Щоб столовий виноград був якісним

12 July, Розділ Рослинництво, переглядів 4 983

Сьогодні на ринку України з’явились мікродобрива нового покоління. Вивчаючи, зокрема, вплив мікродобрив Еколіст на формування якості столових сортів винограду, призначених для реалізації і зберігання в свіжому і замороженому вигляді, ми провели досліди в умовах двох зон АР Крим і зоні ризикованого виноградарства на базі ампелографічної колекції Запорізької ДС НААН.

Аналіз результатів досліджень Дженєєва С.Ю. та інших показав: для зберігання придатні сорти, що мають стійкий пруїновий наліт, міцну шкірку, щільну і хрустку м'якоть, гармонійний смак, інтенсивне забарвлення. Важливою умовою формування якості столового винограду і його збереження при різних способах зберігання є агрофон, в основі якого і є створення сприятливих умов для рослини.

Через втрати природної родючості ґрунту однією з перешкод отримання якісної сировини є дефіцит в ґрунті мікроелементів, без яких навіть високі дози NPK не дають належного ефекту.

Поряд із органічними добривами і мінеральними речовинами формування якості врожаю немислиме без мікроелементів, роль яких надзвичайно велика - під їх впливом змінюється хімічний склад рослин, посилюється фотосинтез і ферментативна активність, покращуються процеси дихання, вуглеводний, фосфорний, нуклеїновий, ауксиновий, білковий і енергетичний обміни.

Отже, дослідження впливу позакореневих мікродобрив для направленого формування якості грон для зберігання різними способами є актуальним.

В результаті проведених досліджень в умовах ДП «Морське» (м. Судак) і ДП ім. П. Осипенко (м. Севастополь) та зоні ризикованого виноградарства (ампелографічна колекція Запорізької дослідної станції НААН) відмічено, що вживання мікродобрив сприяло збільшенню розміру та маси ягід і грон; підвищенню врожайності та виходу стандартної продукції з поля.

В умовах гірничо-долинного приморського району Криму (ДП «Морське») маса однієї ягоди сорту Молдова в контролі склала 4,0 г, маса грона – 323 г, врожайність – 127,3 ц/га, вихід стандартної продукції з поля – 81,5%; у дослідному варіанті маса однієї ягоди була на рівні 4,38 г, грона - 457 г, при цьому врожайність склала 170,5 ц/га, вихід стандартної продукції з поля – 97,4%. Масова концентрація цукрів у контролі склала 16,1 г/100 см3, у результаті обробки Еколістом підвищилася на 1,8 г/100 см3; титрована кислотність – 7,1 г/дм3 (контроль) і 6,5 г/дм3 (дослід). Щільна хрустка м'якоть ягід дослідних зразків була проекцією підвищення вмісту пектинових речовин на 18,6% (контроль – 639 мг/100 г, дослід – 758,2 мг/100 г). З групи біофлавоноїдів на обробку мікродобривом найчуйніше реагували катехіни – 97,6 мг/100 г (дослід), 84,0 мг/100 г (контроль).

При дослідженні сорту Італія врожайність в дослідному варіанті була на рівні 166,2 ц/га проти 121,0 ц/га – в контролі; вихід стандартної продукції з поля – 85,9% і 76,8% відповідно. Сорт Італія виявився більш чутливим відносно накопичення цукрів: так, їх масова концентрація в дослідному варіанті перевищувала контроль на 3,8 г/100 см3; концентрація титрованих кислот – 4,7 г/дм3 (контроль); 3,9 г/дм3 (дослід). На відміну від Молдови різниця у вмісті пектинових речовин між дослідним і контрольним варіантом була нижчою і склала 6,1%. Зміни сумарного вмісту біофлавоноїдів у досліді були незначними (на 4,0% відносно контролю).

В умовах західної передгірсько-приморської зони АР Крим (ДП ім. П. Осипенко) у сорті Мускат гамбурзький в досліді маса ягоди перевищувала контрольний варіант на 1,4 г, сорті Агадаї – на 1,7 г; врожайність Мускату гамбурзького в контролі склала 42,13 ц/га, у досліді - 56,24 ц/га; вихід стандартної продукції - 22,7% (контроль) і 64,6% (дослід); у Агадаї – врожайність - 103,5 ц/га і 148,0 ц/га відповідно; вихід стандартної продукції у варіанті з Еколістом, на відміну від Мускату гамбурзького, практично був на одному рівні з контролем. Вміст цукрів у контрольному варіанті Мускату гамбурзького склав 17,9 г/100 см3, в досліді – 18,5 г/100 см3; титрована кислотність практично була на одному рівні - 5,2 - 5,3 г/дм3. По сорту Агадаї відмічено незначне підвищення масової концентрації цукрів, аналогічна картина відмічена відносно титрованої кислотності, при цьому показано значне зниження активності окислювальних ферментів – у 1,5-3 рази. Встановлено, що відгук сорту Мускат гамбурзький на позакореневу обробку Еколістом був значним, вміст пектинових речовин перевищував контроль на 24,8%.

В умовах Запорізької області маса однієї ягоди сорту Молдова у випадку Еколіста перевищувала контроль – на 1,29 г, маса грона – на 45 грамів. Врожайність у контролі склала 75,6 ц/га, в дослідному варіанті - 112,5 ц/га. Сорт показав максимальну чутливість на внесення мікродобрива – вміст цукрів у контролі склав 18,7 г/100 см3, в дослідному варіанті – 22,1 г/100 см3, титрована кислотність була на одному рівні - 8,4 і 8,2 г/дм3.

Показано, що обробка макро- і мікроелементними добривами в певні фази розвитку рослин сприяє зниженню інтенсивності дихання ягід. При однаковому рівні, вмісту загальної води, як у досліді, так і в контролі, в дослідному варіанті переважає колоїдно-зв'язана форма відносно контролю. Це свідчить про утворення щільної м'ясистої консистенції м'якоті ягід, що є одним із показників придатності сорту до зберігання.

Отже, позакореневі мікродобрива є чинником, формуючим якість столового винограду, призначеного і для реалізації у свіжому вигляді, і зберігання у свіжому та замороженому.

Контролюючи макро- і мікроелементний склад мікродобрива Еколіст, призначеного для живлення рослин у різні фази розвитку, можливе формування якості винограду шляхом цілеспрямованої дії і управління біохімічними процесами. Втім, ринок пропонує нові види добрив, нові сорти. Змінюється і клімат. Все це, а також виключно індивідуальна реакція сорту на умови живлення, потребує постійного коригування наявних пропозицій.

Г. МОДОНКАЄВА,

зав. сектором зберігання відділу агротехніки НІВіВ «Магарач», к. с.-г. н.

В. БОЙКО,

аспірант сектору зберігання відділу агротехніки НІВіВ «Магарач»