Двоврожайна культура картоплі на півдні України

18 June, Розділ Рослинництво, переглядів 7 990

Початок статті читайте в №20 нашої газети.

Правильний вибір сорту - одна з найважливіших умов ефективності картопляної галузі. Механічний підхід до цього часто призводить до невдач, адже навіть дуже продуктивні сорти, створені в умовах м'якого клімату, не можуть реалізувати свої потенційні можливості в контрастних погодних умовах. Для визначення адаптивних можливостей сортів вітчизняної селекції, створених у центральному або західному регіонах, в Інституті південного регіону постійно проводяться порівняльні сортовипробування. Сорти, що швидко адаптуються до жорстких умов вирощування і забезпечують на півдні високу продуктивність, добру якість продукції та придатні до двоврожайної культури, вводяться в систему створення насіннєвого матеріалу вищих репродукцій і рекомендуються виробництву.

Багаторічні дослідження показують, що перевагу на півдні варто віддавати раннім і середньораннім сортам. Формування врожаю у сортів цих груп стиглості відбувається в червні при відносно сприятливій температурі й вологості повітря й ґрунту, а у сортів більш пізнього строку дозрівання - у липні, в найбільш спекотний час літа. Тому врожай бульб ранніх сортів на 5,6% вище середньоранніх, на 22,8% - середньостиглих і на 42,8% вище пізніх. Лише в окремі роки з помірним температурним режимом ця закономірність порушується на користь сортів з більш тривалим періодом вегетації.

Із сортів вітчизняної селекції, придатних для вирощування на півдні, найбільш раннім формуванням урожаїв і високою адаптивною здатністю відрізняються ранні Незабудка, Зов, Кобза, Загадка, Повінь, Косінь 95, Поран, Тирас, Серпанок, Жуковська рання, Дніпрянка, Подолянка, Бородянська рожева; середньоранні - Світанок київський, Обрій, Дубравка, Нєвська; середньостиглі – Явір, Слов’янка.

Технологія вирощування картоплі в літному садінні свіжозібраними бульбами, розроблена в Інституті землеробства південного регіону, передбачає комплекс умов.

Кращий попередник для картоплі літного садіння – чорний пар. Однак можлива посадка і після культур, що збираються рано, – ранніх овочів, ранньої капусти, ранніх зернових. Слід утримуватись від розміщення картоплі літнього садіння на площах з-під картоплі раннього строку збирання.

Збирання весняної посадки повинно проводитись в кінці цвітіння рослин картоплі – не пізніше семи днів після його закінчення. При цьому необхідно розраховувати, щоб рослини досягли цієї фази розвитку в другій половині червня – на початку липня. Садіння свіжозібраного матеріалу в період з 20 червня по 10 липня дає можливість максимально зменшити ризик інфікування вірусними хворобами в період активного літання попелиць, а також бульбоутворення припадає на відносно сприятливі погодні умови вересня. Затримка зі збиранням раннього урожаю на 5 діб призводить до зниження схожості матеріалу на 5%, в наступні строки збирання польова схожість матеріалу стрімко падає і при запізненні зі збиранням на 25 днів матеріал практично не сходить.

Рослини весняного садіння повинні бути здорові, вільні від грибкових і бактеріальних хвороб. Бадилля повністю зелене. Бульби молоді без ознак хвороб. Перед збиранням бадилля видаляють з поля для попередження зараження бульб хворобами, які можуть знаходитись на бадиллі.

Для літнього садіння краще використовувати цілі бульби, оптимальна маса яких 40-60 грамів. Відібраний матеріал надрізають (глибина надрізу 0,2-0,5 см). Таке травмування бульб викликає механічне стимулювання. Після надрізання бульби обробляють розчином стимуляторів для переривання періоду спокою – хімічне стимулювання. Ефективним є розчин стимуляторів, розроблений в Інституті землеробства південного регіону (дозволяє обробляти картоплю як намочуванням, так і звичайним обприскуванням садивних бульб).

