- Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- ДЕЛЕГАЦІЯ МІНАГРОПОЛІТИКИ У МОСКВІ ОБГОВОРЮЄ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ АПК
- В Україні посилять нагляд за якістю молока
ЄС ВІД УКРАЇНИ ВИМАГАЄ ГАРМОНІЗАЦІЇ ТА БЕЗПЕКИ
19 травня за ініціативи Міністерства аграрної політики України та асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» відбулося засідання круглого столу: «Вимоги ЄС до імпорту продукції тваринницького походження». Цей захід зібрав у Києві окрім представників української сторони кращих експертів ЄС.
У зв'язку із вступом України до СОТ і зниженням тарифного захисту внутрішнього ринку значної ваги набуває система технічного регулювання, зокрема норми щодо безпечності та якості сільгосппродукції. Удосконалення цієї системи особливо важливо також з точки зору доступу вітчизняних виробників продовольчої продукції на закордонні ринки збуту, без чого неможливо повноцінно реалізувати потенціал АПК України.
За словами заступника міністра аграрної політики України Анатолія Мирошнікова, наша країна вже подала заявки на надання дозволу на імпорт до країн ЄС молочної продукції, м'яса птиці, яєць та яловичини. Щоб цей процес відбувся швидше і успішніше, Мінагрополітики зініціювало зустріч з обговоренням і дискусіями з представниками Комісії ЄС, аби напевне дізнатися про вимоги ЄС при імпорті тваринницької продукції.
Під час круглого столу були розглянуті загальні поточні тенденції на світових ринках м'яса та молочної продукції, та більше уваги учасники приділили найбільшому м'ясному ринку у світі, ринку Європейського Союзу.
Представник Європейської Комісії в Україні Наталія Корчакова наголосила, що після того, як Україна у травні минулого року стала 152-м членом Світової організації торгівлі, вона перетворилася у пріоритетного партнера у реалізації Європейської політики добросусідства (ЄПД). За словами представника Єврокомісії, дія Програми добросусідства поширюється на 16 країн-сусідів ЄС, окрім Росії, і передбачає встановлення взаємовигідних двосторонніх зв'язків, які спираються на взаємні зобов'язання щодо дотримання спільних цінностей. Наприклад, цьогоріч під час впровадження і проведення різних програм, у рамках Європейської політики добросусідства, Україна має отримати приблизно 124 мільйони євро. Серед найголовніших програм, які мають стартувати в Україні, Наталія Корчакова називає програму «Твінінг», яка безпосередньо стосується безпечності харчових продуктів. За попередньою домовленістю цей проект буде втілювати в життя Департамент 
ветеринарної медицини України. А в рамках програми TAIEX, яка теж є невід'ємною частиною Європейської політики добросусідства, планується закупити обладнання і техніку для створення в Україні новітніх лабораторій. Наталія Корчакова наголошує, що загалом TAIEX - це мобільна програма, яка має консультативний характер.
За словами представника Європейської Комісії в Україні, ЄС чекає від України, що політика розвитку сільського господарства і сільської місцевості буде гармонізована з відповідною політикою ЄС; законодавчо-нормативна база також буде приведена у відповідність з вимогами щодо членства в СОТ і гармонізована з законодавчою базою ЄС, а також Україна повинна виконати зобов'язання щодо реалізації Європейської політики добросусідства в аграрному секторі.
Однією з найбільш розвинутих систем безпечності та якості продукції є законодавство ЄС в цій сфері. Тому доступ на європейський ринок - це не лише розширення ринків збуту, але і визнання продукції, що може слугувати маркетинговим інструментом і на інших ринках збуту. Про законодавчу базу ЄС щодо імпорту товарів тваринного походження з третього світу та про умови для імпорту продукції розповів представник Федеральної агенції безпеки харчових продуктів Ян Фан Звегбрьок. «Існує низка законів, які ставлять певні умови, в даному випадку - до харчових продуктів, - зазначив він. - Цих правил, схвалених ЄС, повинні дотримуватися всі бізнесоператори, які мають бажання працювати на ринках Євросоюзу. У ЄС високі стандарти щодо харчових продуктів і імпортована продукція має відповідати встановленим вимогам».
