З насіння починається врожай

12 July, Розділ Рослинництво, переглядів 4 713

«Ми ведемо пошук нової структури насінництва, щоб реалізувати стратегічне завдання: спираючись на досягнення вітчизняних селекціонерів, забезпечити виробництво насіння, яке б успішно конкурувало з кращими світовими зразками. І сьогодні робимо перший практичний крок у цьому напрямку», - визначив мету організованої конференції голова Ради асоціації «Українське насіннєве товариство» Андрій Лєсніков.

А відбулася міжнародна науково-практична конференція в одному з найпотужніших господарств країни - Асканійській державній дослідній насінницькій станції НААН. І назву отримала актуальну: «Первинне насінництво - основа конкурентоспроможного рослинництва». Щоб всебічно поміркувати над проблемами галузі, на Херсонщину зібрались керівники насінницьких служб усієї України, науковці й практики, а також фахівці цієї галузі з Білорусі, Литви, Туреччини й Франції.

Майже півтори сотні її учасників привітали голова Ради вже згадуваної асоціації Андрій Лєсніков; Герой України, директор ДПДГ «Асканійське» Віра Найдьонова і голова Каховської райдержадміністрації Володимир Сторчак. Гості відвідали дослідні поля, де створюються й випробовуються нові сорти та гібриди, завод з переробки насіння, найкращу в області сучасну лабораторію (тепер на станції їх буде вже дві). Також оглянули всі виробничі ділянки «Асканійського», з його високорозвиненими галузями.

Згодом, під час пленарної частини, заступник голови Херсонської ОДА Михайло Мельник відзначив, що для Херсонщини – зони ризикованого землеробства – надзвичайно важливе використання якісного насіння, районованих і адаптованих до умов посушливого клімату культур. Це запорука високого урожаю. А тому велика увага в регіоні приділяється як селекційній роботі, так і безпосередньо виробництву якісного насіннєвого матеріалу, а відтак і використанню його агровиробниками. Нині ведеться робота над створенням обласної програми «Насіння Херсонщини», до якої залучені управлінський апарат області, регіональне представництво асоціації «Українське насіннєве товариство», провідні науковці, насіннєвиробники. Згідно соціально-економічного розвитку області, Херсонщина має стало, незалежно від погодних умов, збирати не менше 2,5 млн. т зернових й наростити обсяги виробництва плодоовочевої продукції. Ці плани реальні за умови використання і нарощування зрошуваних земель, які засіватимуться якісним високої репродукції насінням районованих сортів.

«Маю одну мету: примножити славу України новими здобутками, - сказала Віра Найдьонова, яка вже 26 років очолює ДПДГ «Асканійське», де є майже 10 тис. га землі, три племінні заводи, молочнотоварна ферма, а якісне молоко відправляється навіть за 300 км до Баштанки. - Та найголовніший наш здобуток - працьовиті й високоосвічені люди. В їх числі - два доктори с.-г. наук, три кандидати, 11 аспірантів. А все тому, що любимо науку. Як не доводиться важко, продовжуємо наукові дослідження. Скажімо, зайнялися вперше трансплантацією ембріонів і перевершили європейські досягнення: приживлюваність становить не 50, а 75 відсотків!

Щодо первинного насінництва, то його передоснова – сортовиробництво - ведеться спільно з Херсонським ДАУ на 2 тис. гектарів. Спектр досліджень - зернові й технічні культури - досить широкий. І хоча господарство має на озброєнні 69 дощувальних машин «Фрегат» і 6 зарубіжних «Зімматиків», останнім часом увагу зосереджено й на таких посухостійких культурах як просо, сорго зернове, сорго суданське тощо».

Учасники конференції побачили на дослідних ділянках повну схему селекційного процесу і 75 сортів та гібридів, які проходять агроекологічне сортовипробування.

«Ставимо за мету вивести універсальні сорти для пізніх строків сівби, - прокоментував головний агроном ДПДГ «Асканійське» Віктор Нижеголенко. - Вихідним матеріалом служить насіння озимої пшениці сорту Асканійська. Як результат, озиму пшеницю Ярославна можна сіяти в кінці жовтня й на початку листопада, а Соломія годиться для ярового клину. Далі ділянки олійних культур: сафлор, льон, рижій, ріпак - вони розглядаються як альтернатива соняшнику. До речі, Сонячний - це перший вітчизняний сорт сафлору, а поряд із ним - неколючі сорти Лагідний і Живчик (можна обробляти вручну). Поруч - ділянки ярого ячменю, тритикале, пшениці».

А предметом особливої гордості спеціалістів Асканійської дослідної станції є лабораторія комплексного агрономічного обслуговування «Agro+».

«Це більш ніж просто агрономічна лабораторія. Оснащена новітніми приладами, які здатні проводити повний аналіз зразків ґрунту та рослин на вміст макро-, мезо-, мікроелементів за мінімуму втручання людини в аналітичний процес, аналізувати та прогнозувати розвиток хвороб, шкідників на рослинах і садивному матеріалі тощо. Фермер також отримає перелік рекомендацій, що допоможуть запобігти втратам та підвищити врожай, - каже завідувач лабораторії Андрій Волошенюк. - Лабораторія в стадії створення, та ми плануємо її відкриття до початку осінньо-польових робіт».

До речі, голова райдержадміністрації нагадав усім про недавній візит литовської делегації, коли після знайомства з районом посол Литви був глибоко вражений побаченим: «Європа - у вас!..»

Отже, у насінництві в Україні робота ведеться в правильному напрямку. Не вистачає лише кількох років, щоб вийти на світовий рівень. Знаючи, як це непросто, фахівці галузі все ж упевнені: це завдання їм під силу.