Ми вже розповідали про результати роботи корпорації «Тваринпром», які красномовно свідчать, зокрема, про те, що українське свинарство набирає обертів: у більшості господарств «Тваринпрому» зросло поголів'я, збільшилися обсяги виробництва свинини.
А які в нас перспективи годувати світ не лише хлібом, а ще й справжнім українським салом до хліба? Таке питання ми й обговоримо цього разу з генеральним директором Української корпорації по виробництву м'яса на промисловій основі «Тваринпром» Сергієм Гнатюком.
- При нинішній нестабільності в економіці країни відродити галузь дуже складно, - з такої не вельми мажорної ноти розпочав розмову з нами Сергій Андрійович. - Україна має сприятливі умови для ефективного ведення свинарства, та якщо ми їх не використаємо, цим скористаються іноземні компанії. Вони сформують конкурентне середовище зі своїми стандартами і технологією виробництва, а потім повністю заволодіють ринком України. Тож нам необхідно прискорити відновлення спецгоспів, наполегливіше впроваджувати конкурентно здатні технології, розвивати мережу великотоварних виробників свинини.
- Сергію Андрійовичу, а що, у невеликих господарствах вирощувати свиней не вигідно?
- Господарства, що мають менше 2000 голів свиней, не зможуть ефективно вести галузь і бути конкурентоспроможними. Це неодноразово підтверджувала і підтверджує практика.
- Які Ви бачите резерви, що можуть прискорити піднесення українського свинарства?
- Кожен додатково одержаний грам приросту свиней збільшує обсяги виробництва свинини за рік в цілому по корпорації на 170 тонн на суму близько 3 млн. гривень.
Аналіз підсумків роботи за 2008 рік показує: наші підприємства мають хороший виробничий потенціал. При бажанні керівників і за підтримки держави наші виробничі потужності можуть дати на 30% м'яса більше, ніж отримуємо його зараз. Породний склад поголів'я і ветеринарне благополуччя дають можливість підвищити продуктивність тварин як мінімум на 10-20%, а в окремих господарствах навіть більше 50%. Зокрема, збільшення здавальної ваги худоби - це не тільки значний резерв виробництва м'яса, а й зміцнення економіки.
Скажімо, значна частина господарств неефективно використовує свиноматок. В умовах товарного виробництва свинини від свиноматки в рік потрібно одержувати 2 або 2,2 опороси і на опорос - не менше 9-10 поросят. Таких показників уже досягають багато господарств.
- Нещодавно ми говорили з Вами про ефективність використання кормів у свинарстві. Яким кормовим культурам варто віддавати перевагу в раціонах?
- Ми разом з інститутами розробили рекомендації з виробництва соєвих кормів безпосередньо в господарствах. Це сприятиме підвищенню продуктивності і зниженню затрат кормів. Більшість наших підприємств орендують земельні угіддя і займаються рослинництвом. Тож у поточному році варто більше посівних площ відвести під фуражні та зернобобові культури. Особливу увагу звернути на ячмінь, горох, сою. До речі, третина підприємств «Тваринпрому» займається вирощуванням сої. Посівні площі в них займають від 70 до 256 га, а врожаї - від 4 до 23 ц/гектар.
До речі, раціони з достатньою кількістю соєвих шротів забезпечують високу енергію росту молодняка свиней, який вже у 6 місячному віці досягає здавальних кондицій - 105-110 к ілограмів.
- А як справи з ідентифікацією тварин?
- Дійсно, багато нарікань було щодо високої оплати за цю процедуру. Та зараз питання розв'язане. Будемо ідентифікувати товарних свиней татуюванням без оплати, своїми силами і засобами.
- А ще якими планами можете поділитися?
- В поточному році плануємо на 20% збільшити виробництво свинини, з них 10% - за рахунок підвищення здавальної ваги тварин і зниження падежу, а решту - за рахунок збільшення поголів'я свиней. Задля цього слід відбирати додатково для парування разових свинок і протягом квітня спарувати, щоб отримати опороси вже в літні місяці.
- Що інколи заважає здійснювати намічене?
- Зайві перевірки. Справа в тім, що підприємства корпорації «Тваринпром» у своїх районах є найбільшими виробниками сільгосппродукції. Тому всі служби райадміністрацій постійно контролюють роботу тих, хто працює найефективніше. І, як правило, у перевіряючих одна мета - відшукати недоліки і накласти штрафні санкції, а також вирішити якісь особисті питання. Така практика стримує розвиток сільгосппідприємств, відволікає керівника і спеціалістів від виконання своїх обов'язків. Ми намагаємося у міру можливостей інформувати державні установи аби узаконити кількість перевірок. Між іншим, окремі районні служби вимагають навіть оплату за довідки, які вони зобов'язані видавати безкоштовно...
-У кредитуванні є добрі новини?
- Так. Нещодавно 2 зарубіжні банки «ОТП Банк» і «Астра Банк» запропонували нам кредити для тваринницьких комплексів. До речі, всі хто бажає скористатися ними, можуть ознайомитися з умовами.
- Сьогодні чимало аграріїв бідкаються з приводу невпинного подорожчання енергоносіїв, що позначається на собівартості готової продукції. У цивілізованих країнах вбачають вихід з паливного лабіринту в енергозбереженні та запровадженні альтернативних джерел. Як енергетичний вузол розв'язують у «Тваринпромі» ?
-Промислова технологія виробництва свинини постійно удосконалюється. І енергозбереження тут не на останньому місці. Тому не випадково минулого місяця у Кабінеті Міністрів відбулася нарада з проблем використання біовідходів і решток рослинництва для одержання біометану. Низка компаній відгукнулися і пропонують свої послуги. Зокрема, фірма «Елтеко-Україна» готова співробітничати в питаннях придбання, встановлення і обслуговування когенераційних установок із можливим залученням інвестицій словацьких банків. А в «Агропромисловій компанії» завершується будівництво установки з виробництва біогазу з використанням гною та решток рослинництва. Відносно цих питань маємо намір провести спеціальний семінар.
- І насамкінець, Сергію Андрійовичу, що б Ви побажали тим аграріям, які взялися відроджувати українське свинарство?
- У народі кажуть: «немає кращого м'яса як свинина». Тож бажаю, щоб у результаті нашої спільної праці саме цей вид м'яса був завжди на столі наших людей, а свинина в структурі споживання м'яса посіла перше місце.
Спілкувався Володимир ВІЛЬОВИЧ