Аграрний тиждень. Україна
» » Європейські стандарти «Колоса»
» » Європейські стандарти «Колоса»

    Європейські стандарти «Колоса»


    Саме так коротко, але водночас влучно охарактеризував стиль і методи роботи керівника сільгосппідприємства «Колос» Бата Батова голова Бородянської РДА Олександр Покотило, що і дають у заліку на полях і фермі світові стандарти у роботі.

     

    Королева полів

    Майже тридцять років віддав Бат Муртазович сільському господарству. Найдосвідченіший математик годинами рахуватиме: скільки це робочих днів Батов провів у посівну чи жнива, у вихідні й святкові.. Та скільки б цифр не вибудувати у шеренгу, все одно вони не розкриють того настрою, тієї життєдайної енергії, яку відчуваєш, безпосередньо спілкуючись із полем, вважає Бат Муртазович. Запах стиглого поля, солодкий аромат сіна, густий ситець гречки – хіба він проміняє ці рідні й дорогі серцю краєвиди, що кличуть щоранку за околицю Бородянки?

    - Коли треба прийняти рішення чи обміркувати ситуацію, вириваюся в обійми хлібної ниви: кілька хвилин спілкування із колоссям знімає втому і нашіптує правильне рішення, - розкриває секрет керівник.

    Коли із асфальтівки машина хутко повернула на польову дорогу – стало зрозуміло кожне сказане господарем землі слово.

    Довгі картопляні гони, обсипані цвітом, зустрічають у полі, яке сміливо можна перевозити на виставку досягнень. Забігаючи наперед, варто сказати, що всі поля, які орендує господарство, підкоряються диктатурі науки і технологій.

    Чотири сорти - від ранньої до пізньої, від новинок до випробуваних роками - в черговий раз здають екзамен. І залік складатиметься не лише із урожайності. Окремі вже не доберуть балів, бо мають невисоку лежкість у зимовий період. Тірас, Овація і Невський - поки що у списку улюблених.

    Традиційні 20 га, виплетені із рядків-стрічок, десь за багато сотен метрів уже підпирають небо.

    А поряд виграє хліборобську мелодію овес - поле рівне, мов пройшовся ним майстер – перукар. Сорт Деснянський на ньому – новосел, а от Нептун – із числа довгожителів.

    - Сортозаміна і сортооновлення – це та аксіома хлібороба, яку неможливо порушити, - розповідає у густих хлібах Батов. - Сіємо лише високі репродукції, а тому й маємо віддачу на круг по 40 центнерів. Окремі поля виходять у рекордсмени із урожайністю по 60 ц на круг.

    Такі намолоти у зоні Полісся, як виключення із правил. Але Батов із цим не погоджується і переконує, що це може стати правилом щороку за умови грамотного ведення господарства.

    Дорогою до наступного поля дізнаємося про улюблені культури керівника. І з’ясовуємо, що у цьому списку - ріпак і жито, гречка і пшениця, овес і соя.

    На горизонті - дружні сходи кукурудзи на силос. Бат Муртазович пояснює: качаниста і багаторічні трави працюють на тваринництво.

     

    20 років чекала земля плуга

     

    У Бородянському районі поступово повертається земля у обробіток. Ось і депутат районної ради з 1990 року нарешті відчув не на словах, а на ділі ті конкретні кроки, які порятують годувальницю від бур’янів.

    «Колос» у сусідніх Загальцях і Дружні взяв у обробіток 700 га паїв. Там землі потерпали від наступу бур’янів 20 років поспіль. Поля перетворилися на лісисту місцевість: аби упоратися з самосівом, довелося з бензопилами визволяти поля. На це затрачено понад півроку. І поля нині виглядають, ніби на фото тих років, коли тут ходив трактор і плуг. Радує око озимий ріпак, соя і гречка. Практично звідси і стартує жнивна кампанія у господарстві: першим обмолотять озимий ріпак.

    Відтепер у господарстві орендованих земель майже 2 тис. гектарів. Щоб обробити таку ниву, треба мати потужну техніку.

