В селі Лука на Івано-Франківщині ТзОВ "Даноша", яке належить датським інвесторам, завершило будівництво і відкрило ще одну філію свинокомплексу.
Вона не менш потужна - 108 тисяч свиней на рік і 9000 поросят щомісяця - ніж дві попередні у селах Копанки та Вилки Калуського району. Ця агрофірма, власники якої "Ukraine Invest" і "Polen Invest", є першим в Україні виробником величезної кількості свиней з низьким відсотком жиру, низьким споживанням кормів і високим числом живонароджених поросят.
Починали датчани зі свинокомплексу в селі Копанки того ж району. За останній рік з ферм Калущини (а тільки в Луці територія ферми 6,2 га) надійшло в реалізацію м'ясопереробним підприємствам Прикарпаття, Донеччини, Одещини, у тому числі й такій мегафірмі як корпорація "Агро-Союз", понад 32 тис. голів свиней.
Всього в оренді підприємства - 9477,26 га землі у 37 селах Калуського, Галицького районів Івано-Франківщини та Жидачівського Львівської області.
Відпускна ціна кілограма живої ваги свинини - 18 грн. 50 копійок. Термін відгодовування до кондиційності таких порід як ландрас, йоркшир, дюрок і гібридних - за рахунок збалансованих кормів - півроку. Виготовляють комбікорми для різних вікових і технологічних груп за власними рецептами, що розроблені з допомогою комп'ютерної програми та рекомендацій датських ветеринарів. Важлива складова - їх збалансованість за обмінною енергією, перетравним протеїном, амінокислотами, мікроелементами, клітковиною і групами вітамінів.
Потужність власного комбікормового виробництва - 15 т/годину.
Мають у с. Копанки три потужних силоси по 5,000 тонн кожний, сушарку, яка просушує та очищує урожай з полів, зерносховища, котельні. Свердловини на підприємстві повністю забезпечують всі підрозділи виробництва водою.
Для зберігання відходів тварин компанія використовує спеціальні лагуни (гноєсховища), вимощені пластиковим покриттям. Утилізація їх здійснюється надсучасним способом, який відповідає нормам не лише українським, але й, як сказав виконавчий директор компанії Пітер Віеланд, датським, які є жорсткішими від загальноєвропейських.
Втім, мешканці с. Луки мають до компанії претензії. Ферма від села за 1,5 кілометра, тож виникають певні фобії до запаху. Та якщо згадати англійське прислів'я, що "гроші не пахнуть", варто зосередити зусилля громади на результативну співпрацю з інвестором для розбудови, наприклад, тієї ж соціальної інфраструктури, - розмірковують деякі депутати сільради.
До речі, претензії щодо правил санітарії виставляються взаємні. Вимоги компанії: санпропуск на ферму - ретельніший, ніж в операційну клініки. На кону - мільйонні збитки та існування самого підприємства. Віруси ж бо поширюються серед свиней у десятки разів швидше, ніж серед людей. Свиня, вибачайте за прозу життя, набагато вразливіша до інфекційних хворіб, ніж людина. Тому, щоб потрапити на робоче місце свинокомплексу, робітник щодня проходить через душ, санобробку, одягає стерильний спецодяг.
Фахівці стверджують: саме цей момент стерильності, наближеної до ретельності в космічних технологіях, а не наявність чи відсутність у свій час коштів, не дала можливості прижитися на наших теренах цьому промисловому тваринницькому виробництву. Наше ментальне "якось обійдеться" та "авось" оберталося бідою для справи. Не будемо вдаватися у деталізацію сільських середньостатистичних правил гігієни.
Так воно чи ні, та "Даноша", яка має багаторічний успішний досвід у сучасному свинарстві на теренах Данії, Польщі та інших країн, прийшла нині в українське село. З їх набутку можливо й ми можемо чимало почерпнути, зрештою, навчитися сучасного виробництва свиней... без сала.
Жителям сіл, де працюють даношівські свиноферми, продають молодняк по 38 грн./кг живої ваги. Якщо зважати, що з початку року відрахування одного з найбільших у районі та області податкодавців ТзОВ "Даноша" стовідсотково залишатимуться в скарбничці села, то можна погодитися, що гроші не пахнуть. Сьогодні середня зарплата на підприємстві понад 2 тис. гривень. З тридцяти робочих місць на свинокомплексі у Луці, а на Калущині компанія створила близько півтисячі, з місцевого населення саме на фермі працює один лучанин, ще декілька - в допоміжних підрозділах, де планується відкрити два десятки робочих місць.
За період своєї діяльності підприємство інвестувало у виробництво в Україні понад 400 млн. гривень. За кілька років роботи компанії села отримали від неї соціальну допомогу у розмірі майже 640 тис. грн.: у Калуському і Галицькому районах - близько 564 тисяч, в Жидачівському - понад 24. В с. Лука, наприклад, громада нині наполягає на ремонті дороги, якою користувалися вантажівки з будматеріалами для спорудження нової ферми.
- Претензії селян до утилізації відходів виробництва, - каже начальник відділу економіки Головного управління агропромислового розвитку Івано-Франківської облдержадміністрації Степан Вінтонович, - не залишаться без уваги. На місце виїжджали з перевіркою фахівці Центру родючості ґрунтів Мінагрополітики. Фірмі запропоновано, наприклад, при зароблянні у ґрунт, змішувати гноївку з торфом. Це значно покращить якість удобрення бідних ґрунтів Калущини. Довкола самої Луки поля сьогодні й удобрені, і оброблені. В процесі виробничої діяльності, до речі, перевіряються такі технологічні моменти, як, скажімо, тривалість витримки відходів перед вивозом у поле.
Сьогодні сільські громади мають бути переконливішими у своїх вимогах до роботодавців, якщо навзаєм вчитимуться поважати один одного і оцінювати конкретний результат. Бачитимуть кожен "свої" гріхи: нескошений борщовик, що сипле насіння вздовж сільського путівця; оцінять і те, що донедавна, поки не було поблизу свиноферми, селу Довжка зима часто перекривала зв'язок з ближніми селами. Тепер заметілі легко долає грейдер "Даноші".
Дуже важливо, що компанія вдихає нині життя у соціально-виробничу сферу села. П'ять років тому ця фірма, де генеральним директором Том Аксельгаард, реконструювала і реанімувала побудований у 1975-му свинокомплекс "Прикарпаття" площею 55 тис. кв. метрів на тій же Калущині (споруда тривалий час не використовувалася, руйнувалася). Створили на селі кількадесят робочих місць.
Крім профілюючого свинарства, для якого необхідні якісні корми, в «Даноші» розвивають як суміжну галузь рослиництво, виробництво органічних добрив. Тут працюють автотранспортні дільниці, ремонтні майстерні. Невдовзі дадуть відповідь і на таке запитання: чи можна придбати на Прикарпатті дешеву свинину? Її, як відомо, часто й не першої свіжості саме на ринки і в переробні міні-цехи прикордонного краю напівлегально доставляли "човники" з сусідньої Польщі.
- Незабаром м'ясо можна буде купити у звичайному продуктовому супермаркеті, - каже Степан Вінтонович. - ТзОВ "Даноша" планує побудувати свій м'ясопереробний цех у с. Студінка на Калущині. Тож м'ясопродукцію продаватимуть відповідно маркованою, без підробки "під селянське", отже - за чесною ціною.
Ольга ЛОБАРЧУК
Надія СУХАРНИК
На фото:
На відкритті свинокомплексу у с. Лука стрічку перерізають
Посол Данії в Україні Мікаель Борг-Хансен і генеральний директор ТЗОВ «Даноша» Том Аксельгаард.