- Тваринницька галузь Кіровоградської області збільшилась на 185 корів елітної селекції
- На Чернігівщині наповнюються молочні ріки
- На Черкащині за кошти внутрішніх інвесторів відроджується галузь молочного скотарства
- На Дніпропетровщині тривають виплати дотацій на утримання молодняку ВРХ
- Корови з чіпами
Формула великого молока Чернігівщини
Красиве, просторе, сучасне приміщення отримав молочний комплекс у селі Григорівка Бахмацького району. Світла доїльна зала з новим обладнанням виправдовує своє призначення, бо йдеться про виробництво виключно високоякісного молока.
Комп’ютер щодня фіксує його кількість, отриману від кожної корови. Всі Зорьки, Квітки і Марти пронумеровані. Відкриваєш у комп’ютері потрібний номер і бачиш продуктивність тварини впродовж її життя.
Це одна з технологій, завдяки яким торік на Чернігівщині підвищили середню продуктивність дійного стада на 466 кг (+12%). Як зазначає Олег Крапивний, начальник відділу Департаменту агропромислового розвитку області, в агропідприємствах, які взяли курс на виробництво молока, активно оновлюють застаріле обладнання. Тож переоснащення й впровадження нових технологій дає відчутні результати: за 5 останніх років продуктивність ВРХ значно зросла, і вперше в історії краю від кожної корови одержано в середньому понад 4 т молока, а точніше - 4289 кг, констатує Олег Вікторович. Нині в регіоні діють 35 сучасних молочних комплексів, де отримують майже 30% молока високої якості, що виробляється в агропідприємствах.
Чернігівщина нині утримує друге місце в Україні (поступається Полтавщині) за кількістю поголів’я ВРХ у сільгосппідприємствах. А череда дійних корів становить 50,7 тисяч (+100,4% до попереднього року). В області вже працює 58 великотоварних агропідприємств, де утримують від 300 до 1400 корів. У 2013-му планується відкрити 7 комплексів на 5,5 тис. корів.
Формулу великого молока тваринники Чернігівщини зводять до чотирьох «К»: корова, корми, комфорт, кадри. Адже слід дбати, чим годувати тварин, щоб одержати до 5 тис. л молока від корови. А збалансований раціон допоможе подолати цю позначку, бо мета тваринників - семитисячний рубіж.
До речі, реальними можуть стати й 9-тисячні надої. Завдяки цілорічному однотипному раціону, бо саме він – те, що потрібно для максимальної продуктивності тварин.
Звісно, і корови повинні мати високий генетичний потенціал. Тож наступний крок - за селекційно-племінною справою, яка має працювати на підвищення якісного складу худоби як у приватному секторі, так і у великих господарствах. Вирішення цих завдань, а ще підготовка спеціалістів, менеджерів, консультантів для галузі піднесуть розвиток тваринництва на якісно вищий рівень. Це - вимога часу.
До речі, в окремих господарствах, де запроваджено інноваційні технології, надоюють 6000-7000 кг молока від корови на рік. Отже, потенціал молочного скотарства в області ще не вичерпано.
Анатолій Максак, начальник Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА:
- У найближчі п’ять років у регіоні запрацює ще близько сорока нових сучасних молочних комплексів, які зараз на різних стадіях проектування та будівництва. Тож сподіваємося, що в кожному серйозному агропідприємстві області буде сучасна молочна ферма, а якість молока відповідатиме світовим стандартам. А найвагоміший інвестпроект нині здійснюється в Борзнянському районі. Тут розпочато будівництво молочного комплексу, в якому утримуватиметься понад 4 тисячі корів (ТОВ «Красносільське молоко»).
Зазначу, що відчутний стимул для розвитку тваринницької галузі в області - допомога з боку держави. Торік, наприклад, 9,6 тисячам селян за утримання й збереження 12,2 тис. голів молодняка ВРХ було нараховано понад 5,4 млн. гривень. Ще 744 тис. грн. люди отримали як часткове відшкодування витрат на закупівлю 204 установок індивідуального доїння. А 4 господарства одержали часткове відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей і корів молочного, м’ясного та комбінованого напряму продуктивності на суму 2488,9 тис. гривень.