    - Оновили машино-тракторний і комбайновий парк на 60 відсотків за кілька останніх років,- коментує ситуацію керівник. – Вирішуємо питання купівлі оборотного плуга. На жнива залучимо один «Лексіон», ще один такий власний трудитиметься на збиранні врожаю.

     

    ТаркторТваринництво налаштоване на плюси

     

    У районі ця галузь колись була своєрідною візиткою. Потім на фермах «погуляв» ніж, а диспаритет цін довершив справу. «Колосу» теж важко було у ті часи. Проте, без тваринництва тут навіть не уявляють завтрашній день. Та й на Поліссі корівка була чи не у кожному дворі.

    Зараз у господарстві 600 голів ВРХ, із яких 213 – корови. У планах – збільшити кількість дійного стада до 250. Торік на кожну корову надоїли понад 5500 л молока. У нинішньому планка з виробництва значно вища: планують закінчити рік з плюсом у 1 тис. кілограмів. І все це стає реальністю, коли працівники – кваліфіковані, годівниці – повні, у селекції - лад. Інакше і не може працювати племінний завод.

    - От би тільки закупівельні ціни не зменшувалися у залежності від сезону, - зітхає Бат Муртазович. - Вони ніби закам’яніли років три поспіль. Тож і ситуація у тваринництві теж подібна.

    …Шлях хліборобів до урожаю ніколи легким не був. Праця у полі від світанку і до пізнього вечора, від старту посівної і до обжинків – це місяці хвилювань за кожну посіяну зернину. Зароблене у землю добірне насіння районованих сортів вітчизняної селекції, професійні кадри, сучасні технології, досвід, сівозміна, догляд – лише незначний перелік тих складових, що формують достаток жителів країни. За цим переліком – праця людей, які не зрадили ниві, не скаржаться на труднощі й повсякчас дбають про хліб на нашому столі.

    Серед таких господарств на Київщині – бородянський «Колос», у якому щороку добірне зерно і стабільні врожаї.

     

                                                                                                      Вікторія ЛЯХОВЕЦЬ

     

     





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

Європейські стандарти «Колоса»


Саме так коротко, але водночас влучно охарактеризував стиль і методи роботи керівника сільгосппідприємства «Колос» Бата Батова голова Бородянської РДА Олександр Покотило, що і дають у заліку на полях і фермі світові стандарти у роботі.

 

Королева полів

Майже тридцять років віддав Бат Муртазович сільському господарству. Найдосвідченіший математик годинами рахуватиме: скільки це робочих днів Батов провів у посівну чи жнива, у вихідні й святкові.. Та скільки б цифр не вибудувати у шеренгу, все одно вони не розкриють того настрою, тієї життєдайної енергії, яку відчуваєш, безпосередньо спілкуючись із полем, вважає Бат Муртазович. Запах стиглого поля, солодкий аромат сіна, густий ситець гречки – хіба він проміняє ці рідні й дорогі серцю краєвиди, що кличуть щоранку за околицю Бородянки?

- Коли треба прийняти рішення чи обміркувати ситуацію, вириваюся в обійми хлібної ниви: кілька хвилин спілкування із колоссям знімає втому і нашіптує правильне рішення, - розкриває секрет керівник.

Коли із асфальтівки машина хутко повернула на польову дорогу – стало зрозуміло кожне сказане господарем землі слово.

Довгі картопляні гони, обсипані цвітом, зустрічають у полі, яке сміливо можна перевозити на виставку досягнень. Забігаючи наперед, варто сказати, що всі поля, які орендує господарство, підкоряються диктатурі науки і технологій.

Чотири сорти - від ранньої до пізньої, від новинок до випробуваних роками - в черговий раз здають екзамен. І залік складатиметься не лише із урожайності. Окремі вже не доберуть балів, бо мають невисоку лежкість у зимовий період. Тірас, Овація і Невський - поки що у списку улюблених.

Традиційні 20 га, виплетені із рядків-стрічок, десь за багато сотен метрів уже підпирають небо.

