 23%, решту в скотарстві.

- Зовсім незначний відсоток для ВРХ...

- Тому ми великі надії пов’язуємо з національним проектом «Відроджене скотарство», який зараз упроваджує уряд за ініціативи, зокрема, Національної академії аграрних наук. Відтак, споживання комбікормів при відгодівлі ВРХ, сподіваюсь, має зрости.

- Цікаво, а для загального ВВП збільшення виробництва м’яса як може позначитись?

- Якщо українські сільгоспвиробники нарощуватимуть у м’ясі вдвічі, то ВВП зросте на 20 млрд. гривень. Це приблизно 10% наших витрат на газ.

- Олександре Борисовичу, яким же чином на зростанні виробництва м’яса й молока може позначитися ефективний розвиток кормовиробництва?

- Раціонально збалансовані корми – основа прибавки у надоях і в ефективних зростаннях ваги худоби. Та й про якість не слід забувати. До слова, сьогодні всі підприємства з Асоціації кормовиробників України мають відповідні сертифікати якості європейського рівня. Це й гарантія ефективності в тваринництві, й птахівництві. Можна, наприклад, свиню до товарної ваги й по старинці відгодовувати картоплею. Але ж на це півтора роки потрібно. А якщо годувати збалансованим комбікормом – 6 місяців. Є різниця? Україна має величезні сировинні резерви для подальшого нарощування виготовлення високоякісних комбікормів. А значить, відповідно м’яcа та молока.

- Що ж гальмує це нарощування?

- Якщо говорити про скотарство, то наша біда у недоступності кредитів, особливо довгострокових. Корову не можна виростити за півроку, щоби повернути позику. А брати в борг гроші на п’ять років, та ще й під 20%, мало хто ризикує. Тим більше, коли закупівельна вартість молока не виправдовує вкладене. Розумне ж використання кормових резервів України може значно здешевити собівартість кінцевого продукту.

- Якій зміст Ви вкладаєте у фразу «кормові резерви»?

- Окрім збалансованого комбікорму, варто не забувати про користь й ефективність випасання худоби на природних пасовищах. Таким шляхом пішла, скажімо, Нова Зеландія. І досягла лідерства серед світових експортерів м’яса й молока. До речі, фермери цієї країни не отримують державних дотацій.

- А наскільки вагомою має бути наукова складова для ефективності кормовиробництва?

- Асоціація кормовиробників України плідно співпрацює, зокрема, з Національною академією аграрних наук, адже всі рецепти комбікормів, які виготовляють підприємства – члени нашої організації, розробляються суворо відповідно до науково обґрунтованих норм. Ми відчуваємо суттєву підтримку вчених науково-дослідних та академічних інститутів аграрного та харчового напряму. Але дуже б хотілося, щоб і держава не забувала про науку, бо вкладені в розум кошти завжди повертаються з багатократною віддачею. На жаль, наші державні мужі не завжди усвідомлюють значення наукового забезпечення агросектору. А через недостатнє фінансування «мізкових центрів», наш «мозок» відвойовують конкуренти.

- Якими є перспективи розвитку українського кормовиробництва?

- Якщо мовити, зокрема, про «їжу» для птахівництва, то тут ми очікуємо зростання у півтора рази. Це пов’язане й з виходом нашої продукції на європейський ринок. Змінилася ситуація у ставленні до високоякісних комбікормів у фермерських та особистих господарствах. Тепер обсяги продажу для господарств населення перевалили за 300 тис. тонн. І чітко прослідковується тенденція зростання.

Ще краще працюватиме комбікормова галузь, а відповідно й суміжні сфери АПК, коли українські парламентарі приймуть закон про комбікорми, який гарантуватиме прозорі правила гри на ринку. Наша асоціація разом із Національною академією аграрних наук та Мінагрополітики вже опрацювали й запропонували цей законопроект. Але про нього краще поговоримо наступного разу.

- Гаразд, сподіватимемося на наступні зустрічі.

Спілкувався Володимир ВІЛЬОВИЧ