За жнивними клопотами-турботами чимало хліборобів нині все ж знаходять час зазирнути у село Саливонки, що на Київщині. Бо саме тут на базі ДП «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків досить успішно діє Виставково-інноваційний центр НААН України, де можна не лише на власні очі побачити, якою надзвичайно щедрою може бути українська нива в усій її багатогранності сільгоспкультур, а й визначити для себе: що придбати із побаченого для власних майбутніх посівів. А на додачу - чимало корисного почерпнути про сучасні агротехнології. Бо що і як посієш та доглядатимеш – те, зрозуміло, і пожнеш.
Їдемо у Саливонки з академіком-секретарем Відділення рослинництва НААН України Олександром Іващенком. По дорозі він розповідає, що хоча центр було створено всього три роки тому для демонстрації та пропаганди на практиці кращих вітчизняних сортів і гібридів агрокультур, сучасних технологій їх вирощування, інтегрованих систем захисту рослин, технічних засобів, але сюди вже знають шлях не лише українські, а й закордонні аграрії. І це викликає гордість за вітчизняну науку, за тих колег, які займаються селекцією рослин і вивели сотні (!) сортів агрокультур, що у попиті у фермерів, сільгосппідприємств. Тим більше, що «кота у мішку» аграрії не купують: на дослідних ділянках центру просто неба все, як мовиться, «прозоре». Дивись, вибирай. У центрі одразу і адреси постачальників того чи іншого насіння нададуть. Обмежень на нього немає.
А вибрати тут, дійсно, є із чого. На 76,4 га розміщено 10-пільну сівозміну. Тут демонструють свої розробки Селекційно-генетичний інститут, Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, Інститут сільського господарства степової зони, Національний науковий центр «Інститут землеробства», Інститут олійних культур та багато інших. Ними цього року на полях виставково-інноваційного центру представлено 877 сортів і гібридів 76 агрокультур (!), у тому числі пшениці озимої - 45, жита – 14, тритикале - 10, ячменю озимого - 10, ріпаку озимого - 16, ярих зернових культур - 111, гороху - 25, нуту - 10, проса - 14, гречки - 22, кукурудзи - 80, соргових культур - 27, багаторічних трав - 80, соняшнику - 80, цукрових буряків - 22, лікарських рослин - 40, сої - 43, хрестоцвітих культур – 43.
Йдемо серед цієї краси та духмяності, і Олександр Олексійович кожній ділянці дає коментарі як науковця, так і просто людини, залюбленої у село, шанобливої до праці на землі. Ось пшениця вистигла тугим колосом.
- Саме таку, як тут у нас, і треба сіяти, дотримуючись належних агротехнологій. Тоді й урожаї високі не забаряться. Тим часом за минулий рік по Україні у середньому показник врожайності був 37 ц з гектара. Вибачте, це не те! Бо пшениця може давати 100 центнерів!
До розмови підключається директор центру Надія Кононюк, яка додає, що потенціали продуктивності нових сортів і гібридів сільгоспкультур, які демонструються у них на полях, зокрема, такі: пшениці озимої – 9-13 т/га, жита озимого – 6-7 т/га, ячменю озимого – 7-9 т/га, тритикале озимого – 8-10 т/га, пшениці ярої – 6-7 т/га, ячменю ярого – 6-7 т/га, вівса – 5- 6 т/га, гороху – 5-6 т/га, кукурудзи – 10-14 т/га, сорго – 7-8 т/га. Вирощування цих культур здійснене з використанням різних за рівнем інтенсивності сучасних технологій.
Так, при застосуванні традиційної технології вирощування пшениці озимої забезпечується врожайність зерна в межах 5 т/га з виробничими витратами 3960 грн./га та собівартістю 1 т зерна - 660 гривень. Інтенсивна технологія дає одержання врожайності зерна на рівні 7 т/га при виробничих витратах на 1 га 5583 грн. та собівартості 1 т зерна - 705 гривень. Інноваційна - одержання врожайності зерна високої якості 10 т/га і більше при виробничих витратах 9561 грн./га та собівартості 956 грн./га.
Та не хлібом єдиним живе центр. На перспективу, як планується, тут будуть представлені сучасні технології вирощування овочевих, плодових і ягідних культур з використанням краплинного зрошення. Тим часом розпочато формування ґрунто- і водоохоронного агроландшафту як головної передумови переходу на адаптивну систему землеробства в Україні.
Тож у Виставково-інноваційному центрі НААН тримають руку на пульсі часу і готові й надалі усіляко сприяти тим, хто прагне дійсно професійно працювати на землі.
Валентина ПИСЬМЕННА