Для кожної виробничої галузі у тваринництві Спільна Сільськогосподарська Політика (ССП) ЄС має окремий підхід щодо захисту виробників і споживачів. У Євросоюзі намагаються мінімізувати ризики, застосовуючи всебічну стратегію 
продовольчої безпеки. Жорсткі продовольчі та гігієнічні стандарти застосовуються в однаковій мірі як до вироблених в ЄС, так і до імпортованих з країн, що не є членами ЄС, продуктів. За словами Яна Фан Звегбрьока, політика сільського господарства та продовольства ЄС регулює не лише цінову політику, але й весь «харчовий ланцюжок». Так, у законах ЄС висвітлено питання виробництва сільгоспвиробниками продукції (включаючи хімікати, що використовуються під час вирощування рослин і корм для тварин), оброблення продукції та її продаж, а також інформація щодо маркування. Законами ЄС регулюється безпека імпорту продукції до ЄС, закони з питань запобігання експансії тваринних та рослинних хвороб у ЄС та закони щодо гуманного відношення до сільськогосподарських тварин.
Щодо вимог до імпорту молочної продукції в країни ЄС, то представник Департаменту сільського господарства та продовольства (Ірландія) Джеррі Хіггінс зазначив, що Україна має високий потенціал, аби стати потужним гравцем молочних експортних ринків. Певний час експортувати молочні продукти до ЄС було неможливо через незадовільні ветеринарні стандарти та моніторинг остач. Але рік тому Європейська Комісія офіційно схвалила поданий Україною план моніторингу остач для молока. А делегація ЄС по санітарним інспекціям з Продовольчо-ветеринарного бюро, відвідавши у липні 2008 року окремі українські молочні ферми та молокопереробні підприємства, дала позитивний результат. Проте й надалі ринки європейських країн для української молочної продукції залишаються закритими. Коли буде знято «завісу» - вже залежатиме від України. Чи не головною вимогою ЄС є якість та безпека харчових продуктів. Проте це поняття включає в себе багато факторів:
- впровадження гармонізованого законодавства України з питань якості та безпечності харчових продуктів;
- аналіз чинної інституційної бази якості та безпечності продуктів і розроблення рекомендацій щодо її вдосконалення;
- вдосконалення системи ідентифікації і реєстрації тварин і відстеження походження продукції;
- оформлення тендерної документації на закупівлю обладнання для визначення залишків ветеринарних препаратів для референтних лабораторій;
- забезпечення відповідності міжнародним стандартам аналізів залишків ветеринарних препаратів у м'ясомолочних продуктах і меді, що проводитимуться цими лабораторіями;
- навчання з питань якості та безпечності харчових продуктів персоналу лабораторій, інспекторів і ветеринарів;
- забезпечення доступу до ветеринарних баз даних;
- розробка та затвердження трьох стандартів безпечності харчових продуктів.
Крім цього, існують й інші міжнародні та національні стандарти, яким має відповідати імпортована продукція. Якщо говорити про молочну продукцію, то варто згадати найбільш поширені схеми, які діють у країнах Центральної та Східної Європі - МОС 9001(власний стандарт, розроблений Міжнародною Організацією для стандартизації); система АРККТ; світові норми GAP; Q&S; світовий стандарт БАРТ; Міжнародний харчовий стандарт (МХС) та інші.
Отож українським бізнесоператорам, які хочуть вийти на європейські ринки, доведеться гарантувати, що всі харчові продукти проходять контроль через харчовий ланцюжок. І варто зважати на прогнози представників ЄС, які стверджують: вже у найближчому майбутньому Європейський Союз може стати чи не найбільшим ринком для м'ясомолочних продуктів, але водночас і найбільш вимогливим до стандартів безпеки, а також одним із найбільш конкурентоспроможних щодо цінових аспектів. І якщо Україна зможе виконати необхідні для експорту м'ясомолочної продукції до ЄС умови, то ця продукція зможе з легкістю відповідати стандартам усіх інших потенційних експортних напрямів.
Людмила ЛЕБІДЬ