А поряд виграє хліборобську мелодію овес - поле рівне, мов пройшовся ним майстер – перукар. Сорт Деснянський на ньому – новосел, а от Нептун – із числа довгожителів.

- Сортозаміна і сортооновлення – це та аксіома хлібороба, яку неможливо порушити, - розповідає у густих хлібах Батов. - Сіємо лише високі репродукції, а тому й маємо віддачу на круг по 40 центнерів. Окремі поля виходять у рекордсмени із урожайністю по 60 ц на круг.

Такі намолоти у зоні Полісся, як виключення із правил. Але Батов із цим не погоджується і переконує, що це може стати правилом щороку за умови грамотного ведення господарства.

Дорогою до наступного поля дізнаємося про улюблені культури керівника. І з’ясовуємо, що у цьому списку - ріпак і жито, гречка і пшениця, овес і соя.

На горизонті - дружні сходи кукурудзи на силос. Бат Муртазович пояснює: качаниста і багаторічні трави працюють на тваринництво.

 

20 років чекала земля плуга

 

У Бородянському районі поступово повертається земля у обробіток. Ось і депутат районної ради з 1990 року нарешті відчув не на словах, а на ділі ті конкретні кроки, які порятують годувальницю від бур’янів.

«Колос» у сусідніх Загальцях і Дружні взяв у обробіток 700 га паїв. Там землі потерпали від наступу бур’янів 20 років поспіль. Поля перетворилися на лісисту місцевість: аби упоратися з самосівом, довелося з бензопилами визволяти поля. На це затрачено понад півроку. І поля нині виглядають, ніби на фото тих років, коли тут ходив трактор і плуг. Радує око озимий ріпак, соя і гречка. Практично звідси і стартує жнивна кампанія у господарстві: першим обмолотять озимий ріпак.

Відтепер у господарстві орендованих земель майже 2 тис. гектарів. Щоб обробити таку ниву, треба мати потужну техніку.

- Оновили машино-тракторний і комбайновий парк на 60 відсотків за кілька останніх років,- коментує ситуацію керівник. – Вирішуємо питання купівлі оборотного плуга. На жнива залучимо один «Лексіон», ще один такий власний трудитиметься на збиранні врожаю.

 

ТаркторТваринництво налаштоване на плюси

 

У районі ця галузь колись була своєрідною візиткою. Потім на фермах «погуляв» ніж, а диспаритет цін довершив справу. «Колосу» теж важко було у ті часи. Проте, без тваринництва тут навіть не уявляють завтрашній день. Та й на Поліссі корівка була чи не у кожному дворі.

Зараз у господарстві 600 голів ВРХ, із яких 213 – корови. У планах – збільшити кількість дійного стада до 250. Торік на кожну корову надоїли понад 5500 л молока. У нинішньому планка з виробництва значно вища: планують закінчити рік з плюсом у 1 тис. кілограмів. І все це стає реальністю, коли працівники – кваліфіковані, годівниці – повні, у селекції - лад. Інакше і не може працювати племінний завод.

- От би тільки закупівельні ціни не зменшувалися у залежності від сезону, - зітхає Бат Муртазович. - Вони ніби закам’яніли років три поспіль. Тож і ситуація у тваринництві теж подібна.

…Шлях хліборобів до урожаю ніколи легким не був. Праця у полі від світанку і до пізнього вечора, від старту посівної і до обжинків – це місяці хвилювань за кожну посіяну зернину. Зароблене у землю добірне насіння районованих сортів вітчизняної селекції, професійні кадри, сучасні технології, досвід, сівозміна, догляд – лише незначний перелік тих складових, що формують достаток жителів країни. За цим переліком – праця людей, які не зрадили ниві, не скаржаться на труднощі й повсякчас дбають про хліб на нашому столі.

Серед таких господарств на Київщині – бородянський «Колос», у якому щороку добірне зерно і стабільні врожаї.

 

                                                                                                  Вікторія ЛЯХОВЕЦЬ

 

 





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.