Інтервал між фізичним і хімічним стимулюванням повинен бути максимально скорочений. При необхідності нетривалого зберігання посадкового матеріалу краще бульби попередньо обробити стимуляторами для переривання періоду спокою з подальшим збереженням їх у затінку. Перебування матеріалу в помешканнях із низькою температурою (підвали, погреби) призводить до зниження польової схожості бульб. При зберіганні на відкритому повітрі протягом двох діб бульби втрачають схожість.

Сучасні технології дозволяють використовувати для літньої посадки як минулорічні, так і свіжозібрані бульби. Минулорічні приблизно за два тижні до садіння перебирають та видаляють у них паростки. Строк їх садіння – середина липня. При цьому вони не потребують будь-якого стимулювання і забезпечують високу схожість.

Можливе садіння попередньо пророщеного матеріалу. Для цього свіжозібрані бульби після стимуляції укладають в траншеї, ящики з вологою тирсою, торфо-ґрунтовою сумішшю або іншим субстратом. За 10-15 діб при появі паростків бульби висаджують у підготовлений ґрунт на ділянку. Перевага цього способу - в ґрунт висаджують бульби з паростками, а при деяких способах підготовки - навіть з первинною кореневою системою. Схожість такого матеріалу наближається до 100%. Однак цей процес дуже трудомісткий, до того ж потребує значних витрат тари та площ для зберігання. Також при пересаджуванні із субстрату у ґрунт бульбам потрібен час для адаптації до польових умов.

При літньому садінні можливе використання і крупного посадкового матеріалу, тоді бульби ріжуть на частки масою від 40 г і більше. Однак, при цьому обов’язковий обробіток садивного матеріалу протруйниками або підсушування місця зрізу. В середині літа в ґрунті складаються сприятливі умови для розвитку грибкових і бактеріальних хвороб (температура на глибині посадки бульб 22-26°С, вологість ґрунту висока), тому через свіжий зріз бульби можуть інфікуватися та швидко загнивати.

На півдні України обов’язковий захід при літньому садінні – передсадивний полив. Його норма призначається з розрахунку зволоження 0,6 м шару ґрунту. Картоплю садять на глибину 8-12 см з густотою 55-60 тис. бульб/га. Бульби минулого року висаджують з мінімальною густотою. Догляд за літньою посадкою спрямований на створення сприятливих умов для отримання сходів. Це насамперед підтримання сприятливого водно-повітряного режиму ґрунту. Обов’язковий захід – розпушування ґрунту на глибину 2-4 см (легкою або сітчастою бороною) після поливу одразу після підсихання поверхневого шару ґрунту. Це не тільки дає доступ повітря до бульб, а і зберігає вологу, знищує бур’яни, що проростають.

На відміну від весняного садіння, для картоплі літнього садіння дуже шкодочинний дорослий колорадський жук (травмує точку росту при виході рослин на поверхню ґрунту). Якщо бульби не оброблені інсектицидами системної дії перед садінням, захист рослин проти жука починають одразу після появи сходів на поверхні ґрунту.

При додержанні технології формування максимальної вегетативної маси, бульбоутворення відбувається у вересні. У цей час погодні умови сприятливі і для розвитку грибкових хвороб, тому в літніх посадках обов’язкове застосування фунгіцидів. Збирання ж врожаю планується на середину жовтня.

В Інституті землеробства південного регіону метод двоврожайної культури картоплі використовується більше 30 років. Поєднання цього методу з біотехнологічними методами оздоровлення та розмноження вихідного матеріалу відкрило можливість створення власного насінництва картоплі безпосередньо на півдні. В інституті щорічно виробляється більше 200 т насіннєвого матеріалу картоплі вищих репродукцій, який за якісними і продуктивними показниками не поступається аналогічному з традиційних районів картоплярства.

І. ЧЕРНИЧЕНКО,

О.ЧЕРНИЧЕНКО,

Г. БАЛАШОВА,

Інститут землеробства південного регіону НААН